2.1.Пражурналістика Стародавнього Сходу

Культура Стародавнього Сходу – найдавніша, тому саме там бере початок більшість усних і письмових явищ пражурналістики. Особливе значення мала різноманітна й багата риторична практика. Здебільшого вона розвивалася стихійно; красномовці не дуже піклувалися щодо теоретичного узагальнення свого досвіду. Але роль риторики у суспільному житті була досить помітною. З розвитком міждержавних відносин риторичний досвід Сходу адаптувався і на європейських теренах.

Найдавніші відомості про початкові форми усвідомленого збору й поширення інформації сягають Давнього Єгипту.

План до практичного заняття №1

1. Стародавній Єгипет

   1. Міфологічні витоки пражурналістики Єгипту (Птах, Осіріс, Тот, Сешат, Маат, Абуніс, Мерт та ін.

   2. Синкретизм пражурналістики Єгипту ( Піктографі, написи і барельєфи на стінах споруд)

   3. Риторика Стародавнього Єгипту (Морально-етичне красномовство і дидактика, Релігійне красномовство (Заклинання, гімни, славослов’я, політичне і судове красномовство

   4. Зародження реклами

   5. Жанрове розмаїття давньоєгипетських творів (гімни богам, повчання, філософські твори («Пісня арфіста», «Бесіда розчарованого зі своєю душею»), жанр подорожнього нарису («Розповідь єгиптянина Сінухета», «Подорож Уну-Амона», аннали фараона Тутмоса ІІІ, військового писця Чаніні тощо), політичні памфлети («Речення Іпусера», «Пророцтво Неферті» і «Бесіда жерця Анху зі своїм серцем»), біографії, автобіографії, мемуари тощо.

1.5. Прагазети Стародавного Єгипту

2. Месопотамія

   1. Шумеро-вавілонські міфологічні витоки пражурналістики (Набу, Енкі, Нісабу, Нінгириму та ін.

   2. Винахід писемності

   3. Синкретизм пражурналістики шумерів. Красномовство (Політичне, судове, релігійне)

   4. Пражурналістика Аккаду

   5. Судова риторика (закони Хаммурапі)

   6. Політична риторика

   7. Побутове красномовство

   8. Вавилонська прагазета

3. Стародавній Китай

   1. Міфологічні витоки пражурналістики

   2. Усні форми пражурналістики («Усна преса», міжособистісне і групове спілкування, ораторське мистецтво

   3. Письмові форми пражурналістики (пам’ятки епіграфіки, рукописні книги, історичні праці, політична й судова риторика, перші газети, матеріали офіційного діловодства тощо.

   4. Вплив конфуціанства і даосизму на суспільну думку

   5. Риторика (морально-етична, політична, судова)

   6. Історична й філософська проза («Шуцзин» («Книга історії», «Чуньцю» («Весни й осені»), творчість Сима Цяня (збірка «Шицзі» («Історичні записки»), жанр літературного портрету. Бань Гу (32–92)  «Цянь Хань-шу» («Історію Старшої Хань»).

5. Давньокитайська поезія «Шицзин» («Книга пісень»), застільні пісні й оди («Малі оди» і «Великі оди»), ритуальні пісні, народні пісні юефу)

6. Винайдення книгодрукування

7. Масова цензура

8. Перша «офіційна преса»

3. Стародавня Індія

4.1. Міфологічні витоки давньоіндійської пражурналістики

4.2. Усні форми пражурналістики (спілкування, красномовство, проповідництво, ведична поезія).

4.3. Релігійне ораторство у Ведах

4.4. Вплив релігійно-філософських вчень на суспільну думку (буддизм - проповіді Сіддхартих Гаутаме, «Трипітака» і джайнізм- проповіді Махавіри.

4.5. «Тибетська книга мертвих».

4.6. Письмові форми пражурналістики (написи і печатки, теоретичні трактати, книги, фольклорно-літературні твори тощо).

4.7. Судове й історіографічне ораторство (Закони Ману, народні епічні поеми «Махабхарата» і «Рамаяна».

4.8. Театральна вистава як форма комунікації