11.6. Проблема оптимального вибору методів навчання

Між різними методами існує органічний взаємозв'язок і взаємопроникнення. Керуючись принципом оптимальності при виборі методів, необхідно пам'ятати, що кожен метод орієнтований на розв'язання певного кола педагогічних завдань, побічно сприяє вирішенню й інших, але не в тій мірі, в якій інші завдання можуть бути розв'язані за допомогою інших методів. Звідси випливає необхідність оцінки можливостей кожного методу, знання його переваг і недоліків вибору їх оптимального поєднання.

У практичній діяльності учитель, вибираючи методи педагогічної діяльності, керується метою і завданнями навчання й виховання та їх змістом. Вирішуючи конкретне педагогічне завдання, учитель сам визначає, які методи взяти собі на озброєння. Метод не може бути ні добрим, ні поганим. Основою педагогічного процесу слугують не самі методи, а їх система. Методи педагогічної діяльності, за допомогою яких досягаються очікувані результати, залишаючись принципово однаковими, нескінченно варіюються в залежності від різноманітних обставин і умов реалізації педагогічного процесу. Педагогічною майстерністю оволодіває лише той учитель, який знаходить оптимальну відповідність методів закономірностям вікового й індивідуального розвитку учнів. Так, при певних умовах плідним способом педагогічного впливу може бути рішуча, неухильна вимога, але недоречними лекції чи диспути. В дидактиці встановлена наступна закономірність: чим більшою кількістю потенційних позитивних можливостей був обґрунтований учителем вибір методів навчання (перцептивний, гностичний, логічний, мотиваційний, контрольно-оцінювальний і т.д.), тим більш високі й міцні навчально-виховні результати будуть досягнуті в процесі навчання за менший проміжок часу.

При виборі і поєднанні методів навчання необхідно дотримуватися наступних критеріїв:

1. Відповідність методів закономірностям і принципам навчання.

2. Відповідність меті і завданням навчання.

3. Відповідність змісту певної науки і даної теми зокрема.

4. Відповідність навчальним можливостям школярів (віковим, фізичним, психічним), рівню підготовки (освіченості, вихованості і розвитку), особливостям класного колективу.

5. Відповідність умовам і часу навчання.

6. Відповідність можливостям самих учителів.

Таким чином, вибір методів педагогічної діяльності не є довільним актом. Він підпорядкований ряду закономірностей, серед яких першочергове значення мають мета і конкретні освітньовиховні завдання, зміст і принципи, рівень підготовленості класу і його розвиток як колективу, вікові та індивідуальні особливості учнів, особистість педагога, ТЗН та ін.

Запитання і завдання

1. Що таке метод і прийом навчання? Як вони взаємопов'язані між собою?

2. Доведіть, що методи навчання не тотожні принципам навчання.

3. Розкрийте основи класифікації методів навчання.

4. Яка з відомих вам класифікацій методів навчання здається найбільш вдалою? Обґрунтуйте свій вибір.

5. Дайте розгорнуту характеристику класифікації методів навчання за Ю.К.Бабанським.

6. На матеріалі конкретного уроку покажіть шляхи активізації учнів у процесі використання різноманітних словесних методів навчання.

7. Обґрунтуйте дидактичну цінність індуктивних і дедуктивних методів.

8. В чому сутність і особливості методів стимулювання навчальної діяльності?

9. У чому полягають особливості частинно-пошукового і проблемного методів навчання?

10. Які особливості методів контролю і самоконтролю в навчанні? Види і форми методів контролю.

11. Що означає оптимальний вибір методів навчання? Які умови визначають вибір методів навчання?

12. Доведіть, що жоден з методів навчання не може бути використаний як універсальний.

13. Які методи навчання використовують у своїй роботі педагоги-новатори? Що, на Вашу думку, в їх досвіді заслуговує вивчення і розповсюдження? Що є надбанням індивідуальності педагога?

Додаткова література

1. Алексюк A.M. Загальні методи навчання в школі. — К., 1973.— 263 с.

2. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе.— М.: Просвещение, 1985.— 206 с.

3. Ващенко Г. Загальні методи навчання. Підручник для педагогів.— К.; 1997. — 415 с.

4. Выбор методов обучения в средней школе / Под ред. Ю.К. Бабанского.— М.: Педагогика, 1981.— 176 с.

5. Дидактика средней школы: Некоторые проблемы соврем, дидактики. Учеб. пособие для слушателей ФПК директоров образоват. школ и в качестве учеб. пособия по спецкурсу для студентов пед. ин-тов / Под ред. М.Н. Скаткина.— 2-е изд., перераб. и доп.— М., 1982.— 319с.

6. Куписевич Ч. Основы общей дидактики / Пер. с польск. О.В. Долженко.— М.: Высш. шк., 1986.— 368 с.

7. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения.— М., 1981.— 186 с.

8. Махмутов М.И. Организация проблемного обучения в школе. Книга для учителей.— М.: Просвещение, 1977.—240 с.