Тема 3. Мета та ідеал виховання і рівень

1. Форма прояву пізнавальної потреби, яка забезпечує спрямованість особистості на досягнення цілей навчальної діяльності – . .інтерес . . . . . . . . . . . . . .

2. Уявлення про зразок людської поведінки і стосунків між людьми – .ідеал . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ..

3. Людина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільно значущого та індивідуально неповторного – . .особистість . . . . . . . . . . . . .

4. Узагальнена система поглядів, переконань та ідеалів, у яких людина виражає своє ставлення до навколишнього природного і соціального середовища – . . . . . . .світогляд . . . . . . . . . . . . . . . .

5. Хто з відомих педагогів метою виховання вважав розвиток інтересів і здібностей дитини?

1. Дж. Дьюї. 2. Й. Гербарт.

3. С. Русова. 4.+ М. Монтессорі.

5. Л. Толстой. 6. В. Сухомлинський.

7. Б. Грінченко. 8. Д. Локк.

6. Представник західної педагогіки, який пропагує ідею духовності у вихованні:

1. Й. Гербарт. 2. Дж. Дьюї.

3. Д. Локк. 4.+ Ж. Марітен.

7. Комплекс ролей, необхідних для суспільного життя:

1. Громадянина. 2. Трудівника.

3.+громадсько діяча . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4. Сім’янина.

5. Товариша.

8. Фундатор прагматичної педагогіки:

1.+ Дж. Дьюї. 2. Ж. Марітен.

3. Ж. Руссо. 4. Е. Геккель.

9. Цілі виховання за часом їх досягнення поділяють на:

1. Загальні. 2. Етапні.

3.+оперативні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ..

10. Короткий виклад основних положень і цілей діяльності закладу освіти з виховання учнів на весь період їх навчання – .програма виховання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

11. Структурний елемент процесу виховання, поняття, що конкретизує його мету – .завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ..

12. Течія в педагогіці, яка своїм основним завданням вважає гуманістичне виховання як формування загальнолюдського на основі національного:

1. Прагматизм. 2.+ Ноосфера.

3. Технократизм. 4. Педантизм.

5. Біхевіоризм.

13. Стійкий і суттєвий зв’язок у виховному процесі, реалізація якого дозволяє досягти ефективних результатів у розвитку і формуванні особистості– закономірність. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ..

14. Філософське поняття, що розкриває обумовленість цілей виховання характером суспільних відносин:

1. Цілеспрямованість. 2. Комплексність.

3. Закономірність. 4.+ Детермінованість.

5. Прагматизм. Тема 4. Загальна характеристика логіки і методів науково-педагогічного дослідження і рівень

1. Особлива форма процесу пізнання, систематичне цілеспрямоване вивчення об’єктів, в якому використовуються засоби і методи науки, яке завершується формуванням знання про досліджуваний об’єкт – . . . . . . . .наукове дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2. Сукупність прийомів і операцій, спрямованих на вивчення педагогічних явищ і вирішення різних науково-педагогічних проблем – . . .методи педагогічного дослідження . . . . . . . . . . .

3. Шляхи, способи пізнання об’єктивної реальності – . . . .методи дослідження . . . . . . . . . . . . . .

4. Загальною методологією проникнення в сутність усіх явищ, що вивчаються, є – . . .теорія пізнання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

5. Діалектичний підхід до передбачення шляхів розвитку педагогічних явищ і процесів на основі їх закономірностей:

1. Моделювання. +2. Прогнозування.

3. Абстрагування. 4. Пізнання.

6. Метод педагогічного дослідження, що використовується з метою одержати інформацію про типовість тих чи інших явищ навчально-виховного процесу:

1. Узагальнення. +2. Анкетування.

3. Спостереження. 4. Бесіда.

5. Інтерв’ю.

7. Метод педагогічного дослідження, який характеризується безпосереднім сприйманням явищ і процесів у їх динаміці:

1. Бесіда. 2. Експеримент.

+3. Спостереження. 4. Анкетування.

5. Інтерв’ю.

8. Метод, за допомогою якого визначають структуру міжособистісних зв’язків у групі чи колективі:

1. Бесіда. 2. Експеримент.

3. Спостереження. +4. Соціометрія.

5. Інтерв’ю.

9. Конкретна форма наукового передбачення:

+1. Гіпотеза. 2. Ідея.

3. Результат. 4. Прогнозування.

10. Який експеримент можна віднести до природного?

1. Електроенцифалографічне дослідження швидкості протікання нервових процесів у 6-річних учнів.

2. Експериментальне дослідження впливу кількості повторень на міцність запам’ятовування.

+3. Експериментальна перевірка ефективності нового підручника.

11. Яка вимога до педагогічного спостереження є некоректною?

1. Ранжування об’єктів спостереження.

2. Постановка завдань спостереження.

+3. Колективне обговорення результатів дослідження.

4. Передбачення результатів спостереження.

5. Обробка отриманих даних.

6. Фіксація результатів спостереження.

7. Планомірність і систематичність спостереження.

12. Які вимоги лежать в основі спостереження як методу педагогічного дослідження? Вкажіть правильну відповідь.

1. Швидкість протікання, наукове передбачення результатів.

+2. Наявність мети, плану, фіксації результатів.

3. Можливість кількісного вимірювання об’єктів, які вивчаються.

13. Яке із запропонованих понять належить до методів педагогічного дослідження?

1. Покарання. 2. Екскурсія.

3. Педагогічна вимога. 4. Доручення.

5. Переконання. +6. Експеримент.

14. Вкажіть, до якої групи належать основні методи науково-педагогічних досліджень?

1. Бесіди, лабораторні роботи, вправи, досліди.

2. Опитування, вивчення педагогічної документації, експеримент, спостереження, метод графів.

+3. Спостереження, анкетування, рейтинг, бесіда, експеримент, теоретичні методи дослідження, узагальнення незалежних характеристик.

4. Аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, спостереження, опитування, бесіда, метод графів.

15. Загальнонауковий метод дослідження, сутність якого полягає в розчленуванні об’єкта з метою його більш глибокого вивчення:

1. Синтез. +2. Аналіз.

3. Абстрагування. 4. Моделювання.

5. Конкретизація. 6. Узагальнення.

7. Систематизація. 8. Порівняння.

9. Індукція. 10. Дедукція.

16. Загальнонауковий метод, який передбачає поєднання різних елементів об’єкта чи предмета в єдине ціле у процесі наукового пізнання чи практичної діяльності:

1. Абстрагування. 2. Моделювання.

3. Аналіз. 4. Конкретизація.

5. Узагальнення. +6. Синтез.

7. Систематизація. 8. Порівняння.

9. Індукція. 10. Дедукція.

17. Стандартизовані завдання, результат виконання яких дозволяє визначити рівень знань, умінь, навичок учня – . . .тест . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

18. Один із елементів системи «мета –. . . . . .засіб . . . . . . . . . .- результат» дослідження.

19. Метод педагогічного дослідження, який передбачає колективне обговорення результатів вивчення будь-якого явища чи процесу:

1. Бесіда. 2. Колоквіум.

3. Диспут. +4. Консиліум.

5. Анкетування.

20. Методи педагогічного дослідження – це:

1. Система цілеспрямованої педагогічної взаємодії вчителя та учня, спрямована на формування суспільних і особистісних рис дитини.

2. Діяльність учителя, вихователя з вивчення педагогічного процесу.

3. Конкретизована мета дослідження.

+4. Способи, за допомогою яких вивчаються різні сторони виховання, освіти і навчання.

21. Вкажіть метод, за допомогою якого вивчаються стосунки в групі, колективі. Водночас, цей метод діагностики не дозволяє з’ясувати причини і зміст тих чи інших стосунків в групі, їх мотиваційне ядро. . . . . . . . . соціометрія. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

22. Який метод науково-педагогічного дослідження має такі прийоми і процедури: складання плану, формування основних і додаткових запитань, використання технічних засобів, урахування індивідуальних особливостей, педагогічний такт, фіксування результатів?

1. Анкетування. 22. Бесіда.

3. Рейтинг. 4. Соціометрія.

5. Тест. 6. Інтерв’ю.