
- •І динаміки рідини
- •3.2.2 Метод Лагранжа
- •3.3.6 Витрата елементарної струминки
- •3.3.7 Живий переріз потоку. Змочений периметр
- •3.5 Ламінарний та турбулентний режими руху рідини
- •3.6 Рівняння Бернуллі для елементарної струминки ідеальної рідини
- •3.6.1.2 Геометричний зміст членів рівняння Бернуллі
- •3.6.2 Інші вирази для питомої енергії рідини
- •3.7 Рівняння Бернуллі для потоку ідеальної рідини
- •3.8 Рівняння Бернуллі для потоку реальної рідини
- •3.9.2 Зміна енергії вздовж трубопроводу для потоку в’язкої рідини
- •3.10 Рівняння Бернуллі для стисливої рідини
- •3.11 Рівняння Бернуллі для несталого та відносного рухів рідини
- •3.12 Теорема імпульсів для руху рідини
- •3.13.2 Втрати напору по довжині
- •3.13.3.2 Раптове розширення потоку
- •3.13.3.3 Раптове звуження потоку
- •3.13.3.4 Поступове розширення потоку
- •3.13.3.5 Поступове звуження каналу
- •3.13.3.6 Поворот потоку
- •3.14 Ламінарна течія в круглій циліндричній трубі
- •3.15 Втрати енергії по довжині при турбулентному русі рідини
- •3.16 Гідравлічний розрахунок трубопроводів
- •3.17 Послідовне з’єднання трубопроводів
- •3.18 Трубопровід із паралельним розгалуженням
- •3.19 Розгалужений трубопровід
- •3.20 Розрахунок сифону
- •3.21 Гідравлічний удар у трубах
- •3.22 Витікання рідини через отвори і насадки
- •3.22.1 Отвір у тонкій стінці
- •3.22.2 Витікання під рівень
- •3.22.3 Витікання через насадки
- •3.22.4 Траєкторія струменя
- •3.22.5 Витікання рідини через отвори і насадки при змінному напорі (спорожнення резервуару)
- •3.22.6 Витікання рідини з дренованого резервуару
3.13.2 Втрати напору по довжині
Втрати напору по довжині
– це втрати напору, які в чистому вигляді
виникають у прямих трубках і каналах
постійного перерізу. Цей вид втрат
енергії зумовлений виключно силами
тертя у рідині (внутрішніми і зовнішніми).
Загальна формула для розрахунку втрат по довжині
.
Проте значно зручніше
коефіцієнт втрат по довжині
пов’язувати із довжиною трубки.
Розглянемо ділянку трубопроводу довжиною і діаметром (рисунок 3.29).
Рисунок 3.29
Позначимо коефіцієнт опору
відрізка труби довжиною
через
.
Тоді для відрізка труби довжиною
коефіцієнт опору буде в
раз більшим.
Тобто
.
Тоді
,
(3.42)
де
– втрати напору по довжині трубопроводу;
- гідравлічний коефіцієнт тертя, який визначають за дослідними даними;
- довжина трубопроводу;
– діаметр трубопроводу;
– швидкісний напір.
Формулу (3.42) запропонував французький вчений Дарсі в 1857 році на основі багатьох дослідів, проведених на паризькому трубопроводі. Тому вираз (3.42) називають формулою Дарсі.
3.13.3 Втрати напору на місцевих опорах
3.13.3.1 Види місцевих опорів
Втрати на місцевих опорах – це втрати, які обумовлені місцевими змінами конфігурації та розмірів потоку, що приводять до його деформації.
Місцеві опори розподіляють на раптове і поступове розширення, звуження та поворот потоку. Більш складні місцеві опори (засувка, дросель, діафрагма та ін.) можна уявити як комбінацію вищеназваних опорів.
Наприклад, якщо рідина тече через засувку, потік змінює свій напрямок, звужується, потім знов розширюється. При цьому відбувається інтенсивне вихроутворення.
На рисунку 3.30 проілюстровані деякі приклади місцевих опорів: раптове розширення або звуження потоку, поворот потоку, засувка, діафрагма, сопло, дросель.
Рисунок 3.30 – Місцеві опори:
а – раптове розширення потоку;
б - раптове звуження потоку;
в – поворот потоку; г – засувка;
д – діафрагма; е – сопло; ж – дросель
Втрати енергії на місцевих опорах зручно визначити по загальній формулі, яку запропонував у 1840 р. Ю. Вейсбах:
,
(3.43)
де м – коефіцієнт місцевого опору, який визначають за даними експериментів.
Для кожного виду місцевого опору коефіцієнт м буде свій. Зазвичай величину м можна знайти в спеціальних довідниках (наприклад - Ідельчик «Довідник з гідравлічних опорів»).
Слід зауважити, що довжину
потоку, де відбувається втрата напору
на місцевому опорі, для розрахунків
вважають рівної нулю (
),
а величину місцевої втрати напору
відносять до конкретного перерізу
потоку.
На місцевих опорах внаслідок зміни розмірів і конфігурації потоку відбувається зміна швидкості та відрив транзитного потоку від стінки каналу і утворюються вихори. Тому втрата енергії на місцевих опорах відбувається не стільки за рахунок внутрішнього тертя, як за рахунок вихроутворення.