Порядок розв’язання

1. Визначити потрібну кількість автобусів на маршруті на кожну годину роботи. Результати звести до погодинної епюри.

2. Визначити потрібну кількість автомобіле-годин роботи автобусів.

3. Розрахувати змінність роботи автобусів на маршруті.

4. Визначити раціональний час для обідніх перерв та відстою автобусів.

5. Вирівняти тривалість роботи автобусів по всім виходам.

6. Призначити обідні перерви та розділити зміни роботи.

Методичні вказівки до виконання

1. Потрібну кількість автобусів на кожну годину роботи на маршруті визначають за формулою

, (4.12)

де - кількість пасажирів, що проїхали у годину по максимально навантаженій ділянці маршруту;

- час оберту автобуса на маршруті, хв.;

- місткість автобуса: у години пік та у між піковий період доби.

За варіантом №29 погодинної епюри пасажиропотоку (додаток А) при = 60,хв.; = 100 та = 80 чоловік, результати розрахунків потрібної кількості автобусів наведені у погодинній епюрі потрібної кількості автобусів (таблиця 4.3).

Таблиця 4.3 – Погодинна епюра потрібної кількості автобусів

	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23
	3	5	13	13	10	8	6	6	6	7	9	12	11	9	8	7	4	2	1

2. Потрібну кількість автомобіле-годин роботи автобусів визначається в наступній послідовності:

2.1 Епюра потрібної кількості автобусів зображується графічно (рисунок 4.1)

Рисунок 4.1 - Графічна епюра потрібної кількості автобусів

При цьому максимальний випуск автобусів, за наявністю дефіциту автобусів у АТП, визначається за формулою:

, (4.13)

де - коефіцієнт дефіциту (за варіантом №29 = 0,9);

- максимальна потрібна кількість автобусів на маршруті.

Для даного прикладу = 0,9 · 13 = 12.

За знайденим значенням на діаграмі-максимум (рисунок4.2) проводиться лінія «максимум». При цьому клітинки діаграми над лінією максимум відкидаються, таким чином об’єм транспортної роботи зменшується на величину дефіциту.

Мінімальна кількість рухомого складу, який необхідно мати на маршруті, , розраховується виходячи з максимально допустимого інтервалу руху автобусів у між піковий час за формулою:

. (4.14)

На діаграмі-максимум за значенням проводиться лінія «мінімум». Якщо контур діаграми виявляється нижче лінії мінімум, площу, замкнену між контуром діаграми та лінією мінімум, клітинки включаються у робоче поле діаграми, таким чином збільшується об’єм транспортної роботи на суму клітинок, які розміщуються до лінії. Ці клітинки відмічаються знаком «+». В наведеному прикладі = 60 хв., = 30 хв., = 60/30 = 2. Тому з 23.00 до 24.00 на маршруті встановлюється випуск, який дорівнює двом автобусам.

Максимальна кількість автомобіле-годин роботи автобусів на маршруті протягом дня , необхідна для задоволення попиту на перевезення, дорівнює кількості клітинок, які замкнуті усередині діаграми-максимум (1 клітинка дорівнює 1 автомобіле-годині). Для наведеного прикладу (рисунок 4.2) =139 авт.-год. роботи автобусів.

Рисунок 4.2 - Діаграма максимум

3. Змінність роботи автобусів на маршруті розраховується наступним чином:

3.1 Визначається кількість автомобіле-змін на маршруті протягом дня за формулою:

, (4.15)

де - потрібна кількість автомобіле-годин роботи автобусів;

- час на нульові пробіги;

- максимальний випуск автобусів;

- середня тривалість робочої автомобіле-зміни, год.

У нашому прикладі = 139 авт.-год.; = 0,67 год.; = 8 год., тому кількість автомобіле-змін буде дорівнювати

.

3.2 Визначається змінність роботи автобусних бригад.

Змінність роботи автобусних бригад на маршруті визначається наступним чином: приймемо . Якщо величина >0, то це означає, що автобусів повинні працювати в три зміни, а автобусів – у дві зміни. Якщо <0, то на маршруті необхідно мати однозмінних машин, інші автобусів будуть працювати в дві зміни.

Для розглянутого прикладу 19; = (19 - 24) <0. Це означає, що на маршруті повинно бути 24 - 19 = 5 – однозмінних виходів та 19 -12 = 7 – двозмінних виходів. Згідно з цим, на діаграмі максимум (рисунок 4.2) проводимо лінію І, яка розділяє двозмінні (1-7) та однозмінні (8-12) виходи з перервою у роботі для відстою автобусів.

4. Раціональний час для обідньої перерви та відстою автобусів визначається графічно по діаграмі-максимум з врахуванням наступних вимог:

4.1 Тривалість обідніх перерв може бути від 0,5 до 2 годин. В нашому прикладі =1 год.

4.2 При побудові зон обідніх перерв необхідно слідкувати за тим, щоб при включенні їх у діаграму-максимум епюра потрібної кількості автобусів зробилася більш гладкою (рисунок 4.2). Необхідно також враховувати, що бригади, працюючи з розривом зміни, обідають під час відстою автобусів. Тому їх обідній час не враховується в зону обідніх перерв.

Для нашого прикладу зони обідніх перерв розташовуються в період з 9.00 до 12.00 і від 17.00 до 20.00 й займають у зоні кожного з цих періодів по 7 клітинок (для 7 автобусів, працюючих у дві зміни).

Частина між пікової зони, яка залишається після виділення зон обідніх перерв, позначається через С й може бути використана для відстою та проведення денного ремонту автобусів.

З метою максимального задоволення потреби у денному технічному обслуговуванні, ремонті та відстої рухомого складу зона С повинна відповідати наступним вимогам:

- відстій автобусів повинен відбуватися не раніше ніж через 3 години після початку роботи;

- тривалість відстою автобусів повинен бути не менш 2,5 години.

У нашому прикладі зона відстою С складається з 25 клітинок, з котрих 2 (для 7-ого виходу) не задовольняють умові по тривалості відстою, тому повинні бути включені в діаграму-максимум як додаткові автомобіле-години (клітинки позначені знаком «+»).

Скоректована з урахуванням часу на обідні перерви діаграми-максимум наведена на рисунку 4.3.

5. Вирівнювання тривалості роботи автобусів на маршруті по всім виходам дозволяє домогтися максимально можливого наближення для кожного автобусу до середньої величини тривалості роботи.

Тривалість роботи автобуса на діаграмі-максимум визначається кількістю клітинок по горизонталі для кожного виходу.

Як видно з рисунка 4.3, тривалість виходів дуже відрізняється один від одного. Щоб вирівняти вихід по їх тривалості не додаючи зайвих автомобіле-годин достатньо використовувати метод вертикального переміщення окремих стовпців діаграми або їх частин. Кількість працюючих автобусів за кожну годину роботи (кількість клітинок по вертикалі) при цьому не змінюється, а тривалість виходу (кількість клітинок по горизонталі) зменшується або збільшується в залежності від переміщення стовпців.

Ця операція проводиться окремо від автобусів з різними режимами роботи. Причому частини стовпців однозмінних автобусів переміщується від лінії «змінності» до лінії «максимум», а стовпці автобусі, працюючих у дві зміни – до лінії «змінності».

На рисунку 4.3 стовпці 1, 2, 3, 4 переміщуються уверх. Причому частина стовпця 1 переміщується від лінії «змінності» до лінії «максимум», а стовпці 2, 3, 4 – до лінії «змінності».

Рисунок 4.3 - Вирівнювання тривалості роботи автобусів

Праворуч від діаграми вказується тривалість виходів в годинах без урахування часу на обід. Результат цієї операції наведений на рисунку 4.4.

6. Призначення обідніх перерв автобусних бригад виконується шляхом розформування виділених для зон «обіди» (див. рис.4.4 ) по автобусах в межах заданих для них годин доби, з урахуванням максимального випуску автобусів по годинах доби (рисунок 4.1). Потім на діаграмі проводиться межа розділення змін таким чином, щоб обідні перерви бригад, які працюють у вечірню зміну, починалися не пізніше, ніж через 5 годин після початку роботи. При розділенні змін слід забезпечувати за можливості рівні умови для роботи водіїв у ранкову та вечірню зміни (рисунок 4.4)

Результати графоаналітичного розрахунку рекомендується звести у таблицю (для нашого прикладу табл. 4.4), яка у подальшому служить вихідним матеріалом для складання детального розкладу руху автобусів на маршруті.

Таблиця 4.4 – Результати графоаналітичного розрахунку режимів праці водіїв автобусів

№№ виходів	№№ змін	Початок роботи	Обід (відстій)	Закінчення роботи
1	1	5.00	9.00-10.00	13.00
	2	13.00	17.00-18.00	21.00
2	1	5.00	9.00-10.00	13.00
	2	13.00	18.00-19.00	21.00
3	1	5.00	9.00-10.00	13.00
	2	13.00	18.00-19.00	21.00
4	1	6.00	10.00-11.00	14.00
	2	14.00	18.00-19.00	22.00
5	1	6.00	10.00-11.00	14.00
	2	14.00	18.00-19.00	22.00
6	1	7.00	10.00-11.00	15.00
	2	15.00	19.00-20.00	24.00
7	1	7.00	10.00-11.00	15.00
	2	15.00	19.00-20.00	24.00
8	1	7.00	11.00-15.00	19.00
9	1	7.00	11.00-15.00	20.00
10	1	7.00	11.00-15.00	20.00
11	1	7.00	11.00-15.00	20.00
12	1	7.00	11.00-15.00	20.00

Рисунок 4.4 - Результати графоаналітичного розрахунку