5.2. Тестові завдання до модульного контролю

1. Страхування:

а) створює нову вартість;

б) не створює нової вартості;

в) не має правильної відповіді.

2. Страховий портфель:

а) фактична кількість укладених договорів або застрахованих об’єктів;

б) зобов’язання страховика здійснити страхову виплату страхувальнику у зв’язку з наслідками страхового випадку;

в) максимальне число об’єктів страхування (майнових об’єктів або громадян), які потенційно можуть бути застраховані;

г) нагромадження та витрачання грошових та інших ресурсів для здійснення заходів з попередження, подолання або зменшення негативного впливу ризиків і відшкодування пов’язаних із ними витрат.

3. Страхування об’єктів за одним загальним договором страхування декількома страховиками називається:

а) суброгація;

б) співстрахування;

в) перестрахування;

г) франшиза.

4. Функція страхування, яка полягає в передачі за певну плату страховикові матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено чинним законодавством або договором – це:

а) функція створення і використання страхових резервів;

б) інвестиційна функція;

в) ризикова функція;

г) контрольна функція.

5. Страховик, який уклав договір перестрахування:

а) залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування;

б) залишається відповідальним перед страхувальником лише в певній частині;

в) не несе відповідальності перед страхувальником;

г) несе відповідальність лише за окремими видами страхування.

6. Основний принцип у задоволенні страхових претензій – це:

а) відшкодування;

б) укладання договору страхування;

в) страховий інтерес;

г) франшиза.

7. Система страхування, яка передбачає виплату страхового відшкодування в розмірі збитку, але в межах страхової суми – це:

а) система пропорційної відповідальності;

б) система граничної відповідальності;

в) система першого ризику;

г) безумовна франшиза.

8. Суть правової превенції полягає:

а) у спрямуванні чистини страхових премій на фінансування превентивних заходів;

б) у передбаченні застережень чинним законодавством або договорами про страхування;

в) у передачі за певну плату матеріальної відповідальності за наслідки ризику;

г) у концентрації та використанні коштів, необхідних для розподілу між усіма страхувальниками збитків.

9. Що з наведеного далі охоплюється поняттям «страховий захист»?

а) фінансування витрат на боротьбу зі страховою подією;

б) здійснення запобіжних заходів, спрямованих на зменшення ризику;

в) відшкодування збитків, завданих негативними подіями;

г) все вірно.

10. Суть солідарної розкладки збитку полягає в:

а) компенсації втрат одному або декільком постраждалим загальними зусиллями;

б) спрямуванні частини страхових премій на фінансування превентивних заходів;

в) передачі за певну плату матеріальної відповідальності за наслідки ризику;

г) все вірно.

11. Основними факторами, що обумовлюють виникнення страхових відносин, є:

а) об'єктивна можливість настання надзвичайних, несприятливих подій, які можуть спричинити шкоду майну, життю та здоров'ю;

б) усвідомлена фізичними, юридичними особами потреба у страховому захисті їх майнових інтересів;

в) економічна зацікавленість страхувальників і страховиків в укладанні договорів страхування;

г) все вірно.

12. Залежно від способу залучення страхувальника до страхового процесу виділяють:

а) змішане та комбіноване страхування;

б) страхування життя та ризикові види страхування;

в) обов'язкове та добровільне страхування;

г) особове та майнове страхування.

13. Упровадження окремих видів обов'язкового страхування пояснюється необхідністю:

а) поповнення Державного бюджету;

б) захисту інтересів третіх осіб у разі, коли їм завдано шкоди;

в) покрашення матеріального благополуччя громадян;

г) покрашення матеріального благополуччя юридичних осіб.

14. Чи може бути добровільне страхування у конкретного страховика обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин?

а) так;

б) ні;

в) ні, але за окремими видами майнового страхування це має місце;

г) ні, але за окремими видами особового страхування це має місце.

15. Умови договору страхування життя передбачають страхову виплату у разі:

а) дожиття застрахованого до закінчення строку дії договору або досягнення застрахованим визначеного договором віку;

б) смерті застрахованої особи;

в) нещасного випадку, що стався із застрахованою особою;

г) все вірно.

16. Відправним критерієм у виділенні галузей страхування є:

а) відмінності в страхових ризиках;

б) відмінності в обсягах страхового забезпечення;

в) відмінності в об'єктах страхування;

г) все вірно.

17. Право на здійснення обов’язкових видів страхування може отримати:

а) будь-який страховик, якщо він має відповідну ліцензію;

б) страховик зі страхування життя, якщо він має відповідну ліцензію;

в) страховик, який займається ризиковими видами страхування і якщо він має відповідну ліцензію;

г) будь-які страховики, якщо вони внесені до Державного реєстру.

18. Майнові інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди фізичній особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, складають;

а) особове страхування;

б) майнове страхування;

в) страхування відповідальності;

г) перестрахування.

19. Добровільними видами страхування є:

а) медичне страхування (безперервне страхування здоров'я);

б) страхування повітряного транспорту;

в) страхування кредитів;

г) все вірно.

20. Об'єкти особового страхування:

а) мають вартісну оцінку;

б) не мають вартісної оцінки;

в) не має вартісної оцінки лише змішане страхування життя;

г) не має вартісної оцінки лише страхування працездатності людини.

21. Медичне страхування об'єднує:

а) короткострокові види особового страхування;

б) середньострокові види особового страхування;

в) короткострокові та довгострокові види особового страхування;

г) все вірно.

22. Обов'язковими видами страхування є:

а) страхування кредитів;

б) страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

в) страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

г) медичне страхування.

23. Яка підгалузь особового страхування передбачає відповідальність у разі смерті застрахованого, постійної втрати застрахованим здоров'я та тимчасової непрацездатності?

а) медичне страхування;

б) страхування життя;

в) страхування від нещасних випадків;

г) страхування на випадок хвороби.

24. Страхування життя об'єднує:

а) короткострокові види особового страхування;

б) середньострокові види особового страхування;

в) довгострокові види особового страхування;

г) все вірно.

25. Якщо у даному районі за ряд років в середньому пожежею пошкоджено 100 будинків із 10000, то вірогідність настання страхового випадку складає:

а) 0,01;

б) 100;

в) 0,0001;

г) 0,001.

26. Частина страхового тарифу, що використовується для покриття страхових виплат, називається:

а) брутто-ставка;

б) нетто-ставка;

в) навантаження;

г) страхова премія.

27. Ризики за джерелами походження поділяються на:

а) фундаментальні та часткові;

б) зовнішні та внутрішні;

в) чисті та спекулятивні;

г) майнові, особові та ті, що стосуються відповідальності.

28. Контроль за ризиком, що спрямований на зменшення вірогідності настання збитків та їх розміру, може включати в себе:

а) відмову від ризику шляхом припинення діяльності або володіння активами, які пов'язані з можливими збитками;

б) диверсифікацію діяльності, активів та інших об'єктів, що піддаються ризику;

в) проведення превентивних заходів;

г) все вірно.

29. Страховий платіж сплачується:

а) страхувальником страховику;

б) страховиком страхувальнику;

в) застрахованим страховику;

г) набувачем страховику.

30. Ризики класифікують за:

а) кількісними критеріями;

б) якісними критеріями;

в) кількісними та якісними критеріями;

г) кількісними критеріями — лише ризикові види страхування та якісними критеріями — лише страхування життя.

31. Стратегія ризик-менеджменту — це:

а) способи управління ризиком;

б) передача ризику;

в) аналіз та фінансування ризику;

г) класифікація ризиків за критеріями наслідків, обсягу та причин.

32. Прямі страховики — це:

а) юридичні особи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені на підставі угоди зі страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник;

б) страхові компанії, які продають страхувальникам страхові послуги;

в) громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані зі здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань;

г) юридичні особи або громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник.

33. Основна функція страхового агента:

а) продаж страхових продуктів;

б) оформлення страхової документації;

в) інкасація страхової премії;

г) здійснення страхової виплати.

34. До основних сегментів страхового ринку відносять:

а) ринок страхування життя, ринок загального страхування, перестрахувальний ринок;

б) ринок загального страхування, ринок страхування життя;

в) ринок загального страхування, ринок страхування життя, ринок посередницьких послуг;

г) ринок агентських і брокерських послуг, перестрахувальний ринок.

35. Договір страхування набирає чинності:

а) з моменту укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування;

б) з моменту подання заяви про страхування, якщо інше не передбачено договором страхування;

в) з моменту підписання договору, якщо інше не передбачено договором страхування;

г) з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

36. Чи дає ліцензія на страхування одночасно і право на здійснення перестрахування за цим видом страхування:

а) так;

б) ні;

в) так, лише із страхування життя;

г) так, лише із видів страхування інших, ніж страхування життя.

37. Суб'єктами інфраструктури страхового ринку є:

а) сюрвейєри;

б) актуарії;

в) аудитори, консультанти;

г) все вірно.

38. Страховик (перестраховик) України має право приймати ризики в перестрахування лише:

а) з тих видів добровільного страхування, на здійснення яких він отримав ліцензію;

б) з тих видів обов'язкового страхування, на здійснення яких він отримав ліцензію;

в) з тих видів добровільного та обов'язкового страхування, на здійснення яких він отримав ліцензію;

г) зі страхування життя.

39. Брокер виступає агентом:

а) страховика;

б) страхувальника;

в) перестрахувальника;

г) страхового посередника.

40. Факт укладання договору страхування посвідчується:

а) страховим свідоцтвом;

б) страховим полісом;

в) страховим сертифікатом;

г) все вірно.

41. Обов'язкові умови договору страхування:

а) є необхідними для договорів певного виду. Вони визнаються такими у відповідних законодавчих актах, зокрема у страховій практиці: об'єкт страхування, страхова сума, строк дії договору страхування, порядок внесення змін у договір, тощо;

б) це умови, які є в будь-якому договорі та передбачені законодавством на випадок, якщо сторони не захочуть встановити інше. Це відомості про місце укладання договору, форму договору та ін.;

в) встановлені сторонам законодавством для узгодження. У договорах страхування це, наприклад, реквізити сторін, умови оплати, строк початку страхового захисту, тощо;

г) вносяться в договір за бажанням сторін. Законодавством дозволено встановлювати в договорі за взаємною згодою будь-які, але такі, що не суперечать закону, умови, що сприяє максимальному врахуванню побажань сторін.