- •Лекція №1 ”Предмет і задачі курсу анатомії.”
- •1.Історичні періоди розвитку анатомії.
- •2.Основні анатомічні поняття.
- •3.Методи анатомічних досліджень.
- •4.Загальний план будови тіла людини.
- •Інформаційні джерела: 2, 4, 5, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 16, 18, 21, 31, 33 лекція №2 ”Будова клітини та тканин людського організму.” План лекції:
- •1.Рівні біологічної організації. Клітинна теорія.
- •2.Загальний план будови клітин організму.
- •3.Організація субклітинних структур.
- •4.Основні тканини організму.
- •Інформаційні джерела: 7, 8, 9, 12, 13, 16, 18, 31, 33
- •1.Пошарова будова шкіри.
- •2.Похідні(деривати) шкіри.
- •3.Загальний план будови кісткового апарату.
- •4.Загальний план будови м’язового апарату.
- •Лекція №4 “Дихальна система. Кров.”
- •1. Будова верхніх дихальних шляхів.
- •2.Нижні дихальні шляхи та легені.
- •3.Компоненти крові.
- •Інформаційні джерела: :5, 7, 8, 9, 12, 13, 16, 18, 31, 33 лекція №5 “Кровообіг, лімфатична система.”
- •1.Загальний план будови системи кровообігу.
- •2.Анатомія серця.
- •3.Складники лімфатичної системи. Особливості кровообігу плода.
- •1.Загальний план будови травної системи.
- •2.Загальний план будови сечової системи.
- •3.Загальний план будови статевої системи.
- •Інформаційні джерела: 5, 7, 8, 9, 12, 13, 16, 18, 31, 33 лекція №7 “Загальний план будови нервової системи.”
- •1.Основні складники нервової системи.
- •2.Анатомія черепних та спинномозкових нервів.
- •3.Будова вегетативної нервової системи.
- •Інформаційні джерела: 5, 7, 8, 9, 12, 13, 16, 18, 31, 33 лекція № 8 “Анатомія Центральної нервової системи.”
- •1.Відділи головного мозку.
- •Три пари ніжок
- •2.Анатомія спинного мозку.
- •3.Оболонки мозку та лікворні шляхи.
- •Інформаційні джерела: 5, 7, 8, 9, 12, 13, 16, 18, 31, 33 лекція № 9 “Вищі відділи головного мозку.”
- •1.Макроанатомія кори головного мозку.
- •2.Мікроанатомія кори головного мозку.
- •3.Підкоркові утворення великих півкуль.
- •Інформаційні джерела: 5, 7, 8, 9, 12, 13, 16, 18, 31, 33 лекція № 10 “Аналізатори. Ендокринна система.”
- •1.Анатомія зорового аналізатора.
- •3.Анатомія аналізатора слуху та рівноваги.
- •3.Загальний план будови ендокринної системи.
- •Інформаційні джерела: 5, 7, 8, 9, 12, 13, 16, 18, 31, 33
- •1.Етапи розвитку фізіології.
- •2.Розділи та методи фізіології.
- •2.Основні фізіологічні поняття.
- •Інформаційні джерела: 2, 4, 8, 11, 12, 14, 15, 20 лекція № 12 “Фізіологія: клітинний та тканинний рівні.”
- •1.Положення про біосистеми.
- •2.Функції клітинних органел.
- •3.Функції окремих тканин.
- •Інформаційні джерела: 3, 4, 8, 9, 11, 12, 14, 15, 20, 31 лекція № 13 “Фізіологія дихання, крові та кровообігу.”
- •1.Фізіологія дихання.
- •2.Фізіологія крові.
- •Гемостаз – процес забезпечення цілісності судинного русла та рідкого стану крові.
- •3.Фізіологія кровообігу.
- •Лекція № 14 “Травлення , сечовиділення. Ендокринна регуляція функцій.”
- •1.Загальна фізіологія травлення.
- •2.Процеси сечовиділення.
- •3.Ендокринна регуляція функцій.
- •Лекція № 15 “Загальна фізіологія збудливих тканин.”
- •1.Потенціал спокою.
- •2.Потенціал дії.
- •3.Закони проведення збудження.
- •Лекція №16. “Загальна фізіологія Центральної нервової системи.”
- •1.Загальна фізіологія цнс.
- •2.Фізіологія нервових центрів.
- •3.Фізіологія окремих відділів цнс.
- •Лекція №17 “Вища нервова діяльність. Умовно-рефлекторна діяльність Центральної нервової системи.”
- •1.Основні знання про рефлекси.
- •Нижча нервова діяльність – сукупність рефлекторних реакцій, які направлені на інтеграцію в середині організму.
- •2.Регулювання рефлекторної діяльності.
- •3.Аналітико-синтетична діяльність цнс.
- •Лекція №18 “Вища нервова діяльність та її типи.”
- •1.Типи внд.
- •1.Сигнальні системи людини.
- •3.Особливості внд у дитячому віці.
- •Лекція №19. “Вища нервова діяльність. Вищі функції Центральної нервової системи.”
- •1. Мотивації та емоції.
- •2.Пізнавальні процеси.
- •3.Сон та дбання.
- •4.Зв’язок психології та фізіології внд.
- •Лекція №20. “Адаптація людини до мінливих умов зовнішнього середовища. Біологічні ритми людини.”
- •1. Загальні знання про адаптаційні процеси.
- •2.Адаптація людини у певних умовах.
- •3.Біоритми людини.
- •Інформаційні джерела:
Лекція № 15 “Загальна фізіологія збудливих тканин.”
План лекції:
1.Потенціал спокою.
2.Потенціал дії.
3.Закони проведення збудження.
1.Потенціал спокою.
Потенціал спокою – це різниця потенціалів між зовнішньою поверхнею мембрани та цитоплазмою, причому зовнішня поверхня заряджена позитивно, а цитоплазма негативно.
Мембранно-іонна теорія |
|||
|
Різниця концентрацій іонів |
Різна проникність мембрани для іонів |
|
Цитоплазма |
Зовні клітини |
Проникність в спокої |
|
Калій |
Більше |
Менше |
Більша |
Натрій |
Менше |
Більше |
Менша |
Таб.15.1.1
мВ
0
-90
мсек.
Рис.15.1.1
2.Потенціал дії.
Рис.15.2.1
Потенціал дії – виникнення різниці трансмембранного потенціалу зворотного знаку при збудженні клітини, під час якого зовнішня поверхня мембрани набуває негативний заряд, а цитоплазма позитивний.
Рис.15.2.2
мВ
1
2 3 4
40
-90
мсек.
Рис.15.2.3
3.Закони проведення збудження.
Подразник
2
+ + + + -- + + + +
-
1
- -- -- -- + -- -- -- --
3
-- -- -- -- + -- -- -- --
+
+ + + -- + + + +
1-оболонки нервового волокна; 2-електромагнітні токи; 3-напрямки проведення збудження
Рис.15.3.1
---
---
Рис.15.3.2
Елемент нервового волокна |
Фізіологічне значення |
Центральний циліндр |
Проведення імпульсів |
Мієлін |
Електроізоляція |
Шванівська оболонка |
Живлення волокна |
Таб.15.3.1
Закони проведення імпульсів по нервах |
Збудження проводиться лише за умови анатомічної та фізіологічної безперервності нервового волокна |
При нанесенні подразнення на волокно, збудження розповсюджується в обидва боки |
Імпульси розповсюджуються по кожному волокну нерва ізольовано, не переходячи з одного волокна на інше і впливає тільки на відповідні клітини |
По безмієліновим волокнам збудження розповсюджується повільно, вздовж всієї мембрани |
По мієліновим волокнам збудження розповсюджується швидко, стрибкоподібно через мієлінові ділянки |
Таб.15.3.2
1
3
4
2
6
5 7
1
1-нервовий імпульс; 5-постсинаптична мембрана;
2-медіатор; 6-фермент;
3-синаптичний пухирець; 7-рецептор.
4-пресинаптична мембрана;
Рис.15.3.3
ВИСНОВОК: Таким чином, мембрани нервових клітин здатні до утворення специфічних електромагнітних явищ. Це відбувається завдяки властивості мембрани: можливості утворити різність концентрацій іонів та напівпроникності. Виникнення мембранних потенціалів результат співвідношення іонних токів калію та натрію. Проведення імпульсів по нервовим волокнам забезпечується явищами електромагнітних токів між сусідніми ділянками мембрани(збудженою та ні). Проведення збудження є різним в мієлінових та безмієлінових волокнах. Передачу імпульсів між нейронами виконують синапси.
Термінологія: потенціал спокою та дії, іонні токи, локальна відповідь, деполяризація, реполяризація, поріг збудження, медіатор, конформація.
Інформаційні джерела: 3, 4, 8, 9, 11, 12, 14, 15, 17, 20, 31
