Завдання

Відповідно до варіанту завдання розробити і відлагодити програму.

Початкові дані вводяться з клавіатури і записуються в текстовий файл.

Програма читає ці дані, після обробки результати також розміщуються у файлі.

Варіанти завдань

1. З тексту видалити четверте слово.

2. Сформувати файл, що містить записи за результатами складання чергового іспиту студентами групи. З файлу вибрати записи для студентів, що отримали відмінні оцінки і записати їх в новий файл.

3. У тексті додати після третього слова нове слово.

4. Сформувати файл, що містить записи за результатами складання чергового іспиту студентами групи. Згрупувати записи за оцінками.

5. У тексті видалити зайві пропуски.

6. У тексті є довільно розташовані російські і англійські слова.

Розділити текст на два файли, в одному повинні знаходиться англійські слова, в другому - російські.

7. Для заданого тексту визначити довжину максимальної серії відмінних від літер символів, що міститься в ньому.

8. Сформувати файл, що містить розміщені в круглі дужки послідовності символів початкового тексту.

9. Є текст з відомостями про співробітників підприємства, що містять рік народження. Вибрати і записати у файл записи для співробітників молодше заданого віку.

10. З файлу, що містить відомості про студентів, сформувати файл, в який входять тільки прізвища.

11. З тексту вибрати парні слова.

12. У тексті поміняти місцями перше і останнє слова.

13. Створити резервні копії текстових файлів, що мають атрибут дозволу для запису.

Контрольні питання

1. Назвіть основні файлові операції, які надає операційна система для використання у прикладних програмах.

2. Що таке дескриптор файлу?

3. Які Вам відомі типи файлів в операційній системі LINUX?

4. Від яких параметрів залежить функція відкриття файлу?

5. Які функції забезпечують створення і знищення жорстких посилань на файли?

6. Які Ви знаєте ключі режиму роботи з файлом?

7. Що називають заголовними файлами?

8. Що таке файлова система?

9. Які функції використовуються для зміни прав доступу до файлів?

Лабораторна робота № 3

Тема: Робота з каталогами.

Мета роботи: вивчення організації каталогів та системних функцій для роботи з каталогами в ОС LINUX.

Основні положення.

1. Каталоги

Каталог – це об'єкт (найчастіше реалізований як спеціальний файл), що містить інформацію про набір файлів. Файли заносяться в каталоги користувачами на підставі їхніх власних критеріїв; деякі каталоги можуть містити дані, потрібні операційній системі, або її програмний код.

Каталог можна уявити собі як символьну таблицю, що реалізує відображення імен файлів у елементи каталогу.

Базовою ідеєю організації даних за допомогою каталогів є те, що вони можуть містити інші каталоги. Вкладені каталоги називають підкаталогами. Таким чином формують дерево каталогів. Перший каталог, створений у файловій системі, встановленій у даному розділі (корінь дерева каталогів), називають кореневим каталогом (root directory).

Для файла, розташованого всередині каталогу, недостатньо його імені для однозначного визначення, де він перебуває, - в іншому каталозі може бути файл із тим самим ім'ям. Для визначення місцезнаходження файлу потрібно додавати до його імені список каталогів, де він перебуває. Такий список називають шляхом (path). Каталоги у шляху перераховують зліва направо – від меншої глибини вкладеності до більшої. Роздільник каталогів у шляху відрізняється для різних операційних систем: в Linux використовується прямий слеш «/», а у Windows-системах – зворотній «\».

Є два шляхи до файлу: Абсолютний і відносний. Абсолютний (повний) повністю і однозначно визначає місце розташування файлу. Такий шлях обов’язково має містити кореневий каталог. Ось приклад абсолютного шляху для UNIX-систем: /usr/local/bin/myfile.

Якщо додаток використовує тільки абсолютні шляхи, йому зазвичай бракую гнучкості. Наприклад, у разі перенесення в інший каталог потрібно буде в ручну відрегадувати всі шляхи, замінивши їх новими.

Відносний – шлях, відлічуваний від деякого місця в ієрархії каталогів. Щоб його організувати, потрібно визначитися із точкою відліку, для чого використовують поняття поточного каталогу. Такий каталог задають для кожного процесу, і він може бути змінений у будь-який момент командою cd або системним викликом chdir(). Відносний шлях може відлічуватися від поточного каталогу і звичайно кореневий каталог не включає. Прикладом відносного шляху до файла /user/local/bin/myfile (за умови, що поточним каталогом є /user/local) буде bin/myfile, а в ситуації, коли поточним є каталог файлу (/user/local/bin), відносним шляхом буде просто ім’я файлу: myfile.

Для спрощення побудови відносного шляху кожний каталог містить два спеціальні єлементи:

• «.», що посилається на поточний каталог;

• «.», що посилається на каталог рівнем вище.

З урахуванням цих елементів можуть бути задані такі відносні шляхи, як ../../ bin/myfile (за умови, що поточний каталог - /user/local/bin/mylib) або ./ myfile (вказує на елемент у поточному каталозі).

Додаток, що обмежується тільки відносними шляхами під час доступу до файлів (особливо, якщо вони не виходять за межі каталогу цього додатку), може бути без змін перенесене в інший каталог тієї самої структури.

Є інші можливості полегшити задання шляхів доступного до файлів у каталогах. Одним із найпоширеніших способів є використання змінної оточення РАТН, що містить список часто використовуваних каталогів. У разі доступу до файла за іменем його пошук спочатку виконуватиметься в каталогах, заданих за допомогою РАТН.