Завдання 2. Дослідження узагальнення

1. Назви, які тобі відомі:

а) дикі тварини; в) міста; д) посуд.

б) дерева; г) види транспорту;

Аналіз результатів

• висока готовність - коли дитина назвала не менше 5 прикладів;

• достатня готовність - по 3 поняття у кожному ряду;

• низька готовність - коли половина родових понять не знаходить вияв у видових.

2. Назвати одним словом:

1. суп, каша, кисіль, котлети;

2. троянда, гвоздика, ромашка, тюльпан;

3. штани, сорочка, куртка, пальто;

4. вовк, тигр, лев, пантера;

5. Дніпро, Волга, Дністер, Інгул.

Аналіз результатів

Дитина добре підготовлена до школи, якщо дає правильно 4-5 назв; достатньо - 3-4 назви; непідготовлена - 1-2 назви.

3. Назви протилежне слово. (Дослідження логіки мислення).

Високий - низький; тонкий; покупець; брудний; чужий; горе; скупий;тупий; легкий; гострий; початок.

Аналіз результатів

• високий - 8-11 слів;

• достатній - 5-7 слів;

• низький - до 5 слів.

Особистісна готовність - це рівень розвитку спрямованості особистості, вираженої в мотивах, потребах, інтересах, ідеалах, а також у формуванні внутрішньої соціальної позиції школяра. Для визначення ставлення дитини до школи, до навчання, до вчителя, до самого себе, а також особливостей мотивації доцільно провести бесіду за такими питаннями:

1. Чи хотів (хочеш) ти йти до школи?

2. Як ти готувався (готуєшся) до школи?

3. Що тобі найбільше подобається у школі?

4. Чи хочеш ти бути вчителем, коли виростеш?

5. Чому кожна дитина повинна вчитися?

6. Уяви собі, що є дві школи: в одній вчаться читати, писати рахувати, а в другій тільки граються, малюють, ліплять. У яку школу ти більше хотів би піти?

7. Якби тобі запропонували відкласти вступ до школи на деякий час, ти б погодився?

8. На який час ти б хотів отримати відпустку: на тиждень, на місяць, на

9. рік і більше?

Про сформованість домінуючих пізнавальних мотивів свідчать відповіді такого характеру:

1. Бажання йти (навчатися) до школи.

2. Акцентується увага на пізнавальному аспекті навчання (вчу букви, читаю "Буквар", вчуся рахувати тощо)

3. У школі подобається сам процес навчання (вчитися читати, писати, слухати розповіді вчителя).

4. Необхідність кожної дитини навчатися у школі обґрунтовується пізнавальними чи соціальними мотивами (щоб усе знати; щоб бути розумним; щоб уміти читати і писати; щоб бути льотчиком, космонавтом тощо). Професія вчителя подобається освітньою, виховною функціями.

5. Коли віддається перевага школі, де вчать читати, писати.

6. Не виявляється бажання чекати деякий час, а одразу, з першого вересня, йти до школи.

7. Дитина відмовляється від будь-якої відпустки.

Якщо ж дитину приваблюють зовнішні атрибути школи: дзвінок, портфель, шкільна форма, перерва тощо, то це показник неготовності дитини до систематичного навчання в школі.

Для вивчення характеру емоційного ставлення дитини до школи можна використати простий і ефективний засіб, який носить назву "моделювання реакцій". Дітям пропонують розглянути малюнок, де зображена школа з фігуркою дитини. При цьому обличчя дитини не намальоване. Обстежуваному дають кружечки із зображенням дитячих облич - веселого та сумного - і ставлять запитання: "Яке б обличчя ти наклеїв цій дівчинці, коли б знав, що вона йде до школи? А яким буде її обличчя, коли вона йтиме зі школи додому?"

Складовими особистістю!" готовності до школи є характер потреб, бажань, ціннісних орієнтацій.

Для визначення рівня соціальної спрямованості у дітей використовується бесіда за казкою В.Катаєва "Чарівна квітка". Читають казку, а потім у дитини запитують: "Що ти побажав би, якби у тебе була така чарівна квітка? Що б ти зробив з першою пелюсткою, другою і т. ін.?"

Свідченням достатньої особистісної готовності є кількість бажань, спрямованих на допомогу людям, живим істотам, людству в цілому. їх повинно бути не менше чотирьох-п'яти із семи.