3. Головні принципи ділових відносин і необхідні індивідуально-психологічні якості викладача вищої школи

Діяльність викладача вищої школи розділена на три складових її сфери, кожна з яких має свою власну специфіку. Учасники викладацького колективу професійно займаються науковою, навчальною та виховною діяльністю. Додатковою сферою трудової діяльності виступає адміністративно-організаційна форма роботи, до якої, в тій чи іншій мірі, залучені всі викладачі вищої школи. Ефективність професійної діяльності педагогічного колективу в цілому визначається рівнем педагогічної культури його членів, характером міжособистісних відносин, розумінням колективної та індивідуальної відповідальності, ступенем організованості та рівнем співпраці.

Однією з особливостей діяльності педагогічного колективу є колективний характер праці та колективна відповідальність за всі результати своєї діяльності. Інша особливість педагогічного колективу полягає в його високій мірі саморегуляції.

Взаємовідносини в педагогічному колективі вищої школи є особливою системою взаємозв'язків, що виникають і розвиваються між викладачами в процесі їх педагогічної та виховної діяльності. Дані взаємовідносини засновані на специфічних мотиваціях (інтерес до особистості іншого, усвідомлення необхідності взаємодіяти, співпрацювати, спілкуватися і т.д.). Вони включають в себе ту чи іншу поведінку (мова, дії, міміка, жести, зовнішній вигляд тощо), емоції і почуття (задоволеність спілкуванням, симпатії, антипатії, привабливість, взаємне тяжіння, позитивні чи негативні стани), пізнання (мислення, уява, уявлення), волю (витримка за відсутності взаєморозуміння, володіння собою у разі конфлікту, надання допомоги у важкій ситуації).

Взаємовідносини викладачів формуються з різних форм їх безпосередніх комунікацій у ході професійної діяльності.

Позитивні стосунки всередині викладацького колективу формуються в тому випадку, якщо керівники особисто дотримуються і вимагають від підлеглих виконання основних принципів взаємовідносин:

а) принцип поваги і субординації, який передбачає відповідність взаємин нормам суспільної та професійної моралі і моральності, а також дотримання всіма членами колективу особистої гідності, поваги професійного і соціального статусу кожного педагога;

б) принцип згуртованості - реалізується у формуванні у педагогів навичок і правил взаємодопомоги, взаємовиручки і взаєморозуміння;

в) принцип гуманізму, який передбачає людяність як основу взаємин між викладачами (припускає наявність довіри, щирості та відкритості).

Професійно значущі якості особистості викладача як характеристики інтелектуальної та емоційно-вольової сфер життя істотно впливають на результати професійно-педагогічної діяльності і визначають індивідуальний стиль викладача.

Серед найбільш значущих особистісних якостей, необхідних для успішного професійного розвитку викладача, можна назвати наступні: емпатія; соціальна зрілість особистості; високий рівень розвитку інтелекту; комунікативні здібності і харизма; толерантність; здатність розумно осмислювати важкі життєві та професійні ситуації; комунікативна вихованість і такт; організаторські здібності і готовність до лідерства; емоційна стійкість; обов'язковість, відповідальність і старанність; наявність професійних амбіцій; доброта; почуття гумору і дотепність; відсутність шкідливих звичок, визнаних суспільством соціально небезпечними (куріння, алкоголізм, наркоманія та ін.).