- •Львівський національний медичний університет імені данила галицького
- •«Типові патологічні процеси» Методичні вказівки
- •Методичні вказівки
- •Тема 1. Пошкодження клітини і. Актуальність теми
- •Іі. Конкретні цілі
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •Структурно-логічна схема № 4. Механізми компенсації при ушкодженні клітини
- •Структурно логічна схема №5
- •Структурно-логічна схема № 6
- •V. Матеріали для самоконтролю:
- •Література
- •Тема 2. Гарячка і. Актуальність теми
- •Іі. Конкретні цілі
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •V. Зміст теми:
- •Структурно-логічна схема №2
- •Порівняльна характеристика гарячки і гіпертермії
- •Vі. Матеріали для самоконтролю:
- •Література
- •Тема 3. Порушення периферійного кровообігу та мікроциркуляції і. Актуальність теми
- •Іі. Конкретні цілі
- •Ііі. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •IV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •2. Теоретичні питання до заняття:
- •3. Практичні роботи, які виконуються на занятті:
- •V. Зміст теми
- •Загальні принципи фармакокорекції тромбозів і емболій
- •V I. Матеріали для самоконтролю а. Завдання для самоконтролю:
- •Б. Задачі для самоконтролю:
- •Література
- •Тема 4. ЗапаленНя і. Актуальність теми
- •Іі. Конкретні цілі
- •Ііі. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •2. Теоретичні питання до заняття:
- •3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •V. Зміт теми Структурно-логічна схема №1. Патогенез запалення
- •Загальні принципи протизапальної терапії
- •VI. Матеріали для самоконтролю а. Завдання для самоконтролю:
- •Б. Задачі для самоконтролю:
- •Література
- •Тема 5. Пухлини: етіологія та патогенез пухлинного росту і. Актуальність теми
- •2. Теоретичні питання до заняття:
- •3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •VI. Матеріали для самоконтролю а. Завдання для самоконтролю:
- •Б. Задачі для самоконтролю:
- •Література
Тема 2. Гарячка і. Актуальність теми
Гарячка – типовий патологічний процес, що характеризується тимчасовою активною перебудовою терморегуляції і підвищенням температури тіла у відповідь на потрапляння пірогенних речовин. Як будь-який типовий патологічний процес, гарячка складається з захисно-пристосувальних реакцій і явищ пошкодження.
Гарячка не виступає як самостійне захворювання, окрема нозологічна одиниця, вона є однією з найбільш характерних ознак переважної більшості інфекційних захворювань. Для багатьох соматичних захворювань гарячка є неспецифічною ознакою.
Гарячка сформувалась еволюційно, передусім як відповідь макроорганізму на проникнення в нього мікроорганізмів та їх токсинів, але існує велика група неінфекційних гарячок.
У ряді випадків гарячка, її характер, тип температурної кривої набувають діагностичного значення.
З клінічної точки зору необхідно диференціювати гарячку з іншими формами патологій, основною ознакою яких є підвищення температури тіла. До таких гарячкоподібних станів належать екзогенні та ендогенні гіпертермії, що відрізняються від гарячки і етіологією, і патогенезом, і наслідками.
Цілий ряд лікарських препаратів можуть спричинити і гарячку і гіпертермію. В певних випадках це явище використовують з лікувальною метою (піротерапія).
Знання причин, механізмів розвитку, клінічних проявів і біологічного значення гарячкової реакції необхідно для правильного проведення етіотропного, патогенетичного та симптоматичного лікування захворювань, що супроводжуються лихоманкою.
Іі. Конкретні цілі
Знати визначення поняття «гарячка», «гіпертермія», «пірогенні речовини».
Знати класифікацію, походження, механізм дії і основні ефекти пірогенів.
Вивчити механізм розвитку гарячки.
Знати особливості терморегуляції на різних стадіях гарячки.
Вміти охарактеризувати гарячку як типовий патологічний процес, знати функціональні розлади в організмі під час різних стадій гарячки і механізми їх розвитку.
Вміти відрізняти гарячку від інших видів гіпертермій.
Знати принципи призначення жарознижуючої терапії.
Знати принципи застосування піротерапії.
Вміти побудувати графік класичних типів температурних кривих.
Вміти визначати, які явища при гарячці носять власне патологічний, а які – захисно-пристосувальний характер з метою обґрунтування етіотропної, патогенетичної та симптоматичної терапії лихоманки.
ІІІ. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
Назви попередніх дисциплін |
Отримані навики |
1. Мікробіологія |
Будова і властивості мікроорганізмів. Поняття про фагоцитоз. |
2. Нормальна анатомія |
Будова гіпоталамусу, терморецепторів. Схема рефлекторної дуги. |
3. Нормальна фізіологія |
Поняття пойкілотермії та гомойотермії. Поняття про фізичну та хімічну терморегуляцію в нормі. |
Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
Термін |
Визначення |
Гарячка (лихоманка) |
типовий патологічний процес, що характеризується динамічною перебудовою терморегуляції у відповідь на дію пірогенних речовин і виявляється підвищення температури тіла у теплокровних організмів (вищих ссавців і людини) |
Пірогени |
речовини інфекційної та неінфекційної природи, здатні викликати лихоманку в організмі. Високомолекулярні сполуки, до складу яких входять білкові, вуглеводні та ліпідні компоненти |
Гіпертермія |
перегрівання, підвищення температури тіла, викликане підвищеною температурою і вологістю зовнішнього середовища, або пов’язані з ушкодженням систем організму, що забезпечують терморегуляцію |
Піротерапія |
метод лікування, що полягає у штучному підвищенні температури тіла, за допомогою пірогенних препаратів, або інших лікарських засобів чи маніпуляцій |
Субфебрильна гарячка |
слабка гарячка, яка характеризується підвищенням температури тіла до 38,00С |
Фебрильна гарячка |
помірна гарячка, яка характеризується коливаннями температури тіла в межах 38,1 -39,00С |
Піретична гарячка |
висока гарячка, яка характеризується підвищенням температури тіла до 39,1 – 41,00С |
Гіперпіретична гарячка |
надмірна гарячка, з підвищенням температури тіла понад 41,00С |
Постійна гарячка (febris continua) |
добові коливання температури не перевищують 10С |
Перепадаюча гарячка (febris intermittens) |
коливання температури впродовж доби перевищують 10С. Зранку температура тимчасово знижується до норми, або нижче норми. Часто цей вид гарячки характеризується короткочасними приступами підвищення температури, які відокремлені один від одного періодами апірексії |
Послаблююча гарячка (febris remittens) |
добові коливання температури понад 1-20С, але не сягають норми |
Виснажуюча гарячка (febris hectica) |
добові коливання температури сягають 3-5 0С. Стрибки температури впродовж доби багатократні |
Поворотна гарячка (febris recurrens) |
зміна періодів лихоманки періодами апірексії, що тривають кілька діб і обумовлені особливостями циклу розвитку збудника |
Спотворена гарячка (febris inverse) |
ранкова температура є вищою ніж вечірня |
Неправильна гарячка (febris atypica) |
коливання температури впродовж доби без будь-якої закономірності |
2. Теоретичні питання до заняття:
Визначення гарячки як типового патологічного процесу.
Етіологія гарячки: інфекційні та неінфекційні лихоманки.
Пірогенні речовини:класифікація, походження, механізм дії, основні ефекти.
Механізм розвитку гарячки.
Стадії лихоманки, зміни терморегуляції.
Зміна функцій органів і систем органів при гарячці.
Типи температурних кривих.
Загальнобіологічне значення лихоманкових реакцій.
Поняття про піротерапію. Принципи жарознижуючої терапії.
Відмінність гарячки від гіпертермії.
Принципи застосування піротерапії.
3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
Дослід 1. Моделювання інфекційної гарячки при різних місцях введення фільтрату убитої культури B. mesentericus.
Завдання |
Вказівки до завдання |
Першому щуру вводять підшкірно, другому – у відпрепаровану стегнову вену, третьому – внутрішньоочеревинно. |
Фільтрат вводять з розрахунку 0,3 мл на 100 г ваги. Температуру тіла у щурів вимірюють через кожні 15-20 хв. |
Оформити результати досліду |
В протоколі досліду описати одержані результати |
Зробити висновки |
Записати в протокол |
Дослід 2. Відтворення сольової гарячки
Завдання |
Вказівки до завдання |
Дослідити ректально температуру у кролика. |
Кінець термометра перед введенням змащувати вазеліном і ввести на глибину 1,5 см. |
Підрахувати частоту дихання |
|
В крайову вену вуха ввести 10% розчин хлористого натрію |
Розчин вводять з розрахунку 1 мл на 1 кг маси |
Вимірювати температуру через кожні 30 хв. |
Ректально. Дослід проводити впродовж 60-90 хв. |
Побудувати температурну криву |
|
Оформити результати досліду |
В протоколі досліду описати одержані результати |
Зробити висновки |
Записати в протокол |
Дослід 3. Відтворення гіпертермічної реакції в експерименті
Завдання |
Вказівки до завдання |
Виміряти ректально температуру у щура |
Кінець термометра перед введенням змащувати вазеліном і ввести на глибину 1,5 см. |
Ввести 0,5% розчин динітрофенолу підшкірно |
Розчин вводять з розрахунку 0,1 мл на 100 г маси тіла |
Вимірювати температуру тіла кожні 15 хв. |
Дослід проводять впродовж 60 хв. |
Скласти температурний графік |
|
|
|
Оформити результати досліду |
В протоколі досліду описати одержані результати |
Зробити висновки |
Записати в протокол |