Тема 2. Зовнішня політика Росії у XVII – XVIII ст. Контрольні питання

1. Основні напрямки зовнішньої політики.

2. Смутний час. Польська та шведська інтервенція початку XVII ст. Національно-визвольний рух.

3. Росія і Польща у XVII – XVIII ст. Поділи Польщі.

4. Росія та Швеція. Боротьба за вихід до Балтійського моря. Російсько-шведські війни XVIII ст.

5. Боротьба з агресією Туреччини та Криму. Російсько-турецькі війни XVII – XVIII ст. Приєднання Криму.

6. Росія та Пруссія. Участь Росії у Семирічній війні.

7. Балканський напрямок зовнішньої політики. Росія та Австрія.

8. Міжнародне становище Росії в останній чверті XVIII ст.

9. Італійський і швейцарський походи О.В. Суворова.

10. Освоєння земель Далекого Сходу та Сибіру. Географічні відкриття XVII – XVIII ст.

11. Східний напрямок зовнішньої політики Росії у XVII – XVIII ст.

Список рекомендованої літератури

1. Артамонов В. Национальные воинские формирования в русской армии XV – XX вв. / В. Артамонов, В. Васильев. – М., 1992.

2. Бобылев В.С. Внешняя политика России эпохи Петра І. – М.: Изд-во Ун-та дружбы народов, 1990. – 165 с.

3. Восточный вопрос во внешней политике России (конец XVІІІ – начало XX вв.): Сб. / Отв. ред. Н.С. Киняпина. – М.: Наука, 1978. – 434 с.

4. История России с древнейших времен до конца XVII в. / Отв. ред. А.Н. Сахаров, А.П. Новосельцев. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2001. – 576 с.: ил.

5. История России: С начала XVIII до конца XIX вв. / Отв. ред. А.Н. Сахаров. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2001. – 544 с., ил.

6. Кабузан В.М. Народы России в XVIII в. Численность и этнический состав. – М.: Наука, 1990. – 254 с.

7. Михнева Р. Россия и Османская империя в международных отношениях в середине XVIII в. (1739 – 1756). – М.: Наука, 1985. – 183 с.

8. Некрасов Н.А. Роль России в европейской и международной политике: 1725 – 1739 гг. – М., 1976.

9. Никифоров Л.А. Внешняя политика России в последние годы Северной войны. Ништадтский мир. – М.: АН СССР, 1959. – 498 с.

10. Петелин В.В. Фельдмаршал Румянцев. – М.: Воениздат, 1989. – 463 с.

11. Похлебкин В.В. Внешняя политика Руси, России и СССР за 1000 лет в именах, датах, фактах: В 2 вып., 4 кн. – М.: Междунар. отн., 1995 – 1998. – Вып. I: Ведомства внешней политики и их руководители. – 1995. – 336 с.; Вып. II: Войны и мирные договоры: Кн. 1: Евпропа и Америка. – 1995. – 784 с.

12. Родина: Рос. иллюстр. ист. журн. – 1997. – № 10. – Спецвип., присв. рос. – швед. взаєминам.

13. Родина: Рос. иллюстр. ист. журн. – 1998. – № 5 – 6. – Спецвип., присв. рос. – тур. взаєминам.

14. Российская дипломатия в портретах / Под ред. А.В. Игнатьева, И.С. Рыбаченок, Г.А. Санина. – М., 1992. – 384 с.

15. Северная война: 1700 – 1721. – М., 1980.

Розділ ііі історія росії XIX – поч. XX ст.

Тема 1. Рух декабристів

Основні питання

1. Причини формування декабристської ідеології.

2. Перші декабристські організації, їх статути і програми.

3. Створення Південного і Північного Товариств декабристів.

4. Товариство “Об’єднаних слов'ян” та його програма.

5. Повстання декабристів у Петербурзі.

6. Повстання Чернігівського полку в Україні.

7. Слідство та суд над декабристами.

8. Вплив декабристського руху на селянські виступи.

9. Декабристський рух та суспільно-політична думка ІІ чверті XIX ст.

10. Вплив повстання декабристів на політику царату.

Тематика доповідей

1. П.І. Пестель у декабристських організаціях.

2. Порівняльна характеристика Статутів "Союзу порятунку" і "Союзу благоденствія".

3. Товариство "Об’єднаних слов'ян" та його програма.

4. І. Горбачевський у декабристському русі.

5. М. Муравйов і його "Конституція".

6. Слідство і суд над декабристами.

7. Жінки в історії декабристського руху.

Перш за все слід проаналізувати причини створення декабристських організацій, мету їх діяльності. Це треба зробити на основі розгляду темпів та особливостей розкладу й кризи феодально-кріпосницького ладу, які можна простежити на прикладі зростання торговельних капіталів, розвитку капіталістичної мануфактури, збільшення кількості робітників, посилення соціальних протестів. Було б цікаво прослідкувати і зміни в політиці уряду, що відбились в указах "О праве купцов, мещан и казенных крестьян покупать земли (1801), "О свободных хлебопашцах".

Ще одним показником змін у соціальному складі населення Росії в I пол. XIX ст. є дані ревізій – 1796, 1811, 1816 р. – перепису населення чоловічої статі. Так, у 1796 p. купців було 143 334 чол., міщан – 507 111 чол.; а в 1816 р. їx було 507 111 та 835 071 чол. Чим можна пояснити такі значні зміни в станових групах міщан та купців? Наведіть показники зростання кількості капіталістичних мануфактур у Росії, купівлі за кордоном машин та ін. Покажіть прояви кризи феодального ладу на підставі народних рухів, особливо у 1813 – 1825 pp. Відставання Росії в економічному відношенні від країн Західної Європи, зростання народного протес­ту, утиски кріпосництва і були основними причинами формування ідеології декабристів. Інші фактори, які сприяли виникненню декабристського руху, розкриті в “Записках” декабристів – І.Д. Якушкіна, І.І. Горбачевського та ін.

На підставі вивченої літератури та джерел зробіть висновок про причини виникнення декабристських організацій в Росії.

Розглянути питання створення “Союзу порятунку” та “Союзу благоденствія” треба на засадах слідчих документів, надрукованих у багатотомному виданні “Повстання декабристів”. Зверніть увагу на мирний характер завдань товариства: бажання добробуту, надії на порозуміння з урядом. Важливо відзначити, що “Союз благоденствія” не робив винятків за становим положенням. Всі, хто був християнином і мав не менше 18 років, могли бути прийняті в Союз. Зверніть увагу на термін “громадянин” і обмеження щодо цього терміну для кріпаків.

Серед членів “Союзу” було багато військових: до нього входили 5 генерал-майорів, 18 полковників, у тому числі й полкові командири, декілька камер-юнкерів, камергерів і флігель-ад'ютантів зв'язували його з колами придворної аристократії. “Союз” мав свої управи не тільки в столицях, але і в Україні, у Смоленській, Нижегородській, Тамбовській губерніях.

Зробіть висновок відносно вкладу в розвиток революційного руху перших декабристських організацій і простежте еволюцію їх програмних документів.

З третього питання є декілька робіт М.В. Нечкіної, яка розглянула плани повстання у Петербурзі та їх провал 14 грудня 1825 p. З цього питання яскравішими за все є мемуари декабристів, де вміщені роздуми про причини поразки, про нездійсненні мрії. Дайте відповідь на питання: в чому причини поразки повстанців на Півночі і на Півдні, а особливо у Петербурзі, коли повстанці мали змогу перемогти?

Розкажіть про слідство та суд над декабристами, про їх подальшу долю. Підкресліть історичне значення декабристського руху, його внесок у вирішення аграрного та інших питань історії народів Росії.

Джерела

1. Восстание декабристов. Документы; Сб. / Под ред. М.В. Нечкиной. – М., 1950 – 1984. – Т. 7. – 1958. – 692 с.; Т. 9. – 1950. – 307 с.; Т. 10. – 1953. – 334 с.; Т. 11. – 1954. – 436 с.; Т. 12. – 1969. – 475 с.; Т. 14. – 1976. – 496 с.; Т. 17. – 1980. – 295 с.; Т. 18. – 1984. – 368 с.

2. Декабристы в воспоминаниях современников: Сб. / Сост., общ. ред., вступ. ст. и коммент. В.А. Федорова. – М.: МГУ, 1988. – 508 с.

3. Декабристы в Сибири. Дум высокое стремленье / Под ред. М.В. Нечкиной. – Иркутск, 1975.

4. Из искры возгорится пламя / Сост. Л.С. Семенова. – М., 1985.

5. Избранные социально-политические и философские произведения декабристов: В 3 т. / Общ. ред. И.Я. Щипанова. – М.: Госполитиздат, 1951. – Т. 1. – 731 с.; Т. 2. – 563 с.; Т. 3. – 466 с.

6. Мемуары декабристов. Северное общество / Сост., общ. ред., вст. ст. и коммент. В.А. Федорова. – М.: МГУ, 1981. – 400 с.

7. Мемуары декабристов. Южное общество / Под ред. И.В. Пороха и В.А. Федорова. – М.: МГУ, 1982. – 352 с.

8. Русское общество 1800 – 1825 / Сост. В.А. Федоров. – М., 1980.