2. Ревізія дотримання умов зберігання основних засобів.

Перед початком ревізійних процедур ревізор спочатку вивчає нормативну базу, яка регулює облік основних засобів. Важливим моментом у підготовці до проведення ревізії є – ознайомлення із методологією обліку основних засобів, викладеною у наказі про облікову політику даного підприємства.

Зокрема, необхідно знати:

• вартісну межу об’єктів, віднесених до основних засобів;

• перелік об’єктів, що відносяться до основних засобів незалежно від їх вартості;

• методи нарахування амортизації;

• порядок проведення переоцінки основних засобів;

• терміни проведення інвентаризації основних засобів.

Ревізія основних засобів розпочинається з перевірки дотримання умов зберігання.

При наявності інформації про недостачу основних засобів або недбайливе ставлення до майна ревізор розпочинає ревізію із раптової перевірки основних засобів за місцями їх знаходження. Якщо такої інформації немає, то перевірка розпочинається із наявності інвентаризаційних карток у картотеці аналітичного обліку основних засобів.

Для цього ревізор зіставляє дані опису інвентарних карток з наявними у картотеці інвентарними картками. Під час цієї процедури ревізор виясняє:

• наявність об’єктів основних засобів, для яких інвентарні картки відсутні;

• вияснити причини продажі або ліквідації основних засобів.

Потім необхідно співставити залишки по всіх класифікаційних групах основних засобів із залишком на рахунку 10 «Основні засоби» у Головній книзі – вони повинні бути однаковими.

З метою економію часу на проведення ревізії ревізор має право зобов’язати бухгалтера скласти Довідку про наявність транспортних засобів, у якій має бути відображено:

- назви транспортних засобів, які є наявності у підприємства;

- рік їх придбання;

- марку (модель);

- П.І. по/б водія, за яким закріплено транспортний засіб;

- державний номер.

Дана довідка підтверджується підписом головного бухгалтера. Така коротка інформація дає змогу виконати раптову інвентаризацію транспортних засобів і перевірити показники спідометрів, порівнявши їх із показниками спідометрів, зазначеними водіями в останніх дорожніх листах. Така процедура дає можливість дослідити використання пального транспортними засобами у відповідності із встановленими нормами, технічний стан автомобілів.

У ході ревізії перевіряється чи не зараховані до складу основних засобів об’єкти вартістю нижче встановленої межі, термін служби яких менше одного року (МШП). Таке необґрунтоване включення МШП до складу основних засобів призводить до штучного завищення витрат виробництва шляхом нарахування амортизації.

Ревізор повинен перевірити наявність договорів купівлі-продажу основних засобів, правомірність визначення їх первісної вартості та включення до складу основних засобів на відповідний рахунок (10,11,12). Якщо основні засоби придбані недавно, то рахунки на їх придбання співставляються із платіжними дорученнями банку.

Важливим питанням при перевірці збереження і наявності основних засобів є з’ясування правильності оцінки основних засобів. Це питання може досліджуватися вибірковим способом.

Ревізор повинен під час перевірки вивчити матеріали попередніх інвентаризацій, проведених на підприємстві, ознайомитися із наказом на їх проведення, оформлення підсумків та відображення результатів інвентаризації у бухгалтерському обліку (лишки чи нестачі).

Після цього необхідно перевірити, чи всі основні засоби закріплені за МВО.

Для цього вартість закріплених за МВО основних засобів за інвентаризаційними списками співставляється із залишками по Д-ту рахунку 10 «Основні засоби».

Завершується ревізія перевіркою зберігання зайвих, законсервованих основних засобів. Практика засвідчує, що такі засоби часто зберігаються просто неба і розкомплектовуються. Ревізор повинен встановити винних у такій ситуації та чиє факт неефективного використання коштів.

За всіма фактами ревізії основних засобів ревізор повинен провести детальне розслідування, у разі необхідності отримати письмові пояснення від відповідальних осіб та результати відобразити в Акті ревізії або довідці.