Ключові терміни і поняття

Превентивні заходи у страхуванні — комплекс заходів, здійснюваних страховиком або за його рахунок, пов'язаних із запобіганням або зниженням руйнівного впливу можливих страхових випадків. Превентивні заходи випливають із сутності страхування, його превентивної функції.

Превенція — попереджувальна діяльність.

Премія страхова — плата за страхування, яку страхувальник зобов‘язаний внести страховикові згідно з договором страхування.

Репресивні заходи у страхуванні — боротьба зі стихійним лихом (повінь, пожежа, снігові замети) чи іншим ризикам з метою зменшення розмірів втрат від знищення або пошкоджень застрахованих об'єктів.

Самострахування — метод створення децентралізованих страхових фондів будь-яким господарюючим суб'єктом з метою забезпечення безперервності виробництва. Самострахування забезпечує покриття невеликих збитків. Щодо середніх та великих збитків самострахування проявляється в застосуванні страховиком франшизи. Cамострахування виступає в грошовій та натурально-речовій формах.

Співстрахування — страхування, при якому один і той самий ризик у певних частках страхують два або більше страховики, видаючи при цьому спільний або окремі поліси відповідно до суми, що становить частку кожного страховика. Якщо ризик розміщується серед страховиків не повністю, то одним із страховиків вважається страхувальник. Він несе відповідальність в обсязі незастрахованого ризику, не сплачуючи премії.

Страхова сума — сума, на яку укладається договір особистого страхування, а також конкретний розмір грошових коштів, що повинен сплатити страховик страхувальнику у разі настання страхової події.

Страхове відшкодування — сума компенсації, що її виплачує страховик страхувальникові за збиток, спричинений застрахованому майну страховим випадком. Сума страхового відшкодування визначається трьома способами:

а) у разі відповідальності за першим ризиком збитки в межах страхової суми відшкодовуються повністю, а понад цю суму — не відшкодовуються;

б) пропорційною відповідальністю — розмір шкоди обчислюється пропорційно до вартості загиблого або пошкодженого майна до рівня застрахованого майна;

в) за граничною системою — у межах встановленого ліміту відшкодування.

Страхове поле — максимальна кількість об’єктів, котрі потенційно можна застрахувати на добровільних засадах. Щодо страхування майна юридичних осіб — це може бути кількість підприємств, які знаходяться в певному регіоні, а щодо особистого страхування — це кількість населення, яке має самостійні доходи.

Страховий випадок — стихійне лихо, нещасний випадок або інша подія, при якій виникає зобов'язання страховика сплатити страхувальникові (застрахованому, вигодонабувачеві) страхове відшкодування або страхову суму.

Страховий захист — сукупність економічних розподільчих і перерозподільчих відносин, що склалися у процесі запобігання, подолання і відшкодування збитків, завданих конкретним об'єктам: матеріальним цінностям юридичним і фізичних осіб, життю і здоров'ю громадян.

Страховий інтерес — матеріальна заінтересованість у страхуванні.

Страховий портфель — а) фактична кількість застрахованих об’єктів або кількість договорів страхування; б) сукупна відповідальність страховика (перестраховика) за всіма діючими полісами.

Страховий ризик — певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості.

Страховий фонд суспільства — сукупність натуральних запасів і грошових коштів для запобігання, локалізації і відшкодування збитків, вданих стихійними лихами, нещасними випадками та іншими надзвичайними подіями.

Страхування — економічні відносини, за яких страхувальник в результаті сплати грошового внеску забезпечує собі чи третій особі в разі настання події, обумовленої договором або законом, суму виплати страховиком, який утримує, певний обсяг відповідальності і для її забезпечення поповнює та ефективно розміщує резерви, здійснює превентивні заходи щодо зменшення ризику, у разі необхідності перестраховує частину останнього.

Суброгація — перехід до страховика на підставі відповідного акту права вимоги, яке страхувальник має щодо особи, винної у збитках. Це право поширюється на страховика лише на суму фактично виплаченого ним страхового відшкодування.

Тарифна ставка — ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування.

Товариство взаємного страхування — форма організації страхування на основі створення страхових фондів шляхом пайової участі членів товариства. Страхувальникам належать усі активи товариства. У багатьох країнах товариства взаємного страхування набули значного поширення в особистому страхуванні, страхуванні урожаю сільськогосподарських культур та ін. видах.

Франшиза — передбачена договором частина збитків, що в разі настання страхової події не відшкодовується страховиком. Розрізняють умовну і безумовну франшизу. Умовна франшиза засвідчує право звільнення страховика від відповідальності за шкоду, якщо її розмір не перевищує розміру франшизи, і збиток підлягає відшкодуванню повністю, якщо його розмір перевищує франшизу. Безумовна франшиза свідчить, що відповідальність страховика визначається розміром збитку за мінусом франшизи.