
- •Зміст та класифікація звітності підприємств.
- •Зміст та склад фінансової звітності, її користувачі.
- •Принципи і якісні характеристики фінансової звітності.
- •Зміст і структура бухгалтерського балансу.
- •Методика складання Балансу підприємства.
- •Зміст, структура та методика складання Звіту про фінансові результати.
- •32. Призначення, структура та методика складання Звіту про рух грошових коштів.
- •33. Призначення, структура та методика складання Звіту про власний капітал.
- •34. Примітки до річної фінансової звітності.
- •35. Відображення у звітності інформації за сегментами.
- •36. Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх періодах.
- •37. Відображення у фінансовій звітності змін в облікових оцінках та обліковій політиці.
- •38. Відображення у фінансовій звітності подій після дати балансу.
- •39. Консолідована фінансова звітність.
- •40. Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва.
- •41. Законодавче регулювання та система податкової звітності в Україні.
- •42. Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
- •43. Визначення та порядок складання податкової декларації (розрахунку).
- •44. Порядок подання податкової звітності до органів державної податкової служби
- •45. Порядок подання податкової звітності в електронній формі.
- •46. Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
- •47. Порядок складання та подання звіту про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
- •48. Призначення та регламентація статистичної звітності.
- •49. Звіт про основні показники діяльності підприємства за формою 1-підприємництво.
- •50. Статистична звітність з праці та використання робочого часу.
38. Відображення у фінансовій звітності подій після дати балансу.
Подія після дати балансу – це подія, яка відбулася між датою балансу і датою затвердження фінансової звітності та вплинула або може вплинути на фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.
Події після дати балансу згідно П(С)БО 6 „Виправлення помилок та зміни у фінансових звітах” поділяються на 2 групи (рис).
|
Орієнтовний перелік подій після дати балансу |
|
||
|
||||
1. Події, які надають додаткову інформацію про обставини, що існували на дату балансу: 1.1. Оголошення банкрутом дебітора підприємства, заборгованість якого раніше була визнана сумнівною. 1.2. Переоцінка активів після звітної дати, яка свідчить про стійке зниження їхньої вартості, визначеної на дату балансу. 1.3. Отримання інформації про фінансовий стан і результати діяльності дочірніх і асоційованих підприємств, яка свідчить про стійке зниження вартості їх акцій на фондових біржах. 1.4. Продаж запасів, який свідчить про необґрунтованість оцінки чистої вартості їх реалізації на дату балансу. 1.5. Отримання від страхової організації матеріалів про уточнення розміру страхового відшкодування, переговори щодо якого велись на звітну дату. 1.6. Виявлення помилок або порушень законодавства, що призвели до перекручення даних фінансової звітності. |
|
2. Події, які вказують на обставини, що виникли після дати балансу: 2.1. Прийняття рішення щодо реорганізації підприємства. 2.2. Придбання цілісного майнового комплексу. 2.3. Рішення про припинення операцій, які становлять значну частину основної діяльності підприємства. 2.4. Знищення (втрата) активів підприємства внаслідок пожежі, аварії, стихійного лиха або іншої надзвичайної події. 2.5. Прийняття рішення щодо емісії цінних паперів. 2.7. Укладення контрактів щодо значних капітальних і фінансових інвестицій. 2.8. Прийняття законодавчих актів, які впливають на діяльність підприємства. 2.9. Дивіденди за звітний період, оголошені підприємством після дати балансу. |
Події першої групи, які надають додаткову інформацію про обставини, що існували на дату балансу, вимагають коригування відповідних активів і зобов’язань методом сторнування або додаткового запису.
Події, що вказують на обставини, які виникли після дати балансу, не потребують коригування статей фінансових звітів, а повинні розкриватися в Примітках до фінансової звітності в довільній формі, де наводиться інформація про зміст події та оцінка її впливу на фінансовий результат або обґрунтування неможливості зробити таку оцінку.
39. Консолідована фінансова звітність.
Порядок складання консолідованої фінансової звітності визначений П(С)БО 20 „Консолідована фінансова звітність”. Його норми застосовуються групами підприємств, що складаються з материнського (холдингового) і дочірнього підприємств. Звітність подає материнське підприємство, яке здійснює контроль над дочірніми підприємствами. Під контролем розуміється вирішальний вплив на фінансову, господарську і комерційну політику підприємства з метою одержання вигод від його діяльності.
Консолідована фінансова звітність подається у строки: квартальна – через 45 днів після закінчення звітного кварталу; річна – до 15 квітня наступного за звітним року.
Підприємства, звітність яких консолідується, повинні застосовувати єдину облікову політику для подібних операцій. Якщо застосування єдиної облікової політики не можливо, про це повідомляється у примітках до фінансової звітності.
Консолідована фінансова звітність складається шляхом впорядкованого додавання показників фінансової звітності дочірніх підприємств до аналогічних показників фінансової звітності материнського підприємства. При складанні консолідованої звітності підлягають виключенню:
а) балансова вартість фінансових інвестицій материнського підприємства в кожне дочірнє підприємство та частка материнського підприємства в кожному дочірньому підприємстві. Вартість гудвілу або негативного гудвілу, які виникають при консолідації, коли ціна придбання відрізняється від чистої вартості придбаних активів, відображаються в консолідованому балансі у вписуваному рядку 075 „Гудвіл при консолідації”;
б) сума внутрішньогрупових операцій та внутрішньогрупового сальдо;
в) сума нереалізованих прибутків та збитків від внутрішньогрупових операцій. Вони можуть виникнути у ситуації, коли товар було реалізовано внутрі групи одним підприємством іншому, і у покупця на звітну дату цей товар лишається на балансі. Фінансовий результат продавця від реалізації цього товару вважається нереалізованими прибутками (збитками) і підлягає виключенню при консолідації.
При складанні консолідованої звітності материнське підприємство визначає частку меншості в капіталі та фінансових результатах дочірніх підприємств. Частка меншості визначається як добуток відсотку голосів, які не належать материнському, відповідно до власного капіталу та чистого прибутку (збитку) дочірніх підприємств. Частка меншості в капіталі відображається у консолідованому балансі окремо у вписуваному рядку 385 „Частка меншості”. У консолідованому звіті про фінансові результати частка меншості у прибутку (збитку) відображається у вписуваному рядку 215 „Частка меншості”.
На практиці, при консолідації звітності, складають робочі таблиці, в яких є наступні графи: статті звітності, що консолідуються; показники звітності дочірнього підприємства; показники звітності материнського підприємства; коригуючи записи; часта меншості; консолідовані показники.