3. Ґенеза легалізації як поняття та соціального явища.

Періодизацію існування легалізації, як соціального явища, можна поділити на шість основних етапів (відповідно до виникнення вихідних видів легалізаційної діяльності):

1. Період родового устрою – вияв спільних інтересів, як втілення єдиної соціальної волі, як відбиття потреби спільноти у збереженні своєї цілісності. Воля індивіда, щоб бути «легальною» має відповідати волі колективу владі освячених звичаїв, тра­дицій, табу, ритуалів.

2. Період неолітичної революції – а)виникнення політичної влади і найдавнішої держави, виникнення процедур фактичного визнання влади суспільством (легітимації) та фіксація основ державної влади у праві (легалізація завдяки – визнанню); б)виникнення процедур визнання чинності доказів («легальні двобої», «клятви»).

3. Період домінування римського права – а)виникнення організацій, спілок (юридичних осіб), та реакція з боку держави на ці явища, їх статус та правосуб’єктність (легалізація завдяки – дозволу); б)розвиток процедур визнання чинності документів, доказів (легалізація завдяки – визнанню).

4. Період Ренесансу – формування ідеї і сутності легальності, обґрунтування вихідних положень свободи і необхідності як ключових критеріїв мотивації поведінки людини (виникнення терміну «легальність»).

5. Перша половина ХХ ст.. (Період «Великої депресії» 30-х років ХХ ст.) - виникнення потреб введення коштів отриманих злочинним шляхом у офіційну економіку (легалізація завдяки – узаконенню («відмиванню»));

6. Сучасний період «транснаціонального світу» - формування та загальнотеоретичне обґрунтування уніфікованих уявлень щодо поняття та сутності легалізації, активне використання легалізаційних процедур у багатьох сферах правової реальності.

4. «Легалізація у механизмі дії права» як навчальна дисципліна, її роль у професійній підготовці юристів.

Навчальний курс «Легалізація у механизмі дії права», орієнтован на вивчення широкого кола проблем сучасної загальнотеоретичної правової науки в галузях процедур пов'язаних із застосуванням права.

У процесі навчання, особлива увага приділяється аспектам засвоєння сутністі процедур узаконення та «відмивання» коштів, підтвердження чинності документів виданих компетентними органами іноземних держав, визнання державної влади іноземних держав, видач дозвілу на право здійснення підприємницькою діяльністю та ін..

За своїм змістом, навчальна дисципліна «Легалізація у механизмі дії права» - уявляє собою систему наукових знань і практичних навичок щодо процедур переведення, на відповідаюче національному закону положення, певних суб'єктів, об'єктів дій.

Предметом вивчення дисципліни «Легалізація в механизмі дії права» є засвоєння загальних закономірностей здійснення вповноваженним суб'єктом юридичної діяльності пов'язаної із процедурою визнання, дозволу, узаконення та підтвердження певних об'єктів, суб'єктів, дій.

Міждисциплінарні зв'язки: «Легалізація в механизмі дії права» пов'язана з такими дисциплінами, як: «Теорія держави і права», «Конституційне право», «Цивільне право», «Криминальне право», «Адмінистративне право», «Порівняльне правознавство».

При вивченні «Легалізації в механізмі дії права» студент

повинний:

- усвідомити зміст дисципліни «Легалізації в механизмі дії права», та розбиратися в основних питаннях, пов'язаних з техніко-юридичними прийомами і способами легалізації певних об'єктів, суб'єктів, або дій;

- мати уявлення о існуючих наукових концепціях, щодо визначення поняття легалізації;

- знати основні поняття, принципи, вимоги та правила здійснення легалізаційних процедур;

- розуміти особливості процедури легалізації грошових коштів та іншого майна;

- вміти проводити окремі процедури легалізації;

- ознайомитися із практичним матеріалом, що стосується прикладних аспектів здійснення легалізаційної діяльності.

В умовах інтенсифікації впровадження новітніх технологій навчання, значну увагу відведено практичним заняттям та самостійній роботі. Розроблені завдання для самостійної праці, надають студентам можливість відтворення духу процедури легалізації.

Такий підхід підвищує відповідальність тих, хто навчається, формує навички самостійної праці і здобування знань та використання їх в практичної діяльності, розвиває творче мислення та формує характер студентів.

1 http://ukrslov.com/Ekonomichna_entsyklopediya/page/formalizatsiya.8535

2 Логіка традиційна та сучасна: підручник / А.Є. Конверський; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2008. — 536 с

3 Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства. Учебник. – М.: НОРМА, 2000. – 552с.

4