Проблемні питання

1. Класифікація за якими ознаками дозволяє виявити конкретні страхові інтереси підприємств, громадян, організацій?

2. Порівняйте загальну класифікацію страхування, яка застосовується в Україні та світовій практиці.

3. В яких випадках застосовується індивідуальне, а в яких колективне страхування?

4. Чому, на Ваш погляд, в останні роки на вітчизняному страховому ринку переважають добровільні види страхування?

5. Поясніть суть обов’язкового примушення до участі в страхуванні при здійсненні обов’язкових видів страхування.

6. Які, на Вашу думку, види страхування доцільно вилучити з переліку обов'язкових видів страхування, а які додати?

7. Підхід до класифікації страхування в країнах-членах ЄС: чи повинна Україна дотримуватись таких самих стандартів? Чому?

Питання для самоконтролю

1. Сутність поняття класифікації, її наукове та практичне значення.

2. Які ознаки класифікації страхування ви знаєте?

3. Які існують галузі страхування?

4. Які форми страхування ви знаєте?

1. Які обов'язкові види страхування визначені Законом України «Про страхування»?

5. Дайте характеристику класифікації страхування за різними ознакам.

7. Зазначте види у страхуванні відповідальності.

8. Якими є основні принципи організації обов'язкового та добровільного страхування?

Бібліографічний список:

[1]; [39]; [40]; [41]; [42]; [43];[46]; [48].

Тема 3. Страхові ризики та їх оцінка

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань щодо специфіки ризиків у страхуванні майна, відповідальності, в особовому страхуванні.

План вивчення теми

1. Поняття ризику. Основні характеристики ризику.

2. Управління ризиком. Роль ризик-менеджменту у виявленні, розпізнаванні, ідентифікації та визначенні методів впливу на ризик.

3. Суб'єктивні й об'єктивні ризики. Матеріальні і нематеріальні ризики. Чисті і спекулятивні ризики. Фундаментальні і часткові ризики.

4. Визначення страхового ризику. Ознаки страхового ризику. Специфіка ризиків у страхуванні майна, відповідальності, в особовому страхуванні.

5. Оцінка ризику й визначення доцільності його страхування. Критерії визначення ціни страхування. Структура та основи розрахунку страхових тарифів.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Приступаючи до вивчення цієї теми, необхідно зазначити, що саме ризик слугує передумовою виникнення страхових відносин. Без наявності відповідного ризику немає страхування, оскільки немає страхового інтересу. Фактор ризику та необхідність його покриття в результаті проявлення викликають потребу в страхуванні. Зміст ризику та ступінь ймовірності настання визначають зміст та межі страхового захисту. Ризик існує протягом дії договору страхування.

Після розкриття поняття ризику, слід звернути увагу на те, що прояв різноманітних ризиків у всіх сферах суспільно-економічного життя зумовлює необхідність їх видової класифікації з метою застосування системного аналізу та прийняття раціональних управлінських рішень. Наскільки точно оцінюється імовірність настання даної події, настільки об'єктивно може бути оцінений розмір ризику. Страхування і розмір ризику є тісно пов'язані. Вирівнювання ризику, його розподіл та управління складають арсенал технічних прийомів страховика, за допомогою яких на практиці організується проведення страхування.

Доцільно визначити, що ризик - величина непостійна. Його зміни у багатьох випадках зумовлені змінами в економіці а також рядом інших факторів. Страховик повинен постійно стежити за розвитком ризику. Для цього ведеться відповідний статистичний облік, аналіз, обробка зібраної інформації, виходячи з якої страховик робить відповідну його оцінку, що полягає в аналізі усіх ризикових обставин. Результатом такої роботи є виділення відповідних груп ризику, які слугують мірою та критерієм оцінки.

Оцінка об'єкта страхування є необхідною для встановлення страхової суми, що визначає міру обов'язку з боку страховика або максимальну межу відшкодування збитку. Величина якого визначається ступенем понесеного збитку, вона може збігатися або бути меншою за страхову суму залежно від видів та умов страхування. Крім того, страхова сума визначає можливість та неможливість прийняття на страхування конкретного ризику. Для оцінки ризику в страховій практиці використовують наступні методи:

• середніх величин;

• відсотків;

• індивідуальних оцінок.

За результатами оцінки приймаються рішення, до якої ризикової групи слід віднести той чи інший об'єкт, яка тарифна ставка найкращим чином відповідає даному ризику. Ціна страхового ризику та інших витрат, адекватних грошовому виразу обов'язків страховика по укладанню договору страхування, носить назву тарифної ставки. Розгляд структури страхового тарифу доцільно здійснювати за схемою.