4. Торгівля: дефініція поняття та характерні особливості

Не дивлячись на багатовікову історію, нині серед науковців не склалося єдиної думки щодо визначення терміну "торгівля". Так, у фундаментальних підручниках з організації торгівлі для студентів вищих навчальних закладів [3; 10] взагалі відсутня дефініція терміну "торгівля". У навчальному посібнику "Теорія та практика торговельного обслуговування" дається наступне визначення торгівлі - "це та галузь бізнесової діяльності, у котрій дохід і прибуток створюються не в результаті виробничої, а посередницької діяльності, тобто в результаті різниці в цінах: між ціною, яку отримує виробник, та ціною, яку платить споживач" [15, с. 23]. В Економічній енциклопедії під торгівлею розуміється форма обміну товарів, за якої рух їх із сфери виробництва до сфери споживання або зміна одного власника товару іншим відбувається на основі купівлі-продажу. Це одна з найважливіших галузей економіки, що забезпечує економічний зв'язок між виробництвом і споживанням, окремими галузями і підприємствами, окремими районами країни та між країнами [4]. На нашу думку, таке трактування торгівлі хоч в цілому і правильне, однак не достатньо повне, оскільки торгівля - а насамперед, вид суспільно корисної діяльності.  Вимагає, на нашу думку, уточнення і дефініція торгівлі як "форми обміну продуктами праці й послугами, історично зумовлена виникненням і розвитком товарного виробництва" [5, с. 659]. Справа в тому, що обмін продуктами може носити натуральний характер, а торгівля передбачає здійснення обміну за допомогою грошей. Наявність різних підходів до визначення поняття "торгівлі", на нашу думку, пояснюється тим, що як один із видів економічної діяльності за своєю сутністю та формою торгівля належить до складних економічних систем, а різні автори розглядають її як: - процес; - сферу відносин; - галузь економіки. Торгівля як процес означає рух товару від його власника до покупця з дотриманням певних умов передачі споживної вартості з одних рук в інші в обмін на гроші. Головною характеристикою торгівлі в цьому розумінні є обмін з метою задоволення наявних у суб'єктів торговельних відносин потреб. По-друге, торгівля - це сукупність відносин і сфера відносин, неминуче виникаючих у процесі взаємодії продавців і покупців та обслуговуючих їх структур. Виступаючи найважливішою підсистемою в системі споживчого ринку, торгівля об'єднує безліч учасників, організовується за своїми принципами, має свої цілі, функції і завдання. По-третє, торгівля - це галузь народного господарства, що побудована на принципах економічної доцільності і виконує специфічні функції в механізмі суспільного розподілу праці. Враховуючи викладене, при визначенні торгівлі, на нашу думку, слід враховувати також наступне: - торгівля, насамперед, є видом діяльності, пов'язаним з отриманням прибутку, де об'єктом дій є товарообмін, купівля-продаж товарів, а також обслуговування покупців у процесі продажу товарів, їх доставки, зберігання і підготовки до продажу; - предметом обміну можуть бути не тільки товари в натурально-речовинній формі, а також і послуги, ринок яких останніми роками стрімко розвивається. Однак у жодному визначенні цей факт не знаходить свого висвітлення. Виходячи з викладених передумов, на нашу думку, можна дати наступне визначення: торгівля -це вид суспільно-корисної діяльності з обміну товарів та послуг шляхом купівлі-продажу з метою отримання прибутку. Специфічною особливістю процесів, що відбуваються у сфері обігу, є той факт, що результатом її функціонування є не створення продуктів, а задоволення купівельного попиту, надання послуг виробникам і споживачам, а також те, що ефект проявляється не тільки в самій цій сфері, але і за її межами, в зв'язаних галузях і сферах діяльності. Від насичення ринку товарами та послугами, своєчасності їх реалізації залежать можливості розвитку виробництва, ступінь і якість задоволення потреб. Основним завданням торгівлі є організація розподілу і рух товарів з сфери виробництва в сферу споживання. При цьому повинна бути забезпечена своєчасна пропозиція товарів у потрібному місці, в достатній кількості, необхідного асортименту та належної якості. Для реалізації цього завдання торгівля виконує низку функцій, основними з яких є: розподіл і просування предметів споживання в просторі; збереження товарів в часі (синхронізація ритму виробництва і споживання); встановлення рівноваги обсягів виробництва і споживання; орієнтація на вимоги споживачів щодо якості продукції; формування товарного асортименту; освоєння нових ринків і стимулювання збуту; надання інформації про ринок; надання різного роду сервісних послуг. В умовах ринкової економіки торгівля відіграє активну роль в економіці будь-якої держави. З її допомогою виробники одержують достовірну інформацію щодо обсягу і структури попиту споживачів на товари народного споживання, внаслідок чого стимулюється виробництво відповідних товарів. І, навпаки, торгівля спонукає новий попит, здійснюючи рекламу нових виробів і їх просування на ринку. Таким чином, торгівля виступає як організатор ринку споживчих товарів і торгових послуг. Специфіка торгової галузі і її соціально-економічна роль на споживчому ринку зумовила необхідність розгляду послуг торгівлі в широкому і вузькому значенні слова, а залежно від характеру їх диференціації - на загальні і конкретні. В загальному значенні поняття "послуги торгівлі" передбачає організацію і здійснення обслуговування покупців у процесі купівлі-продажу споживчих товарів, орієнтованих на масові, усереднені запити населення. Конкретний характер торгової послуги обумовлений взаємодією торгівлі з конкретним покупцем, можливості, запити, досвід, соціальний статус і споживчі очікування якого індивідуалізовані. Таким чином, у межах надання загальної послуги, торгівлі необхідно врахувати і конкретний характер торгових послуг, що передбачає різний варіант пропозиції "товар-послуга" і різний рівень їх виконання. Сучасні покупці орієнтовані на максимізацію цінності і звертаються в умовах конкуренції до того продавця, який може надати йому послугу, яка становить найбільшу цінність для покупця.