Структура витрат за статтями калькуляції (грн)

в ид продукції статті витрат (грн)	ДХ-241	ДХ-239
1. Матеріальні витрати	616	713,8
2. ТЗВ	15,4	17,8
3. Зарплата основних робочих	30,5	41,7
4. Нарахування на заробітну плату	11,4	15,6
5. Загальновиробничі витрати	58	79,2
6. Адміністративні витрати	36,6	50
7. Витрати на збут	10,4	12,1
Усього витрат	778,5	930,37

Таблиця 2.8

Структура витрат за статтями калькуляції (%)

в ид продукції статті витрат (%)	ДХ-241	ДХ-239
1. Матеріальні витрати	79	76
2.Транспортно-заготівельні витрати	2	2
3. Зарплата основних робочих	4	4,4
4. Нарахування на заробітну плату	1,4	1,6
5. Загальновиробничі витрати	7,4	8,5
6. Адміністративні витрати	4,7	5,3
7. Витрати на збут	1,3	1,3
Всього витрат	100%	100%

Аналіз структури калькуляційних статей за двома основними видами напоїв показав, що найбільшу питому вагу займають у структурі матеріальні витрати, більше 75%.

Друге місце в структурі припадає на загальновиробничі витрати (ДХ-241-7,4%, ДХ-239-8,5 %).

Структуру калькуляції виробів оптимальної назвати не можна. У першу чергу це стосується самого угруповання статей, тобто не простежується принцип формування витрат за місцем їх виникнення. У калькуляції відсутня виділення витрат на утримання та експлуатацію устаткування, інших витрат. У цілому, виходячи зі структури калькуляції можна зробити висновок, що продукція АТ «НОРД» є матеріаломістким, що підтверджує аналіз за елементами витрат у попередньому параграфі та відповідає технології виробництва.

ВИСНОВОК

Дослідження механізму управління витратами наведено у цій роботі, дозволили зробити наступні висновки:

1. АТ «Норд» не здатне покрити всі зобов’язання (короткострокові і довгострокові) всіма його активами. Підприємство діє за рахунок залучених коштів, та не забезпечено власним капіталом. Збільшення долі залучених коштів у майні АТ «Норд» є наслідком зменшення майна підприємства порівняно зі зростанням залучених коштів. Зростання коефіцієнту співвідношення залучених та власних коштів є прямим наслідком зменшення власних коштів, що є негативним фактором.

На підставі виконаного аналізу, можна зробити висновок, що ресурси підприємства використовуються не досить ефективно Фінансовий стан не стійке, коефіцієнти фінансового стану не відповідають нормативам.

2. Собівартість продукції знаходиться у взаємозв'язку з показниками кінцевої ефективності виробництва. Вона відбиває велику частину вартості продукції і залежить від зміни умов виробництва і реалізації продукції. Істотний вплив на рівень витрат роблять техніко-економічні фактори виробництва. Цей вплив виявляється в залежності від змін у техніці, технології, організації виробництва, в структурі і якості продукції і величиною витрат на її виробництво.

3. Основними елементами системи управління витратами є облік і калькулювання, аналіз і планування собівартості. Підходи до планування витрат і вартісних показників плану виробництва вимагають радикального перегляду. Мова повинна йти про концептуально новому підході до планування собівартості продукції з урахуванням відсутності централізовано встановлюваних цін, що швидко ринкової кон'юнктури, конкуренції серед товаровиробників і т.п.

Собівартість непосредств пов'язана з ціноутворенням, так як розрахунковою базою оптової ціни є планова собівартість, що відбиває величину витрат живої та уречевленої праці на виробництво продукції. Необхідною умовою ефективного управління собівартістю є постійних аналіз витрат на виробництво.

4. Собівартість продукції (робіт, послуг) являє собою виражені в грошовій формі безпосередні витрати окремого підприємства на виробництво і реалізацію продукції. У ній відбиваються витрати упредметненої праці (сировини, природних ресурсів, матеріалів, палива, енергії, основних фондів) і трудових ресурсів (у вигляді заробітної плати трудящих), рівень техніки і технології, організації виробництва, умови матеріально технічного постачання, а також інших витрат на її виробництво і реалізацію, тобто вона є економічною формою відшкодування споживаних факторів виробництва.

5. Собівартість продукції за аналізований період має тенденцію до зниження, проте адміністративні витрати зростають. У 2009 році собівартість реалізованої продукції знизилася на 28% і склала 654938 грн. Оцінюючи динаміку і структуру операційних витрат робимо висновок, що матеріальні витрати стабільно займають 1 місце (≈ 70%) і п’ята частина витрат (≈ 20%) припадає на інші витрати. Таким чином, приходимо до висновку, що особливої ​​уваги у процесі управління собівартістю і пошуку резервів її зниження вимагають матеріальні та інші витрати.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. А.П. Маковєєв. Собівартість продукції в контексті технологічного розвитку промислового виробництва/ А.П. Маковєєв// Формування ринкових відносин в Україні: Зб.наук.пр. – К.: 2003Економіка та підприємництво. Практикум. Навчальний посібник – К.: ВД „Професіонал”, - 2007 – 752с.

2. С.А. Котляров. Управление затратами: Учеб.пособие/ С.А. Котляров. – СПб.: Питер, 2002.

3. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 528с., іл.

4. Примак Т.О. Економіка підприємства: Навч. посіб. – 2-ге вид., стер. – К.: Вікар, 2002. – 176с. – (Вища освіта ХХI століття).

5. Жнякін Б.О., Краснова В.В. Економіка підприємства: Навч. посіб. – Донецьк: Альфа-прес, 2005. – 160с.

6. Економіка підприємства. Збірник практичних задач і конкретних ситуацій: Навч. посібник / С.Ф. Покропивний, Г.О. Швиданенко, О.С. Федонін та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. С.Ф. Покропивного. – К.: КНЕУ, 2000. – 328с.

7. Економіка виробничого підприємництва: Навч. посіб. / Й.М. Петрович, І.О. Будіщева, І.Г. Устінова та ін.; За ред. Й.М. Петровича. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2001. – 405с. – (Вища оствіта ХХI століття).

8. Організація виробництва: навч. посіб. / В.О. Онищенко, О.В. Редкін, А.С. Старовірець, В.Я. Чевганова. – К.: Лібра, 2003. – 336с

9. Лабзунов П. Функции управления затратами на промышленных пред приятиях// Проблемы теории и практики управления. – 2004

10. С.А. Котляров. Управление затратами: Учеб.пособие/ С.А. Котляров. – СПб.: Питер, 2002