Психологічні задачі до теми

1. -Алло, тобі хочеться піти до школи?

-Дуже хочеться?

-Чому?

-Там вчитимуть читати, писати.

-А для чого треба вміти читати, писати?

-Вчитися треба, щоб все знати.

-А що ти робитимеш вдома, коли прийдеш із школи?

-Після школи книжки читатиму, уроки робитиму, а потім піду

гратися з дівчатками.

Про яку складову частину психологічної готовності до школи свідчить наведений нижче фрагмент бесіди з Аллою?

2. Діти після дитячого садка приходять до школи зі знанням правил поведінки, дисциплінованими. Вони здатні давати належну оцінку вчинкам товаришів та об'єктивно оцінювати власну поведінку. Випускники дитсадків мають необхідні навички культурної поведінки. Ці діти відзначаються досить розвиненими почуттями відповідальності й обов'язку.

Про яку складову частину психологічної готовності до школи говорить учитель першого класу?

3. Руслан охоче співає, добре малює, любить фізкультуру. На час вступу до школи умів читати. Перші два тижні шкільних занять минули благополучно. А на третій, коли при підготовці до уроків хлопець зустрівся з труднощами, він засумував. Вдома без постійної допомоги з боку батьків не міг виконувати домашні завдання,

Який компонент психологічної готовності до школи не сформовано в Руслана?

4. Надмірна опіка, допомога дітям з боку вихователів дитячих садків -основна причина того, що далеко не в усіх випускників садка розвинені самостійність, наполегливість, а також довільні психічні процеси: сприймання, увага, пам'ять, здатність володіти собою. Такі діти не спроможні обходитися без додаткових вказівок і персонального опікування.

На яку сторону готовності дітей до навчання в школі має звернути серйозну увагу вихователь підготовчої групи?

5. Я спокійна за свою Юлю. Вона вміє читати, писати. Лічити вона навчилася до 100. Що ж їй ще треба? Я впевнена, що вона буде добре вчитись у школі?

Чи розділяєте Ви впевненість матері в тому, що її донька повністю підготовлена до школи? Дайте обґрунтовану відповідь.

6. На які сторони розвитку мислення повинні звертати особливу увагу вихователі, готуючи своїх підопічних до шкільного навчання? Дайте обґрунтовану відповідь.

Поясність можливі причини того, що у багатьох випускників дошкільних закладів нестійка увага, вони не вміють зосередитися, їх поведінка відзначається значною імпульсивністю. Які поради Ви дали б вихователям, які недостатньо підготували своїх випускників до шкільного навчання? [6, 135-137].

На початку систематичного навчання в школі дитина переживає шкільний шок, щоб сприяти процесу адаптації до шкільного життя необхідно:

1. Вранці піднімати дитину спокійно, з посмішкою та лагідними словами. Не згадувати учорашні прорахунку особливо мізерні, не вживати образливих слів.

2. Не підганяти дитину. Розрахувати час - це обов'язок дорослого, якщо ж ви цю проблему не вирішили, провини дитини в цьому немає.

3. Не посилати дитину в школу без сніданку: в школі вона багато працює.

4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів без подібних застережень: «Поводь себе гарно!», «Щоб не було поганих оцінок» тощо.

5. Забудьте фразу: «Що ти сьогодні отримав?» Зустрічайте дитину спокійно, не задавайте багато запитань, дайте їй розслабитись (згадайте, як вам тяжко після важкого робочого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, вислухайте її.

6. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона сама розповість.

7. Зауваження вчителя вислухайте без дитини. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть з дитиною спокійно.

8. Після школи дитина не повинна відразу сідати за виконання домашніх завдань, необхідно 2-3 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань - з 15 до 17 години.

9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хвилин необхідно відпочивати 10-15 хвилин.

10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати. А коли вже потрібна допомога, то допоможіть без крику, спокійно, вживаючи слова: не хвилюйся, ти все вмієш, давай поміркуємо разом, згадай, як пояснював вчитель тощо.

11. При спілкуванні з дитиною не вживайте виразу: «Якщо ти будеш добре вчитися, то...». Часом умови ставляться важкі, й тоді ви опиняєтеся у неприємному положенні.

12. Протягом дня знайдіть (намагайтеся знайти) півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішим повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

13. У сім'ї повинна бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Усі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Не зайвим буде почитати психологічну літературу, там Ви знайдете багато корисного.

14. Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, не дозволяйте їй перевтомлюватись.

15. Пам'ятайте, що діти люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтесь зробити це для них. Це їх заспокоїть, зніме денне напруження, допоможе спокійно заснути і відпочити. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі, про роботу. Завтра новий трудовий день, і дитина повинна бути готовою до нього. А допомогти в цьому їй повинні батьки своїм доброзичливим ставленням. Чекати ж якогось дива від дитини, радісних поривів душі, доброти треба терпляче, відшукуючи ці риси в дитині, постійно заохочуючи її [8, 510-511].