125 Кібербезпека / 4 Курс / 4.2_Нормативно-правове забезпечення інформаційної безпеки / Література / 1.3. Державна політика у сфері інформаційної безпеки_

Закон України "Про основи національної безпеки” визначає, що "національна безпека України забезпечується шляхом проведення виваженої державної політики”. Отже, саме політика називається головним "інструментом" досягнення необхідних безпечних умов суспільного і державного життя. До того ж, акцент зроблено саме на державній політиці, тобто такій, що проводиться від імені держави її владними органами. І це не дивно, адже саме в арсеналі державних засобів проведення політики є всім відомий інструмент державного примусу, який здебільшого й асоціюється із такими термінами, як "захист", "безпека" тощо.

Ця сама норма визначає, що державна політика щодо забезпечення національної безпеки проводиться "відповідно до прийнятих встановленому порядку доктрин, концепцій, стратегій і програм у політичній, економічній, соціальній, воєнній, екологічній, науково- технологічній, інформаційній та інших сферах”.

Серед таких програмних документів найважливішими є Стратегія національної безпеки України і Воєнна доктрина України, які є обов'язковими для виконання і основою для розроблення конкретних програм за складовими державної політики національної безпеки. Ці документи розробляються на основі Закон "Про основи національної безпеки України" і затверджуються Президентом України.

Безпосередньо ж вибір конкретних засобів і шляхів забезпечення національної безпеки України зумовлений необхідністю своєчасного вжиття заходів, адекватних характеру і масштабам загроз національним інтересам.

Крім того, політику ІБ, відповідно, до інформаційної безпеки потрібно проводити лише в тих формах і тими методами й засобами, які притаманні і прийнятні демократичній правовій державі, тобто ґрунтуються на принципах демократії і верховенства права.

Закон "Про основи національної безпеки України" розрізняє дві ключові категорії, які зумовлюють зміст і спрямованість державної політики у сфері інформаційної безпеки:

1) загрози національним інтересам і національній безпеці України в інформаційній сфері (ст. 7). до яких належать:

прояви обмеження свободи слова й доступу громадян до інформації;

поширення засобами масової інформації культу насильства, жорстокості, порнографії;

комп'ютерна злочинність та комп'ютерний тероризм;

розголошення інформації, яка становить державну та іншу, передбачену законом, таємницю, а також конфіденційної інформації. що є власністю держави або спрямована на забезпечення потреб та національних інтересів суспільства і держави;

намагання маніпулювати суспільною свідомістю, зокрема, шляхом поширення недостовірної, неповної або упередженої інформації.

2) основні напрями державної політики з питань національної безпеки в інформаційній сфері (ст. 8):

забезпечення інформаційного суверенітету України;

удосконалення державного регулювання розвитку інформаційної сфери шляхом створення нормативно-

правових та економічних передумов для розвитку національної інформаційної інфраструктури та ресурсів, впровадження новітніх технологій у цій сфері, наповнення внутрішнього та світового інформаційного простору достовірною інформацією про Україну;

активне залучення засобів масової інформації до боротьби з корупцією, зловживаннями службовим становищем, іншими явищами, які загрожують національній безпеці України.

Закон "Про основи національної безпеки України" передбачає розроблення декількох програмних документів, які мають визначати конкретні напрями проведення державної політики щодо безпеки у різних сферах. Одним

із таких ключових документів у сфері інформаційної безпеки є затверджена Указом Президента України Стратегія національної безпеки України. Вона визначає принципи, пріоритетні цілі, завдання й механізми забезпечення життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз. Ця Стратегія є базою для розроблення конкретних програм, проектів і планів заходів за складовими державної

політики національної безпеки та механізмів їх реалізації і розрахована на період досягнення визначених нею цілей.

Головною метою Стратегія визначає забезпечення такого рівня національної безпеки, який би гарантував посту пальний розвиток України, її конкурентоспроможність, забезпечення прав і свобод людини і громадянина, подальше зміцнення міжнародних позицій та авторитету Української держави в сучасному світі. Однією із складових цього завдання є і забезпечення інформаційної безпеки.

Рис. 1.2. Функціональна система технічного захисту інформації Головними напрямами і способами державної інформаційної політики є:

забезпечення доступу громадян до інформації;

створення національних систем і мереж інформації;

зміцнення матеріально-технічних, фінансових, організаційних, правових і наукових основ інформаційної діяльності;

забезпечення ефективного використання Інформації;

сприяння постійному оновленню, збагаченню та зберіганню національних інформаційних ресурсів;

створення загальної системи охорони інформації;

сприяння міжнародному співробітництву в галузі інформації і

Востаннє редаговано: Субота, 13 лютого 2016, 15:10. Версія: 4. Опубліковано: П’ятниця, 12 лютого 2016, 20:00.