Лекція №16. “Загальна фізіологія Центральної нервової системи.”
План лекції:
1.Загальна фізіологія ЦНС.
2.Фізіологія нервових центрів.
3.Фізіологія окремих відділів ЦНС.
1.Загальна фізіологія цнс.
Рис.16.1.1
Рефлекс – основний і специфічний прояв діяльності ЦНС, який є закономірною реакцією організму на зміни зовнішнього чи внутрішнього середовища.
Рис.16.1.2
Рис.16.1.3
Рис.16.1.4
2.Фізіологія нервових центрів.
Нервові центри (ядра) – сукупність нейронів, необхідних для здійснення певного рефлексу чи регуляції функції.
Властивості нервових центрів |
|
Односторонність |
Імпульси проводяться лише в одному напрямку |
Уповільнення |
Швидкість проведення імпульсів знижується |
Сила відповіді |
Сила відповіді залежить від сили подразнення |
Сумація |
Існує явище поєднання окремих імпульсів |
Трансформація |
Здатність до зміни ритму імпульсів |
Післядія |
Продовження генерації імпульсів без аферентації |
Втома |
Зниження генеруючої активності |
Тонус |
Явище генерації поодиноких імпульсів в спокої |
Гальмування |
Активне зниження рефлекторної активності |
Таб.16.2.1
Принципи координації рефлекторних процесів |
|
Конвергенція |
Явище поєднання аферентних імпульсів до одних проміжних і еферентних нейронів |
Оклюзія |
Зменшення арифметичної суми двох сильних імпульсів |
Іррадіація |
Явище розповсюдження збудження між сусідніми нервовими центрами |
Реципрокність |
Явище взаємної стимуляції або гальмування |
Індукція |
Зміна стану нервових центрів після впливу на них |
Віддача |
Зміна одного рефлексу на протилежний |
Ритмічність |
Поєднання простих рефлексів до складних актів |
Зворотність |
Явище, коли аферентація інформує ЦНС про стан органів, а ЦНС, відповідно, регулює їх діяльність |
Загальність |
Виникнення однотипних реакцій на різні подразнення |
Домінанта |
Явище підпорядкування одних центрів до інших |
Пластичність |
Властивість центрів пристосовуватись та змінюватись у функціональному значенні |
Таб.16.2.2
3.Фізіологія окремих відділів цнс.
Рис.16.3.1
Функціональне значення нижчих центрів |
|
Спинний мозок |
Проведення імпульсів від органів до головного мозку, замикання простих рефлексів |
Довгастий мозок |
Транзит імпульсів, регуляція дихання, травлення, серцебиття, судинного тонусу |
Задній мозок |
Транзит імпульсів, первинний аналіз чутливо-рухових функцій з ділянок обличчя |
Середній мозок |
Транзит імпульсів, первинний аналіз зору, слуху, орієнтування, регуляція жування та ковтання, забезпечення реакцій на раптові подразники і дрібних рухів пальцями |
Ретикулярна формація |
Регуляція тонусу всіх відділів ЦНС |
Мозочок |
Координація складних рухів та рівноваги |
Проміжний мозок |
Транзит імпульсів, вибіркова активація необхідних відділів кори для аналізу імпульсів, вища регуляція вегетативних функцій |
Таб.16.3.1
Функціональне значення вищих центрів |
|
Базальні ядра |
Регулювання складних безумовних рефлексів |
Лімбічна система |
Вища регуляція діяльності органів |
Кора великих півкуль |
Кортікалізація функцій всієї нервової системи, вища інтегруюча, координуюча, регулююча функція, всіх процесів в організмі; забезпечення феномену Вищої нервової діяльності |
Таб.16.3.2
ВИСНОВОК: ЦНС являє собою систему, яка сприймає та обробляє аферентні імпульси, з подальшим формуванням еферентації. Ці явища забезпечуються існуванням рефлексів, які розрізняються за походженням, рівнем замикання та біологічними ознаками. Нейрофізіологічними субстратами рефлекторної діяльності ЦНС є нервові центри(ядра), вони мають певні властивості та принципи взаємодії, котрі і обумовлюють їх функціонування. Кожний відділ ЦНС об’єднує в собі декілька нервових центрів, це необхідно для виконання доцільних фізіологічних актів, різного ступеню складності.
Термінологія: рефлекс, аферентація, еферентація, конвергенція, оклюзія, іррадіація, реципрокність, індукція, віддача, домінанта, пластичність.
Інформаційні джерела: 4, 8, 9, 11, 12, 14, 15, 17, 20, 22, 23, 25, 31