2. Поняття «журналістика». Передумови виникнення журналістики

Поява преси – одна з найважливіших подій в історії людства – була зумовлена всім ходом розвитку держав від найдавніших цивілізацій.

Як відомо, слово «журналістика» (франц. journal) означає «щоденник». Після того, як у Стародавньому Римі з’явилася протогазета «Acta diurna», виникла й потреба у людях, які б надавали, обробляли й подавали щоденну інформацію для газети. Цих людей називали диурналістами. Звідси – й назва професії «журналіст» і похідних від нього слів.

Сприйняття особливого статусу журналістики як сфери масово-інформаційної діяльності розпочалося лише у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. з появою масових газет та ефірних каналів інформації. У наш час журналістика стала важливим соціальним інститутом, який впливає майже на всі сфери життя людини і ми вже не уявляємо нашого життя без преси, аудіовізуальних засобів чи інтернета, які є важливими каналами інформації.

Характер, шляхи, хронологічні межі пошуків попередників і стан сучасної преси значно залежить від того, який зміст вкладають у поняття «журналістика», «засоби масової інформації», «періодична преса», «мас-медіа», які не є ідентичними й рівнозначними, а тому науковці продовжують ретельно вивчати й досліджувати ці поняття.

Навіть у визначенні терміну «журналістика» й досі не існує єдиної думки. У довідковій літературі журналістику часто визначають як специфічний вид суспільно-політичної діяльності та як сукупність періодичних видань, телерадіокомпаній, інформаційних агентств, іноді ще додають, що це професія журналіста. Спрощено подають інформацію і тлумачні словники. Так, словник за редакцією проф. В. В. Дубічинського дає таке визначення журналістиці:

Журналістика 1. Періодичні видання загалом; 2. Літературно-публіцистична діяльність у журналах, газетах, на радіо, телебаченні; професія журналіста.

Однак існує і більш поширене визначення. Так, на думку О.М.Гриценка і В.І.Шкляра («Основи теорії міжнародної журналістики», К., 2002),

• журналістика – це вид громадської діяльності з періодичного поширення соціальної інформації через канали комунікацій;

• журналістика – це твори, з яких складаються номери газет і журналів, програми телебачення та радіомовлення, тобто продуктів журналістської діяльності;

• журналістика – це вид творчості у сфері соціально-політичної практики, завдання якої – збирання, поширення та зберігання інформації;

• журналістика – це вид мистецтва і форма масово-інформаційної діяльності значної групи людей у виробництві, політиці, науці, культурі;

• журналістика – це система засобів масової інформації (ЗМІ), за допомогою якої відтворюється картина суспільного життя сьогодення;

• журналістика – це наука, що вивчає історію засобів масової інформації, їхні принципи та функції, а також закони літературно-публіцистичної творчості.

Крім вже згаданих визначень, І.Л. Михайлин («Сучасний словник літератури й журналістики», Х., 2009) додає ще й такі:

• журналістика – це історія сучасності; журналістика – це бізнес; журналістика – це четверта влада.

Йосип Лось у книзі «Публіцистика й тенденції розвитку світу» подає визначення німецьких вчених Міхаеля Кунціка й Астріда Зіпфеля, які вважають, що «журналістика – це професійна діяльність осіб, які у масових мас-медіа виконують функції збирання, перевірки, добору, опрацювання і розповсюдження інформації, коментарів, а також розважальних матеріалів». Дослідник вказує, що вони ж переконані, що засадничо журналісти не вписуються в однорідну суспільну категорію, оскільки у розвинутих країнах рекрутуються із «середнього класу»; по-друге, у різних медіях завдання журналістів деколи принципово відрізняються; по-третє, погляди журналістів щодо своїх обов’язків істотно суперечливі. Наприклад, у Німеччині журналісти, які постачають розважальну інформацію, в очах реципієнтів виглядають тупими, жадібними до сенсацій, натомість у щоденних газетах домінують інші критерії добору працівників, відповідно поважнішим є трактування цих журналістів споживачами інформації. Найчастіше зазначаються дві постави журналістів: нейтрально-об’єктивна і суспільно заангажована.

Вчені називають необхідні передумови для виникнення журналістики.

Передумови виникнення журналістики – це такі обставини і явища суспільного життя, які спричинили появу нового типу існування інформації – у вигляді друкованого періодичного видання.

Крім визначення, І.Л. Михайлин називає п’ять головних передумов, які будуть розкриті протягом викладу матеріалу:

1. технічна – виникнення друкування;

2. релігійна – Реформація;

3. економічні – розвиток промисловості, сільського господарства, торгівлі;

4. політичні – вплив розвитку держав;

5. культурні – розвиток університетської освіти.