2. Значення морально-психологічного клімату в колективі і його вплив на формальні і неформальні стосунки в колективі

Поняття «морально-психологічний клімат» не є науковим терміном. Це просторічний вираз, що служить для опису комплексу емоційно забарвлених характеристик стилю, загальноприйнятих моделей взаємодії, які склалися всередині колективу. Морально-психологічний клімат є системою емоційно-психологічних станів колективу, що відображають характер взаємин між його членами в процесі спільної діяльності й спілкування.

У рамках даного розуміння морально-психологічного клімату можна виділити його основні функції:

1) Консолідуюча функція. Полягає у згуртуванні його членів, в об'єднанні колективних зусиль на вирішення навчально-виховних завдань.

2) Стимулююча функція. Полягає у формуванні у членів педагогічного колективу особистісних прагнень до професійного зростання і самовдосконалення.

3) Стабілізуюча функція. Призводить до встановлення стійких відносин між членами колективу, сприяє скороченню терміну адаптації нових членів колективу.

4) Регулююча функція. Реалізується через сталі в колективі форми вирішення спірних питань, вироблення колективних рішень та їх імплементації членами колективу.

Морально-психологічний клімат у педагогічному колективі безпосередньо впливає на результати колективної праці викладачів. Для проведення оцінки ефективності роботи педколективу в рамках усталеного морально-психологічного клімату можна ввести такі характеристики:

 загальна задоволеність членів колективу своїм перебуванням у педагогічному колективі, процесом індивідуальної та колективної трудової діяльності, а також позитивною оцінкою продуктивності даної діяльності;

 визнання авторитету формальних і неформальних лідерів;

 орієнтація колективу на успіх;

 висока залученість членів колективу до процесу прийняття рішень;

 рівень згуртованості і самоорганізованості членів колективу;

 практична відсутність плинності кадрів.

Морально-психологічний клімат впливає на особистість за допомогою сформованих всередині колективу стійких форм відносин між людьми. На основі правильно організованої системи співробітництва, заснованого на взаємодопомозі, підтримці та взаємоповазі, що поширюються в рівній мірі на всіх членів колективу, можуть бути сформовані необхідні для викладачів внутрішні установки на самовдосконалення. У сучасному світі інформаційної цивілізації все більше професій вимагають постійного і системного самовдосконалення. Рівною мірою це стосується і професії викладача. Однак процес самовдосконалення вимагає стійкої внутрішньої мотивації з одночасним критичним ставленням до себе. В умовах надмірно формалізованих, вихолощених відносин міжособистісне спілкування підпорядковується протокольним формам, пригнічується особистість педагога і виникає страх зробити «помилку». У подібній атмосфері члени колективу відчувають стресові стани і переживають емоційну пригніченість і відчуженість, що неминуче веде до зниження результатів професійної діяльності. Як наслідок, всередині педагогічного колективу зростає конфліктність, як на професійній, так і на особистісній основі, що може призвести до розпаду міжособистісних відносин або руйнування самого колективу з втратою цінних фахівців, змушених переходити до іншого колективу. Без гармонійних, нормалізованих міжособистісних відносин ускладнена або взагалі не можлива наступність у колективі, передача накопиченого професійного досвіду від старших до молодих колег.

Виконуючи широке коло професійно-педагогічних обов'язків, кожен учасник педагогічного колективу відчуває потребу в суспільному визнанні статусу, як на особистісному, так і на професійному рівні. Таким чином, одним із шляхів впливу морально-психологічного клімату колективу на особистість є об'єктивна оцінка особистісних і професійних якостей викладача, його особистого внеску в результат колективної праці.

Механізм впливу морально-психологічного клімату на особистість полягає в наслідуванні – безпосередньому запозиченні особистістю думок і емоційних реакцій інших людей. Тривала спільна діяльність, симпатії, спільність інтересів істотно прискорюють процес позитивного наслідування.

Вплив морально-психологічного клімату колективу на особистість може здійснюватися також на інтуїтивному рівні сприйняття психічних станів інших людей. Це відноситься до області емпатичних здібностей особистості, яка визначається життєвим досвідом людини, її налаштованістю на емоційно-психологічну хвилю своїх колег. При цьому педагог не тільки розуміє і відчуває стан іншої, але й сам здатний відчувати подібний стан, знайти оптимальне рішення в ситуації, що створилася.

Інша сторона взаємного впливу полягає у впливі особистості на клімат колективу. Воно визначається морально-психологічними властивостями особистості, особливостями її психологічних процесів, емоційно-вольовими якостями. Педагоги, що володіють почуттям обов'язку, принциповістю, відповідальним ставленням до справи, дисциплінованістю, товариськістю, добротою і тактовністю, чинять сильний вплив на формування позитивного клімату в колективі. І навпаки, егоїстичні, безтактні, непослідовні в поведінці члени колективу негативно впливають на утвердження позитивного клімату.

Основними способами впливу окремої особистості на колектив і його морально-психологічний клімат є переконання, навіювання і особистий приклад.

 Переконання спрямоване на зміну думок інших людей відносно норм і правил поведінки, які формуються на підставі уявлень про них з боку переконуючої особистості. При цьому переконує, використовуючи силу фактів, логіку і аргументацію, впливає не тільки на розум, але й на почуття інших людей. Переконання стає ефективним в тому випадку, коли співрозмовник стає співучасником прийняття задуманого рішення і формулювання висновків, якщо він при цьому відчуває задоволення від знайденого шляху вирішення, створюючи таким чином загальний сприятливий клімат взаємодії.

 У процесі навіювання відбувається довільний або мимовільний вплив однієї людини на іншу або колектив у цілому. За допомогою навіювання в педагогічному колективі створюється певна установка на затвердження і втілення ідей і цінностей педагогічної культури. Навіювання може бути прямим і непрямим, довільним і мимовільним. При прямому і довільному навіюванні цілі, зміст, способи педагогічної діяльності повинні бути беззастережно прийняті. При непрямому і мимовільному навіюванні ті ж цілі і зміст приймаються опосередковано, через додаткову інформацію, аналіз аналогічних ситуацій тощо.

 Найбільш ефективним способом впливу особистості на формування позитивного морально-психологічного клімату в колективі є приклад. Це може бути приклад ставлення до своєї праці, до колег, до колективної думки, до самого себе. Приклад завжди конкретний. Він дає зразок професійної діяльності та поведінки в колективі. Приклад дає можливість співвіднести реальне і ідеальне.