Бібліографічний список:

[1]; [2]; [5]; [6]; [29]; [39]; [40]; [41]; [42]; [43]; [45]; [46]; [48].

Тема 5. Страхова організація

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань щодо організаційних форм, структури страхових компаній та об'єднань страховиків.

План вивчення теми

1. Страхова компанія як основний суб’єкт страхового ринку, її організаційні форми. Порядок створення, функціонування та ліквідації страхових компаній.

2. Ресурси страховика: фінансові, матеріальні, трудові, інформаційні.

3. Структура страхових компаній.

4. Управління страховою компанією.

5. Страхові об'єднання та їх функції.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Вивчаючи цю тему, слід усвідомити, що діяльність будь-якої страхової компанії як історично визначеної організаційної форми страхового фонду завжди знаходиться в залежності від економічного середовища, в межах якого здійснюють свою діяльність страховики. Сукупність страхових компаній, які функціонують у даному економічному середовищі, створює страхову систему, основною метою якої є надання комплексу страхових послуг. Таким чином страхову індустрію можна визначити як частину сфери послуг, але слід зазначити, що страхова послуга має специфічний характер.

Необхідно звернути увагу на те, що страхові компанії складають основу інституціональної структури страхового ринку та поділяються на види залежно від критерію, покладеного в основу класифікації (за формою власності; за характером виконуваних операцій; за територією роботи; за розміром статутного капіталу й обсягом надходження страхових платежів).

Порядок створення нових або реорганізації існуючих страхових компаній регулюється як загальними законами, так і страховим законодавством. У вивченні цього питання доцільним є використання діючого нормативного та інструктивного матеріалу. Особливу увагу слід звернути на типи, порядок створення та функціонування акціонерних товариств відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства». Важливим питанням є порядок створення та функціонування товариств взаємного страхування (ТВС), головною метою яких є надання взаємодопомоги своїм членам.

За спеціалізацією страхові компанії поділяються на три групи (такі, що страхують життя; здійснюють інші види страхування; надають винятково перестрахувальні послуги).

Слід звернути увагу на те, що Законом України „Про страхування" в редакції 1996 р. іноземним інвесторам дозволялось брати учать у створенні українських страховиків тільки шляхом утворення спільних підприємств, де вони могли володіти не більше, як 49 відсотками акцій. Цей же Закон в редакції 2001 р. не передбачав такої норми. В ньому лише було вказано, що страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками-рецензентами України, що дозволяло утворювати в Україні на підставі українського законодавства страхові компанії з 100-відсотковим іноземним капіталом. На сьогодні згідно з чинним законодавством забороняється здійснювати страхову діяльність на території України страховиками-нерезидентами, крім окремих видів страхової діяльності.

Треба визначити, що діяльність страховика не може здійснюватися без наявності необхідних факторів, а саме: основних і обігових коштів; трудових, фінансових та інформаційних ресурсів, які складають його інфраструктуру. Їх сукупність і раціональне використання визначають потенціал компанії та забезпечують її економічне зростання.

Доцільно визначити, що особлива увага у страховій компанії приділяється питанню організаційної структури, тобто зв'язкам, що існують між різними її частинами. Організаційна структура відображається у таких формах, як поділ праці, створення спеціалізованих департаментів (відділів) та відокремлених підрозділів (філій, представництв), ієрархія посад, внутрішньоорганізаційні процедури. Слід звернути увагу на те, що органи управління страховою компанією визначаються залежно від того, на яких засадах створено організацію.

На завершення вивчення цієї теми необхідно звернути увагу на те, що страховики можуть створювати професійні об'єднання для координації діяльності захисту інтересів своїх членів та здійснення спільних програм. Кожне об'єднання призначено для виконання певних функцій і сприяє розвитку страховиків та стабілізації їх на страховому ринку. Рекомендується звернути увагу на принципи та основні завдання цих об'єднань (ЛСОУ, МТСБУ, Авіаційного і Морського бюро, Ядерний страховий пул, Українське медичне страхове бюро та ін.), керуючись діючим нормативним та інструктивним матеріалом.