 
        
        - •Створення комбінаційних схем на контактних і безконтактних елементах
- •1.1. Мета роботи
- •1.2. Теоретична частина
- •Функції двох аргументів
- •1.2.2. Способи завдання фал
- •1.2.3. Форми представлення фал
- •1.2.4. Основні закони і тотожності алгебри логіки
- •1.2.5. Реалізація фал на контактах реле і інтегральних логічних елементах
- •1.3. Порядок виконання роботи
- •Варіанти фал
- •Мінімізація функцій алгебри логіки методом карт карно
- •2.1. Мета роботи
- •2.2. Теоретична частина
- •2.2.1. Функціонально повні системи фал, базис і його вибір
- •Приналежність фал двох змінних до «чудових» класів функцій
- •2.2.2. Мінімізація фал методом карт Карно
- •2.3. Порядок виконання роботи
- •3.1. Мета роботи
- •3.2.2. Дешифратори
- •3.3. Порядок виконання роботи
- •Варіанти завдання та значення параметрів
- •Проектування тригерних схем
- •4.1. Мета роботи
- •4.2. Теоретична частина
- •4.2.1. Одноступеневі схеми тригерів
- •4.3. Порядок виконання роботи
- •Синтез синхронних лічильних схем
- •5.1. Мета роботи
- •5.2. Теоретична частина
- •5.3. Порядок виконання роботи
- •Бібліографічний список
- •Технічні засоби автоматизації
3.1. Мета роботи
Метою роботи є оволодіння навиками побудови і аналізу деяких спеціальних комбінаційних схем.
3.2. Теоретична частина
3.2.1. Шифратори
Шифратором називається пристрій, що перетворює сигнал логічної одиниці на одному з входів у відповідну кодову комбінацію вихідних сигналів. Як приклад розглянемо синтез шифратора, що здійснює перетворення цифр від 0 до 7 у відповідне число, виражене в двійковій системі обчислення. Даний шифратор має 8 входів і 3 виходи (див. табл. 3.1 та рис. 3.1).
Таблиця 3.1
Відповідність між сигналами на вході і виході шифратора
| Номер входу | Комбінація на виходах | Номер входу | Комбінація на виходах | ||||
| A | B | C | A | B | C | ||
| 0 | 0 | 0 | 0 | 4 | 1 | 0 | 0 | 
| 1 | 0 | 0 | 1 | 5 | 1 | 0 | 1 | 
| 2 | 0 | 1 | 0 | 6 | 1 | 1 | 0 | 
| 3 | 0 | 1 | 1 | 7 | 1 | 1 | 1 | 
На підставі табл. 3.1 для кожного виходу шифратора можна записати наступні логічні вирази:
	 ,	(1)
,	(1)
	 ,	(2)
,	(2)
	 .	(3)
.	(3)
Побудована відповідно до отриманих виразів схема шифратора, представлена на рис. 3.1.
	 
Рис. 3.1. Схемна реалізація шифратора: а) – в базисі «І-НІ»; б) – в базисі «АБО-НІ»; в) – умовне позначення
3.2.2. Дешифратори
Дешифратором називається пристрій, що перетворює різні кодові комбінації в сигнали логічної одиниці на відповідному виході. Проектування дешифраторів розглянемо на прикладі пристрою (див. рис. 3.2), що здійснює перетворення кодових комбінацій двійкових чисел від «0» до «7» в сигнал логічної одиниці на одному з восьми виходів (див. табл. 3.1). Для функцій виходу даного дешифратора справедливі наступні співвідношення:
	 ;	(4)
;	(4)
	 ;	(5)
;	(5)
	 ;	(6)
;	(6)
	 ;	(7)
;	(7)
	 ;	(8)
;	(8)
	 ;	(9)
;	(9)
	 ;	(10)
;	(10)
	 .	(11)
.	(11)
Побудована на основі отриманих співвідношень логічна структура дешифратора, представлена на рис. 3.2.
	 
Рис. 3.2. Схемна реалізація дешифратора: а) – в базисі «І-НІ»; б) – в базисі «АБО-НІ»; в) – умовне позначення
3.3. Порядок виконання роботи
3.3.1. Вивчити по даних методичних вказівках і літературі, що рекомендується, методи синтезу спеціальних комбінаційних схем;
3.3.2. Провести синтез шифратора, що здійснює перетворення n (вибирається по номеру варіанту) десяткових цифр в код Грея;
3.3.3. Представити схему синтезованого шифратора в базисі «І-НІ», «АБО-НІ» і перевірити на лабораторному стенді правильність роботи схеми;
3.3.4. Провести синтез дешифратора, що здійснює розшифровку m (вибирається відповідно до варіанту) цифр коду Грея;
3.3.5. Представити схему отриманого дешифратора в базисі «І-НІ», «АБО-НІ» і перевірити на лабораторному стенді правильність роботи схеми.
3.4. Зміст звіту.
Звіт повинен містити:
- найменування і мету роботи; 
- схеми шифратора, і дешифратора , синтезованих в ході виконання роботи; 
- функції виходу кожного з пристроїв, що синтезуються, задані в табличній і аналітичній формі; 
- доповнені висновками і коментарями результати, що відображають порядок виконання завдань, передбачених пунктами 3.3.2 – 3.3.5. 
Таблиця 3.2
