6. Підготовка та організація захисту кваліфікаційної роботи

Виконані згідно плану та графіка курсові роботи після остаточної перевірки науковим керівником у зброшурованому вигляді в одному примірнику подаються науковому керівникові, який, у свою чергу, передає їх на кафедру мов і цивілізацій Близького та Середнього Сходу із зазначенням пропонованої ним оцінки. Остаточний термін подання належним чином оформленої і зброшурованої курсової роботи науковому керівникові для студентів III i IV курсів – 10 травня, для студентів V курсу – 10 грудня. Курсова робота рекомендується до захисту на засіданні кафедри, що засвідчується візою завідувача кафедри на титульному аркуші курсової роботи. Захист курсової роботи відбувається у вигляді диференційованого заліку в присутності наукового керівника й завідувача кафедри (завідувача відповідної мовної секції або іншого викладача, визначеного кафедрою).

Виконану студентом дипломну (магістерську) роботу перевіряє науковий керівник і дає на неї відгук, в якому відзначає ставлення студента до написання роботи, його ініціативність, творчий підхід, рівень самостійності й ступінь його підготовки до роботи з обраної спеціальності, актуальність обраної теми дослідження, елементи її новизни, ступінь обґрунтованості наукових положень, висновків і рекомендацій, якість і наукову значущість досягнутих результатів. Відгук наукового керівника у двох примірниках подається в письмовому вигляді й додається до дипломної (магістерської) роботи. Дипломна (магістерська) робота разом із письмовим відгуком наукового керівника у встановлений термін подається у двох примірниках на кафедру мов і цивілізацій для рецензування й рекомендації до захисту. Остаточний термін подання належним чином оформленої і зброшурованої дипломної (магістерської) роботи завідувачу кафедри – 1 квітня. Кафедра забезпечує внутрішнє і/ або зовнішнє рецензування дипломної (магістерської) роботи. Негативна рецензія не є підставою для відхилення роботи. Для рекомендації до захисту дипломних і магістерських робіт кафедра проводить попередній захист на своєму засіданні. Після розгляду на засіданні кафедри приймається рішення про допуск роботи до захисту, що засвідчується відповідно візою завідувача кафедри на титульному аркуші роботи. Несвоєчасне подання оформленої згідно вимог студентської наукової кваліфікаційної роботи для розгляду на кафедру є підставою для зниження остаточної оцінки під час захисту або для зняття роботи із захисту й виставлення негативної оцінки в разі, коли з вини студента кафедра не змогла належним чином здійснити рецензування і попередній розгляд (попередній захист) дипломної або магістерської роботи.

Дипломна (магістерська) робота захищається на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК). До захисту роботи студент готує доповідь, ілюстративний матеріал (таблиці, схеми тощо – у разі необхідності) і відповіді на зауваження рецензента. Доповідь має бути лаконічною і конкретною. У ній висвітлюється актуальність, цінність і новизна обраної теми дослідження, подається структура роботи, методи дослідження. В основній частині доповіді наводяться результати дослідження, розкривається суть пропозицій та рекомендацій, обґрунтовується їх доцільність й ефективність, а також можливість впровадження в практичну діяльність. Кількість ілюстративного матеріалу студент визначає самостійно, узгоджуючи його з науковим керівником. Доповідь студента на захисті триває 10-15 хвилин. Після доповіді голова (секретар) ДЕК зачитує рецензію й дипломник відповідає на зауваження рецензента, після чого члени ДЕК і присутні на захисті задають студентові запитання з метою визначення рівня його професійної підготовки. Тривалість захисту дипломної (магістерської) роботи не повинна перевищувати 20 хвилин. Протягом усього захисту ведеться протокол засідання ДЕК, в якому занотовуються особливі думки членів ДЕК про практичну цінність пропозицій і рекомендацій, сформульованих у дипломній(магістерській) роботі. Після захисту члени ДЕК обговорюють її підсумки на закритому засіданні й виносять рішення щодо оцінки кожної роботи. У той же день рішення комісії щодо захисту дипломних (магістерських) робіт оголошує голова ДЕК. Найвищою оцінкою якості дипломної (магістерської) роботи є “відмінно з відзнакою”. Випускники, які отримали негативну оцінку на захисті або не захистили дипломну (магістерську) роботу з інших причин, відраховуються з числа студентів університету.

Додаток 1.

ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

Один, два або три автори

1. Кормушин М.В. Системы времён глагола в алтайских языках. – М.: Наука, 1984. – 85 с.

2. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство: Підручник. – К.: Прес-центр, 1994. – 94 с.

Більше трьох авторів

1. Иванов М.М. и др. Как добиться успеха. – М.: Республика, 1992. –510 с.

2. Новий російсько-український словник-довідник юридичної, банківської, фінансової, бухгалтерської та економічної сфери: Близько 85 тис. слів / Укл. С.Я. Єрмаленко та ін. – К.: Довіра, 1998. – 783 с.

Перекладні видання

1. Котвич В. Исследования по алтайским языкам / Пер. с польского. – М.: Изд-во ин. л-ры, 1962. – 371 с.

Багатотомні видання

1. Маршалл А. Принципи экономической науки. В 3 т. / Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1993. – Т.І. – 415 с.

Збірники наукових праць

1. Этническая ономастика / Отв. ред. Р.Ш. Джарылгасанова. – М.: Наука, 1984. – 192 с.

2. Мокиенко В.И., Фонякова О.И. Способы называния в зоонимии // Ономастика Поволжья. – Саранск, 1976. – С. 317–322.

Автореферати дисертацій

1.Сорокін С.В. Система мікросинтаксису турецької мови: Автореф. дис..... канд. філол. наук. – К., 2002. – 18 с.

Лексикографічні джерела

1. Древнетюркский словарь. – Л.: Наука, 1969. – 676 с.

2. Лаучюте Ю.А. Словарь балтизмов в славянских языках. – Л: Наука, 1982. – 210 с.

3. Этимологический словарь тюркских языков: Обще- и межтюркские лексические основы на букву “К”. Вып. 2. / Отв. ред. Г.Ф. Благова. – М.: Идрик, 2000. – 259 с.

Енциклопедичні видання

1. Лингвистический энциклопедический словарь / Под ред. В.Н. Ярцевой. – М.: Сов. энциклопедия, 1990. – 685 с.

2. Языки мира: Иранские языки. ІІ. Северозападные иранские языки. – М.: Идрис, 1999. – 302 с.

Матеріали конференцій, тези доповідей

1. Сафиуллина Г.Р. Этимологический анализ коранизмов турецкого языка // Язык и методика его преподавания. Лингвистика и литературоведение. Методика и педагогика. Сб. науч. трудов. – Казань, 2000. – С. 119–125.

2. Сагидуллин М.А. Генетическая классификация тюркских этнотопонимов юга Тюменской области // Лингвистические аспекты речевой культуры. – Тюмень, 2000. – С. 82–89.

Розділи з книг

1. Гранде Б.М. Введение в сравнительное изучение семитских языков. – М.: Восточная литература, 1998. – Гл. 3: Фонетические закономерности семитских языков. – С. 74-101.

Журнали, періодичні збірники, довготривалі видання, бюлетені

1. Сейидов М.А. Об этимологии слова ozan / uzan // Советская тюркология. – 1971. – № 4. – С. 38–48.

2. Карпенко Ю.А. О гидронимах Днепр, Днестр, Турунчук // Русское языкознание. – К., 1982. – № 4. – С. 11–14.

3. Илиева А.А. Терминология родства тюрского происхождения в балтачевском говоре восточного диалекта марийского языка // Финно-угристика: Межвуз. сб. науч. трудов. – Саранск: Тип. “Крас. Окт.”, 2000. – С. 77–80.

Додаток 2

ЗРАЗОК ЗАЯВИ ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ ДИПЛОМНОЇ (МАГІСТЕРСЬКОЇ) РОБОТИ

Завідувачу кафедри мов і цивілізацій

Близького та Середнього Сходу

доц. Сорокіну С.В.

студента _______________________

_______________________________

група № _______________________

спеціальність___________________

_______________________________

Заява

Прошу затвердити тему моєї дипломної (магістерської) роботи ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

“____”___________ 200___ р. ______________

підпис

„Погоджено”

Науковий керівник ___________ ___________________________

підпис ПІБ

Додаток 3

ЗРАЗОК ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПЛАНУ ВИКОНАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

№	Вид роботи	Терміни виконання
1.	Вибір теми, укладання орієнтовного бібліографічного списку
2.	Дослідження історії та сучасного стану розробки проблеми
3.	Підготовка вступу та першого розділу роботи
4.	Опрацювання методологічного та теоретичного матеріалу
5.	Підготовка другого розділу роботи
6.	Збір і опрацювання фактичного матеріалу
7.	Опис результатів у ІІІ частині роботи
8.	Формулювання висновків
9.	Підготовка остаточного варіанта тексту
10.	Оформлення роботи та подання на кафедру (для курсових робіт – науковому керівникові)	курсові роботи ІІІ, IV курси – 10 травня курсові роботи V курс – 10 грудня дипломні (магістерські) роботи – 01 квітня
11.	Передзахист (для дипломних і магістерських робіт)
12.	Захист роботи

Дата: “____” __________________ 200___ р.

Науковий керівник ____________ ___________________

підпис ПІБ

Завідувач кафедри ____________ С.В.Сорокін

Додаток 4.

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ТЕМ КУРСОВИХ (IV КУРС), ДИПЛОМНИХ, МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ З ЛІНГВІСТИКИ (ТЕОРЕТИЧНИХ МОВНИХ ДИСЦИПЛІН)

Примітка.

У списку наводиться загальний перелік тем, рекомендованих для обрання під час написання курсових, дипломних і магістерських робіт з лінгвістики. У переліку містяться не лише конкретні теми, але й напрямки, у межах яких шляхом звуження або аспектуалізації може бути сформульована окрема тема. Теми рекомендовані для будь-якої східної мови – турецької, арабської, перської, що зазначено, відповідно, вказівкою, наприклад, “на матеріалі східної мови” у назві теми. Коригування рекомендованої теми або напрямку з огляду на специфіку конкретної східної мови здійснюється за допомогою наукового керівника.

1. Абсолютні й часткові синоніми в східній мові.

2. Антоніми в східній мові (стилістичні функції антонімів в художній літературі, публіцистиці тощо).

3. Ареальні фонетичні дослідження.

4. Ареальні, порівняльно-історичні й типологічні характеристики діалектних систем та їхні особливості у фонетиці, граматиці й лексиці.

5. Архаїчна лексика в художніх творах та її стилістичні функції.

6. Астрономічна термінологія в східній мові.

7. Афористичні сполуки в східній мові.

8. Багатозначні (полісемічні) слова у східній мові.

9. Багатозначність слів та її відображення в тлумачних словниках.

10. Банківська термінологія у східній мові.

11. Біологічна лексика в східній мові.

12. Біологічна термінологія в східній мові.

13. Ботанічна термінологія в східній мові.

14. Будівельна лексика в східній мові.

15. Взаємодія лексичних і граматичних значень у комунікативних актах (на матеріалі східної мови).

16. Види класифікації фразеологічних одиниць (на матеріалі східної мови).

17. Вираження суб’єктно-об’єктних відношень у східній мові.

18. Військова лексика (термінологія) східної мови.

19. Внутрішня форма слова (на матеріалі східної мови).

20. Внутрішня форма слова та її стилістичне використання.

21. Вторинна номінація та її вияви в мові (на матеріалі східної мови).

22. Географічна термінологія в східній мові.

23. Граматичні (синтаксичні) особливості конкретного твору східної літератури.

24. Детермінологізація та її причини (на матеріалі східної мови).

25. Джерела виникнення синонімії.

26. Джерела фразеології сучасної східної мови.

27. Діалекти східної мови на території інших держав.

28. Діалектна лексика (на матеріалі східної мови).

29. Діалектні ареали.

30. Діалектні системи східної мови (у монографічному й лінгвогеографічному аспектах).

31. Екзотизми в сучасній східній мові.

32. Експериментально-фонетичні дослідження східної мови.

33. Експресивна лексика в східній мові.

34. Екстралінгвальні чинники розвитку східної мови.

35. Загальновживана лексика, її функції та семантико-стилістична трансформація в мові художніх творів (на матеріалі східної мови).

36. Запозичення як один із засобів поповнення та розвитку словникового складу східної мови.

37. Застарілі слова (історизми та архаїзми) у східній мові

38. Зв’язок мови та культури (на матеріалі конкретної східної мови та країни Сходу).

39. Зміст та форма фразеологічних одиниць у східній мові.

40. Значення та функції загальновживаної лексики в художньому мовленні.

41. Зоологічна термінологія в східній мові.

42. Ідіоми в східній мові.

43. Інтернаціоналізми в складі східної мови.

44. Інтернаціональна лексика та її функціональні характеристики.

45. Іншомовні запозичення в східній мові (на матеріалі конкретної групи або груп запозичень).

46. Іраністика/ арабістика/ тюркологія у творчій спадщині Агатангела Кримського.

47. Ірансько-українські (турецько-українські, арабсько-українські) мовні взаємини.

48. Категорія модальності в східній мові.

49. Категорія стану/ способу/ виду/ аспекту тощо в східній та українській мовах.

50. Категорія часу дієслів східної та української (англійської) мов.

51. Класифікація та характеристика словників східної мови.

52. Колоквіальна та арготична лексика в східній мові.

53. Комп’ютерна термінологія в східній мові.

54. Конототивний аспект синтаксичних структур східної мови.

55. Космічна термінологія в східній мові.

56. Крилаті слова в східній мові.

57. Критерії виділення фразеологічних одиниць (на матеріалі східної мови).

58. Лексико-семантичні засоби передачі експресивно-емоційної оцінки в художній прозі (на матеріалі східної мови).

59. Лексика рибальства в східній мові.

60. Лексика судноплавства в східній мові.

61. Лексика тваринництва в східній мові.

62. Лексика хліборобства в східній мові.

63. Лексико-семантичні засоби вираження конотацій у художній прозі (на матеріалі східної мови).

64. Лексико-семантичні поля дієслів (на матеріалі конкретної групи дієслів).

65. Лексична омонімія, її джерела та використання в східній мові.

66. Лексичне значення слова. Типи лексичних значень слів у східній мові (у межах різних частин мови).

67. Лексичні (граматичні) особливості ідіостилю автора-представника східної літератури.

68. Лексичні (граматичні) синоніми в східній мові, їхні типи та особливості функціонування.

69. Лексичні діалектизми в східній мові.

70. Лексичні неологізми в художній літературі.

71. Лексичні особливості конкретного твору східної літератури.

72. Лексичні синоніми у мові художньої літератури (на матеріалі окремих творів).

73. Лінгвістична термінологія в східній мові.

74. Лінгвістичні елементи поетики (на матеріалі східної мови)

75. Літературна мова та професійні й соціальні жаргони.

76. Літературна мова, діалекти й просторіччя.

77. Літературознавча термінологія в східній мові.

78. Математична термінологія в східній мові.

79. Метафора та метонімія в розвитку значень слів різних частин східної мови.

80. Мова засобів масової інформації в Ірані/ Туреччині/ країнах Арабського Світу (або конкретній арабській країні).

81. Мова письменників і поетів, які справили значний уплив на розвиток і формування східної мови.

82. Мовна стратифікація в комунікативних спільнотах (на прикладі конкретної східної мови й окремих комунікативних спільнот).

83. Мовне будівництво в певній країні Сходу.

84. Мовознавство в сучасному Ірані/ Туреччині/ країнах Арабського Сходу.

85. Назви спорідненості в східній, англійській та українській мовах.

86. Науково-технічний прогрес та розвиток термінології східної мови.

87. Образно-виразні стійкі сполуки в східній мові.

88. Оказіоналізми в східній мові.

89. Основні принципи опису лексичного матеріалу в етимологічних словниках східної мови.

90. Основні риси генетичної спорідненості перської та української мов.

91. Основні риси типологічної відмінності арабської (турецької) та української мов.

92. Особливості певної термінологічної системи східної мови (наукової, виробничої, інформаційної, професійної тощо) – див. також конкретизовані теми в даному переліку.

93. Особливості синтаксису розмовної мови.

94. Паронімія в східній мові.

95. Періодизація літературної східної мови.

96. Побутова лексика в східній мові.

97. Поетична лексика в художній літературі ХІХ століття.

98. Поетична лексика в художній літературі ХХ століття.

99. Полісемія слів у межах різних частин мови (на матеріалі текстів художніх творів).

100. Порівняльна типологія певних граматичних категорій східної та української мов.

101. Порівняльно-історична фонетика генетично споріднених східних (східної та європейської) мов.

102. Походження літературної східної мови та її діалектна основа.

103. Прагматичні аспекти речення (на матеріалі східної мови).

104. Прикметники на позначення кольорів у фразеологічних зворотах східної мови.

105. Прислів’я та приказки як об’єкт фразеології.

106. Проблеми взаємодії і контактів літературних мов.

107. Проблеми історичної фонетики східної мови

108. Проблеми комунікативного (функціонального) синтаксису східної мови (на прикладі дослідження конкретної синтаксичної категорії).

109. Проблеми нормування літературної мови.

110. Проблеми суспільних функцій і функціональної значущості східної мови.

111. Професійно-термінологічна лексика східної мови.

112. Професіоналізми в загальнолітературній мові (на матеріалі східної мови).

113. Процеси взаємодії літературної мови й діалектів.

114. Процеси розвитку різних граматичних (морфологічних або синтаксичних) категорій.

115. Процеси розвитку словотвірних моделей у східній мові.

116. Процеси семантичних змін у східній мові.

117. Процеси формування та розвитку частин східної мови.

118. Розвиток вокалізму в східній мові.

119. Розвиток консонантизму в східній мові.

120. Розвиток лексики східної мови на сучасному етапі

121. Розвиток лексичної системи (підсистеми) східної мови.

122. Розвиток структурних і функціональних стилів мови.

123. Розвиток структурно-жанрових стилів у прозі, поезії, драматургії.

124. Розвиток та сучасний стан функціональних стилів у східній мові (на прикладі одного або декількох суміжних стилів).

125. Розмовна лексика в східній мові (на прикладі конкретного функціонального стилю мовлення).

126. Розмовна лексика в художній прозі (на матеріалі сучасної східної літературної мови).

127. Розмовна фразеологія та її функції в публіцистичній (художній) прозі.

128. Розмовна фразеологія у драматичних творах (твір на вибір).

129. Семантична класифікація лексики східної мови в аспекті дослідження міжрівневих зв’язків.

130. Семантична структура та тематична класифікація лексики східної мови (на матеріалі конкретної тематичної групи: дієслова розумової діяльності, дієслова руху, дієслова говоріння, іменники на позначення кольорів тощо).

131. Семантичний аналіз та тематична класифікація фразеологізмів східної мови.

132. Семантичні (ідеографічні) синоніми в східній мові.

133. Семантичні й структурні аспекти вираження синтаксичних відношень.

134. Семантичні та структурні особливості безособових речень.

135. Семантично-стилістичні синоніми в східній мові.

136. Синонімія та варіантність фразеологічних одиниць.

137. Синонімія фразеологічних та лексичних одиниць у мові та мовленні.

138. Синтагматичне членування речення.

139. Синтаксична синонімія в східній мові (функціональний аспект).

140. Сільськогосподарська термінологія в східній мові.

141. Складні терміни як об’єкт фразеології.

142. Словоскладання та редуплікація як засоби словотвору в сучасній східній мові.

143. Словотворчі моделі східної мови та їх мовленнєве наповнення.

144. Соціально-мовленнєві стилі: стиль верхівки суспільства, клерикальний стиль, професійні мови тощо.

145. Спортивна термінологія в східній мові.

146. Становлення й розвиток вітчизняної філологічної іраністики/ тюркології/ арабістики

147. Статус розмовної мови в системі мови.

148. Стилістична характеристика та стилістична класифікація лексики сучасної східної мови.

149. Стилістична характеристика художнього тексту (на матеріалі сучасного прозового твору).

150. Стилістичне використання діалектної лексики у художній літературі (твір на вибір).

151. Стилістичне використання колоративів у художній прозі (твір на вибір)

152. Стилістичний аналіз конкретного стилю окремих рівнів мови: лексики, граматики, фразеології тощо.

153. Стилістичні синоніми в східній мові.

154. Структурні та семантичні типи ономасіологічних одиниць (на матеріалі східної мови).

155. Структурно-граматичні типи фразеологічних одиниць в східній мові.

156. Структурно-семантичні й функціональні особливості складних слів у східній мові.

157. Суспільно-політична лексика східної мови.

158. Текст як цілісна структура й функціональний різновид мовлення (на матеріалі східної мови).

159. Теорія мовленнєвих актів та їх референційно-прагматичні характеристики (на матеріалі східної мови).

160. Термін та його особливості (на матеріалі конкретної групи термінів).

161. Термін та фразеологія (на матеріалі східної мови).

162. Термінологізація загальновживаної лексики як активний процес у розвитку лексичної системи східної мови.

163. Термінологічна лексика в художній літературі (на матеріалі художніх творів на вибір).

164. Термінологічна лексика та загальнолітературна мова.

165. Технічна термінологія в східній мові.

166. Типи кальок в сучасній східній мові.

167. Типологія старописемних текстів.

168. Туристична термінологія (на матеріалі східної мови).

169. Тюркізми/ арабізми/ фарсизми в українській мові (на матеріалі конкретних лексичних груп – лексика рибальства, скотарства тощо).

170. Тюркізми/ арабізми/ фарсизми у творах української літератури (твір/ твори на вибір).

171. Філософська термінологія в східній мові.

172. Фонетичні схожості й відмінності в східній та українській (англійській) мовах.

173. Фонологічна структура східної мови, її походження й розвиток.

174. Формування документально-юридичного, літературно-художнього, наукового, публіцистичного, епістолярного й інших стилів (підстилів) у східній мові.

175. Формування мов народностей та націй.

176. Фразеологізми в східній мові (на прикладі фразеологізмів однієї тематичної групи – значення переживання, мислення тощо).

177. Фразеологізми усної та писемної мови та їх взаємодія в різних функціональних стилях.

178. Фразеологія східної мови: лінгвістична проблематика.

179. Фразеологія у межах різних частин мови.

180. Функціональні особливості речення (словосполук) у східній мові.

181. Функціонування переносного вживання слова у мові у вигляді метафори, метонімії, синекдохи.

182. Юридична та/ або економічна термінологія в сучасній східній мові.

Примітки:

1. Вітаються функціональні дослідження окремих мовних категорій на матеріалі конкретних східних мов (наприклад, “Функціональні особливості ідафи в арабській мові”, “Особливості функціонування дієслів похідних порід в арабському усному мовленні” тощо).

2. Вітаються різнопланові типологічні дослідження із залученням східної та української (можливо й інших східних або західноєвропейських) мов – структурно-типологічні або функціонально-типологічні студії різноманітних мовних категорій, явищ та фактів, як-от: “Категорія часу в різносистемних мовах (на матеріалі східної та української мов)”, “Типологія складнопідрядного речення в українській, перській та англійській мовах (функціональний аспект)” тощо.

3. Вітаються дослідження, виконані на ґрунті сучасних методів лінгвістичного дослідження – функціональні, когнітивні, соціолінгвістичні, лінгвокультурологічні, психолінгвістичні, етнопсихолінгвістичні, антропоцентричні дослідження (наприклад: “Концепт “воля” у мовній картині світу арабської та української мов”, “Модель часу в турецькій мовній картині світу” або ширшого плану – для магістерських робіт, як-от “Арабська мовна модель світу” з дослідженням ключових концептів).

Додаток 5.

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ТЕМ КУРСОВИХ (IІІ, V КУРСИ), ДИПЛОМНИХ, МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ З ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА

Примітка.

У списку наводиться загальний перелік тем, рекомендованих для обрання під час написання курсових, дипломних і магістерських робіт з перекладознавства. У переліку наводяться не лише конкретні теми, але й напрямки, у межах яких шляхом звуження або аспектуалізації може бути сформульована окрема тема. Теми рекомендовані для будь-якої східної мови – турецької, арабської, перської, що зазначено, відповідно, вказівкою, наприклад, “на матеріалі східної мови” у назві теми. Коригування рекомендованої теми або напрямку з огляду на специфіку конкретної східної мови здійснюється за допомогою наукового керівника.

ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ ДЛЯ ІІІ КУРСУ З ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА

На ІІІ курсі рекомендується для обрання тема, яка має загальнотеоретичний характер з коригуванням на конкретну східну мову без залучення окремих вузькоаспектних проблем, які вимагають ґрунтовного володіння мовним матеріалом та перекладацькими знаннями й навичками. Для написання курсової роботи на ІІІ курсі має бути достатньо загальнотеоретичних знань, набутих студентами протягом І-ІІ курсу, та тих знань, які вони отримують під час вивчення дисципліни “Практичний курс перекладу” протягом ІІІ курсу. Таким чином, мета написання курсової роботи з перекладознавства на ІІІ курсі – закріплення й поглиблення набутих на попередніх курсах теоретичних знань, уміння застосувати загальнотеоретичні знання з перекладознавства до матеріалу східної мови.

1. Види мовного посередництва (на прикладі окремих видів мовного посередництва – реферату, анотації, резюме, переказу).

2. Герменевтичні аспекти перекладу (на матеріалі східної мови).

3. Граматичні аспекти перекладу (на матеріалі східної мови).

4. Дескриптивні й прескриптивні (нормативні) аспекти перекладу (на матеріалі східної мови).

5. Зв’язок теорії перекладу з іншими лінгвістичними дисциплінами (на матеріалі конкретних сходознавчих дисциплін).

6. Інваріантність перекладу (на матеріалі східної мови).

7. Історія перекладацької діяльності і/ або перекладознавства в ... (на прикладі конкретної країни/ країн Близького або Середнього Сходу).

8. Лексикологічні аспекти перекладу (на матеріалі східної мови).

9. Одиниці перекладу (на матеріалі східної мови).

10. Переклад інформативних текстів (на матеріалі текстів конкретного функціонального стилю).

11. Прагматичні аспекти перекладу (на матеріалі східної мови).

12. Проблема класифікації видів перекладу (на матеріалі української та східної мов).

13. Проблема моделювання перекладу (на матеріалі східної мови).

14. Проблема перекладацьких еквівалентів та відповідників (на матеріалі східної мови).

15. Проблема перекладності/ неперекладності (на матеріалі східної мови).

16. Проблеми синхронного перекладу (на матеріалі східної мови).

17. Проблеми усного перекладу (на матеріалі східної мови).

18. Проблеми художнього перекладу (на матеріалі східної мови).

19. Способи, прийоми та методи перекладу (на матеріалі східної мови).

20. Стилістичні аспекти перекладу (на матеріалі східної мови).

ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ ДЛЯ V КУРСУ ТА ДИПЛОМНИХ (МАГІСТЕРСЬКИХ) РОБІТ З ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА

1. Взаємодія словотвору та перенесення значення у неологізмах (на матеріалі науково-технічної літератури).

2. Видові (або інші граматичні) значення українського дієслова та їх відповідники при перекладі східною мовою.

3. Відтворення структурних особливостей складних речень у перекладі (на матеріалі східної мови).

4. Вплив контексту на переклад фразеологічних одиниць (на матеріалі перекладів оповідань ...).

5. Вплив контексту на створення та структуру тексту перекладу.

6. Засоби відтворення соціокультурних лакун у міжкультурному спілкування.

7. Засоби забезпечення кореферентності в перекладацькому дискурсі.

8. Засоби компенсації в тексті перекладу лінгвокультурних та соціокультурних лакун.

9. Засоби компресії тексту в східній та українській мовах та їх роль у перекладі.

10. Значення гендерних маркерів при перекладі офіційно-ділових промов.

11. Значення соціокультурного аспекту в перекладі.

12. Комунікативний підхід у перекладі.

13. Лексична когезія в тексті перекладу.

14. Лексичні та синтаксичні особливості перекладу науково-популярних текстів (на матеріалі журнальних статей).

15. Особливості відтворення поетичної метрики в перекладі.

16. Особливості передачі українських слів на позначення реалій у східномовній політичній пресі початку ХХІ ст.

17. Особливості перекладу економічної та банківської термінології.

18. Особливості перекладу науково-технічного тексту.

19. Особливості перекладу політичних текстів зі східних мов на українську.

20. Переклад дейктичних елементів тексту.

21. Переклад ідіоматичних/фразеологічних виразів.

22. Переклад лексем на позначення суспільно-політичних реалій країн Сходу.

23. Переклад текстів жанру есе.

24. Переклад як об’єкт лінгвістичного моделювання.

25. Перекладацький аналіз текстів офіційно-ділового (науково-технічного/ газетно/публіцистичного) стилю.

26. Прагматична адаптація оригінального тексту в процесі перекладу.

27. Прагматичні аспекти перекладу журнальної реклами.

28. Проблеми відтворення сучасних галузевих термінів у перекладі.

29. Проблеми відтворення термінологічних абревіатур та акронімів у перекладі.

30. Проблеми перекладу газетних заголовків зі східних мов на українську.

31. Проблеми перекладу директивних текстів (на матеріалі інструкцій з експлуатації).

32. Проблеми перекладу мови реклами.

33. Проблеми перекладу суспільно-політичної (наукової, економічної тощо) термінології з української мови на східну або навпаки.

34. Проблеми перекладу туристичних буклетів.

35. Способи передачі синтаксичних конструкцій при перекладі з конкретної східної мови на українську (англійську) мови.

36. Способи перекладу герундіальних комплексів.

37. Способи перекладу інфінітивних комплексів.

38. Способи перекладу назв газет, журналів, інформаційних агентств тощо.

39. Способи перекладу назв суспільних організацій.

40. Способи перекладу омонімів (українською та східними мовами).

41. Способи перекладу розгорнутих зворотів (дієприкметникових, дієприслівникових тощо).

42. Способи перекладу термінів зі східних мов на українську (на матеріалі комп’ютерної термінології).

43. Способи перекладу фразеологічних одиниць.

44. Структурна і семантична конденсація тексту при усному перекладі.

45. Суб’єктивні й об’єктивні трансформації в процесі перекладу.

46. Східна (арабська/ перська/ турецька) риторична (ораторська) традиція та переклад текстів на рідну мову.

47. Типологія східномовних пасивних конструкцій та особливості їх перекладу українською мовою.

48. Трансформаційний підхід у перекладі.

49. Українські модальні частки та відтворення їхнього значення у перекладі.

50. Функції та роль діалектизмів в сучасних східних мовах. Особливості перекладу (на матеріалі художньої літератури).

Примітка:

Можливе дослідження в перекладознавчому аспекті значної частини тем, запропонованих у переліку з теоретичних мовних дисциплін (додаток 4).

Додаток 6.

ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ТИТУЛЬНОГО АРКУШУ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ СХІДНИХ МОВ

КАФЕДРА МОВ І ЦИВІЛІЗАЦІЙ

БЛИЗЬКОГО ТА СЕРЕДНЬОГО СХОДУ

Курсова (дипломна, магістерська) робота на тему:

ОНОМАТОПЕЯ ТА ІДІОФОНІЯ В ТУРЕЦЬКІЙ МОВІ

Виконала:

студентка групи 403

спеціальність “Переклад”

(турецька мова та

друга іноземна мови)

Тирінова Єлизавета Петрівна

Науковий керівник:

доц. С.В.Сорокін

КИЇВ – 2006

Додаток 7.

ДОДАТКОВІ ЗАУВАЖЕННЯ ПО СТРУКТУРІ Й ТЕХНІЧНОМУ ОФОРМЛЕННЮ КУРСОВИХ І ДИПЛОМНИХ (МАГІСТЕРСЬКИХ) РОБІТ

1. Курсову (дипломну, магістерську) роботу друкують на комп’ютері через півтора міжрядкових інтервали шрифтом 14 кегель до 30 рядків на сторінці.

2. Обсяг курсової роботи – 30-35, дипломної – 60-65, магістерської – 75-80 сторінок.

3. Береги на сторінці залишають: ліве – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє й нижнє – не менше 20 мм.

4. Бажано, щоб у тексті роботи не було підчисток, виправлень, зокрема й за допомогою коректора, граматичних, орфографічних, пунктуаційних помилок.

5. Текст роботи розділяють на вступ, основну частину (розділи, підрозділи, пункти, підпункти), висновки, список літератури, додатки (у разі необхідності). Заголовки структурних частин, таких як “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ”, ВСТУП”, “РОЗДІЛ 1 (2, 3 тощо)”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ”, “ДОДАТКИ” друкують великими (прописними) літерами симетрично тексту. Назви розділів також друкують великими літерами з нового рядку симетрично тексту, причому між заголовком і назвою розділу роблять пробіл у два інтервали (“ентери”), наприклад:

РОЗДІЛ 2

СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАРНИХ СЛІВ У КРИМСЬКОТАТАРСЬКІЙ МОВІ

Зверніть увагу на те, що кожний з перелічених вище структурних підрозділів роботи розпочинається з нової сторінки; у кінці заголовків і назв розділів крапки не ставляться.

Заголовки підрозділів друкують з нового рядка з двома інтервалами (“унтерами”) відстані від верхнього тексту з абзацного відступу маленькими (рядковими) літерами крім заголовної; крапку в кінці назви підрозділу не ставлять. Якщо назва підрозділу або розділу складається з декількох речень, між ними ставиться крапка. Заголовки пунктів друкують маленькими (крім першої) літерами з абзацного відступу в розрядці або курсивом у підбір до тексту. У кінці заголовка ставиться крапка. Таким само чином оформлюються й підпункти (якщо вони є). Пункти й підпункти можуть бути без назви. Підрозділи, пункти й підпункти нумеруються в межах відповідно розділу, підрозділу, пункту, наприклад: 1.1. (перший підрозділ першого розділу), 1.1.1. (перший пункт першого підрозділу першого розділу) тощо. Загальний приклад оформлення (з нового аркуша):

РОЗДІЛ 2

СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАРНИХ СЛІВ У КРИМСЬКОТАТАРСЬКІЙ МОВІ