
- •М іністерство транспорту та зв’язку україни Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка в. Лазаряна
- •49010, Вул. Акад. Лазаряна, 2, Дніпропетровськ, 10
- •5.1. Основи роботи в системі Turbo Pascal.
- •5.1.1. Запуск середовища. Головне меню.
- •5.1.3. Знайомство із мовою Паскаль.
- •5.1.4. Збереження програми.
- •5.1.5. Компіляція програми.
- •6. Варіанти індивідуальних завдань до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота n 2 Тема: Розробка і реалізація алгоритмів, що містять розгалуження і цикли
- •1. Мета роботи
- •2. Підготовка до роботи
- •3. Порядок виконання роботи
- •4.1. Назва і ціль лабораторної роботи.
- •5. Короткі теоретичні відомості
- •5.1. Послідовність рішення задачі на еом.
- •5.2. Алгоритмізація задач
- •5.2.1. Представлення алгоритмів за допомогою блок-схем
- •5.2.2 Представлення алгоритмів за допомогою схем Нассі-Шнейдермана.
- •5.2.3. Базові структури алгоритмів
- •5.2.4. Додаткові керуючі структури
- •5.3. Оператори вибору, розгалуження і циклу в мові паскаль.
- •5.3.1. Оператор розгалуження на мові Pascal
- •5.3.2. Оператор різноманітного розгалуження (вибору) case.
- •5.3. 3. Оператори циклу.
- •5.3. 3.1. Оператор циклу з параметром.
- •5. 3. 3. 2. Оператор циклу з передумовою.
- •5.3.3.3. Оператор циклу з післяумовою.
- •5.4. Правила запису операторів мови паскаль для наочного відображення структури програми.
- •Представлення символьних даних в еом
- •6. Приклади розробки алгоритмів і програм теми «Представлення символьних даних в еом»
- •Блок-схема
- •7. Індивідуальні завдання до лабораторної роботи
5. Короткі теоретичні відомості
5.1. Послідовність рішення задачі на еом.
Рішення задачі на ЕОМ досить складний процес, що складається з наступної послідовності дій
1) постановка задачі: вивчення поставленої проблеми, формулювання загальних вимог до рішення;
2) формалізація: введення системи позначень, математична постановка задачі, тобто зведення її до рішення деяких рівнянь;
3) вибір методу рішення на підставі аналізу існуючих методів або розробка власного способу рішення;
4) розробка форматів вхідних і вихідних даних: визначається сукупність вхідних і вихідних даних і спосіб розташування інформації на носії або порядок її введення з клавіатури;
5) розробка алгоритму: визначення обчислювальних операцій і порядку їхнього виконання для рішення поставленої задачі; перевірка працездатності алгоритму по контрольному прикладі;
6) складання програми: запис алгоритму на одній з мов програмування;
7) налагодження програми: усунення помилок, допущених при складанні і введенню програми;
8) тестування програми: виконання програми при різних сполученнях вхідних даних з метою виявлення помилок;
5.2. Алгоритмізація задач
Алгоритм – це послідовність дій, необхідна для рішення задачі. При розробці алгоритмів використовують псевдокод, блок-схеми, схеми Нассі-Шнейдермана й ін. способи.
5.2.1. Представлення алгоритмів за допомогою блок-схем
Блок-схема – складається з графічних фігур (блоків) і ліній потоку інформації. Кожна фігура представляє закінчену дію (пункт), опис якого дається усередині. Пункти алгоритму, що відповідають різним типам дій, відображаються на блок-схемі фігурами (блоками):
№ п/п |
Найменування блоку |
Позначення блоку |
Відображувана функція |
Основні
блоки |
Блок обчислень |
|
Одне або кілька послідовних обчислювальних дій, у результаті яких змінюється значення, форма представлення або розташування даних. |
|
Логічний блок (рішення, розгалуження) |
|
Вибір напрямку виконання алгоритму в залежності від деяких перемінних умов |
|
Початок – кінець (вхід – вихід) |
|
Початок або кінець програми, останов, вхід або вихід з підпрограми. |
4
|
Блок модифікації (заголовок циклу) |
|
Виконання дій, що змінюють пункти алгоритму |
5 |
Визначений процес (підпрограма) |
|
Обчислення по стандартній підпрограмі або підпрограмі користувача |
6
|
Документ |
|
Вивід даних, носієм яких служить папір. |
7 |
Монітор (дисплей) |
|
Введення і вивід даних на дисплей |
8
|
Коментар |
|
Зв'язок між елементом схеми і поясненням |
9
|
Деталізація |
|
Позначення одним символом програми або її частин, деталізація якої дається окремо |
Розміри геометричних фігур строго регламентовані. Розмір а (висота графічної фігури) може приймати значення 10, 15, 25 мм. Розмір b (ширина графічної фігури) дорівнює 1.5а. Як приклад на мал.5.1 приведена блок-схема програми, виводу на екран коду введеного з клавіатури символу.
Мал
5.1.