
- •1. Предмет, функції та завдання педагогіки вищої школи.
- •2. Зв’язок педагогіки вищої школи з іншими науками Упродовж попередніх десятиліть педагогіка вищої школи як наука розвивалася надто повільно.
- •Лекція № 2: методологічні основи педагогіки вищої школи
- •Предмет і структура методології педагогіки вищої школи.
- •Характеристика основних категорій педагогіки вищої школи
- •Лекція № 3 загальна характеристика педагогічного процесу у внз
- •Поняття і структура педагогічного процесу.
- •Основні завдання педагогічного процесу у внз .
- •Закономірності і принципи педагогічного процесу .
- •4. Основні етапи педагогічного процесу
- •Розділ 2 основи дидактики педагогіки вищої школи лекція № 4 дидактичні основи процесу навчання у внз
- •Основні поняття й категорії дидактики вищої школи .
- •2. Закономірності та принципи процесу навчання у внз
- •3. Моделі освіти
- •4. Зміст освіти у вищій школі
- •5. Методи та форми організації навчального процесу у вищій школі
- •6. Сучасні технології навчання у внз
- •Лекці №5 технічні засоби навчання у внз
- •1. Поняття, функції і види засобів навчання
- •3. Підвищення ефективності навчального процессу у внз шляхом застосування технологій електронного навчання та мультимедійних технологій
- •1. Мета і завдання виховання у вищому навчальному закладі
- •2. Основні напрями виховання студентів у процесі навчання та у позанавчальній діяльності
- •3. Виховна робота в академічній групі. Роль та функції куратора студентської групи
- •4. Форми виховної роботи зі студентами
- •Розділ 4 викладач вищої школи лекція № 7 науково-педагогічний працівник як суб’єкт навчально-виховного процесу внз
- •1. Правові основи діяльності науково-педагогічних працівників вищої школи
- •2. Сучасні психолого-педагогічні вимоги до викладача вищої школи
- •3. Психологічні особливості професійних деформацій в педагогічній діяльності
- •Лекція № 8 педагогічна культура викладача вищої школи
- •1. Основи формування педагогічної культури
- •2. Складові педагогічної культури
- •3. Поняття педагогічної майстерності
- •4. Сутність педагогічного професіоналізму
- •Лекція № 9 наукова організація праці викладача вищої школи
- •1. Сутність поняття «режим дня»
- •2. Шляхи ефективної організації режиму праці та відпочинку викладача вищої школи
- •3. Шляхи раціонального використання викладачем часу на харчування і сон
- •3. Самостійна робота під час лекційного заняття та відпрацювання лекції
- •4. Самостійна підготовка студента до семінарських, практичних і лабораторних занять
- •Лекція №11 методики самостійної роботи студентів
- •1. Методика самостійної підготовки студента до модульного контролю, заліків та іспитів
- •3. Методика підготовки реферату як самостійної творчої роботи студентів
- •1. Вища школав хvі – хvііі століттях
- •2. Вплив педагогічної думки на розвиток вищої школи
- •Лекція № 13 розвиток вищої школи та педагогічної думки в україні в хіх – на початку хх століття
- •1. Вища школа в хіх– на початку хх століття
- •2. Вплив педагогічної думки на розвиток вищої школи
- •Лекція № 14 розвиток вищої школи та педагогічної думки в україні (1917–1991 роки)
- •1. Вища школа в Україні (1917–1991 роки)
- •2. Вплив педагогічної думки на розвиток вищої школи
- •Лекція № 15 розвиток вищої школи в україні на сучасному етапі (1991 р. – сьогодення)
- •1. Сучасна парадигма освіти в Україні
- •2. Сутність Болонського процесу. Мета та основні положення Болонської декларації
- •3. Основні заходи із входження України у єпво
- •4. Аналіз проблем, пов’язаних із приєднанням України до Болонського процесу
- •Розділ 7 професійна етика вищої школи лекція № 16 професійна етика в системі прикладного етичного знання. Специфічні особливості та завдання професійної етики у вищому навчальному закладі
- •1. Професійна етика як спосіб регуляції поведінки в конкретних видах професійної діяльності.
- •2. Загальні принципи професійної етики: професійний обов’язок і особлива форма відповідальності, професійна солідарність та корпоративність
- •3. Приватні принципи професійної етики
- •4. Специфіка й різновиди професійної етики.
- •Лекція № 17 професійна етика педагога: сутність, зміст, функції. Етико-аксіологічна спрямованість освіти. Акмеологічна культура особистості викладача
- •Специфіка педагогічної діяльності
- •2. Творчість та проблема «конкурентоспроможності» в педагогічній діяльності
- •3. Моральні норми ставлення педагога до своєї праці як віддзеркалення специфіки педагогічної діяльності
- •4. Відповідність педагога вимогам сучасної вищої школи.
- •Лекція № 18 особливості педагогічної етики у вищому навчальному закладі. Етика відносин у системі «педагог–студент»
- •Соціокультурна зумовленість тенденцій розвитку педагогічної етики
- •Сутність системи «педагог-студент»
- •Норми і вимоги до спілкування в системі «Педагог-студент»
- •Місце і роль педагогічної етики у трансформації системи цінностей педагогів і студентів
- •Лекція № 19 професійна етика педагогічного колективу. Етика взаємовідносин в системі «педагог – педагог»
- •1. Загальні морально-етичні основи професійно-ділового спілкування
- •2. Значення морально-психологічного клімату в колективі і його вплив на формальні і неформальні стосунки в колективі
- •3. Головні принципи ділових відносин і необхідні індивідуально-психологічні якості викладача вищої школи
- •4. Специфіка взаємовідносин у педагогічному колективі
- •Лекція № 20 етика педагога та вченого в системі вищої освіти
- •1. Перехід від парадигми «передачі знань» до парадигми «отримання знань» майбутніми фахівцями як прояв демократизації та гуманізації вищої освіти
- •2. Наукова діяльність як атрибут професійної діяльності педагога у вищому навчальному закладі
- •3. Елементи наукової рефлексії в структурі діяльності педагога
- •Лекція № 21 етика і культура міжособистісного спілкування педагога
- •1. Культура спілкування: поняття, ознаки, структура, функції
- •2. Моральні принципи й норми спілкування
- •3. Діалог як основна форма спілкування
- •4. Антикультура в спілкуванні: «дефектні рівні» і «бар'єри» спілкування
- •Лекція № 22 етикет в професійній культурі педагога. Імідж викладача у корпоративній культурі навчального закладу
- •1. Поняття етикету та його призначення
- •2. Імідж викладача й шляхи його формування. Позитивний імідж викладача
6. Сучасні технології навчання у внз
Термін «технологія» походить від грецьких слів «techne» – мистецтво, майстерність, вміння, і «logos» – вчення, наука. Спершу його використовували в системі технічних знань для означення наукової дисципліни, яка визначала сукупність даних про різноманітні засоби обробки сировини, напівфабрикатів і виробів у галузі виробництва. Пізніше цей термін отримав значне поширення і в інших сферах суспільного життя: політиці, економіці, освіті.
Технологія передбачає мистецтво володіння процесом, певну послідовність операцій з використанням необхідних засобів (матеріалів, інструментарію та алгоритму дій), тобто у процесуальному розумінні технологія має дати відповідь на запитання: «Як досягти результату діяльності (з використанням чого і якими засобами)?». Тлумачний словник С.І. Ожегова визначає технологію як сукупність виробничих процесів у певній галузі виробництва, а також науковий опис засобів виробництва. Поняття технології відображає спрямованість досліджень (у тому числі і педагогічних) на радикальне вдосконалення діяльності людини, підвищення її результативності, інструментальності, технічності.
Технології в галузі навчання і виховання принципово відрізняються від промислових технологій. Основна відмінність полягає у більшій гнучкості перших, центром ваги яких, вихідним і кінцевим результатом, є людина, а основним параметром виміру виступає рівень її розвитку.
Освітні технології, як найбільш загальні утворення, характеризують загальну стратегію розвитку освіти і освітнього середовища (єдиного освітнього простору).
Основне призначення освітніх технологій – прогнозування розвитку освітніх систем, їх проектування, планування та визначення факторів, які відповідають освітнім цілям.
Ю.П. Сурмін та Н.В. Тулєнков розглядають освітні технології як особливий різновид соціальних технологій – як складні і відкриті системи певних прийомів і методик, концептуально об’єднаних пріоритетними освітніми цілями, а також пов’язаних між собою завданнями і змістом, формами і методами організації навчально-виховного процесу, де кожен елемент цієї системи накладає відбиток на всі інші елементи. На сучасному етапі суспільного розвитку підґрунтям освітніх технологій постає гуманістична концепція освіти.
У структурному відношенні освітні технології (вважає Т.І. Туркот)містять декілька послідовно виконуваних блоків- операцій:
-
Маркетинг і прогноз суспільних та особистих потреб в отриманні професійних знань.
-
Діагностика об’єктів навчання і виховання.
-
Формування навчально-виховних цілей і завдань.
-
Визначення змісту і методів навчально-виховного процесу.
-
Перевірка ефективності отриманих результатів.
-
Корекція і упровадження освітніх технологій в реальну педагогічну практику [10].
Якщо освітні технології – це відбиток стратегії освіти, то педагогічні технології призначені втілювати тактику її реалізації. Наразі нараховують понад 300 визначень поняття «педагогічна технологія». На нашу думку, найбільш повне визначення сутності педагогічної технології запропонувала С.О. Сисоєва, яка розглядає її як створену адекватно до потреб і можливостей особистості і суспільства теоретично обгрунтовану навчально-виховну систему соціалізації, особистісного і професійного розвитку і саморозвитку, яка внаслідок упорядкованих професійних дій педагога при оптимальності ресурсів і зусиль всіх учасників освітнього процесу, гарантовано забезпечує ефективну реалізацію свідомо визначеної освітньої мети та можливість відтворення процесу на рівні, який відповідає рівню педагогічної майстерності педагога.
С.С. Вітвицька стверджує, що кожна педагогічна технологія має відповідати основним методологічним вимогам, критеріям технологічності:
- концептуальності, тобто мати підґрунтям певну концепцію, що містить філософське, психологічне, дидактичне та соціально-педагогічне обґрунтування освітніх цілей;
- системності (мати всі ознаки системи);
- логічності, цілісності та взаємозв’язку усіх елементів системи;
- керованість, тобто можливість цілепокладання, проектування процесу навчання і виховання, поетапної діагностики, варіювання методами та засобами навчання і корекції знань та вмінь;
- відтворюваності, тобто можливості застосування в інших однотипних умовах та іншими суб’єктами; - єдності змістової та процесуальної частин, їх взаємообумовленості;
- ефективності, тобто оптимальності зусиль для отримання гарантованого запланованого результату – певного стандарту навчання [3].
Навчальна (дидактична) технологія – поняття близьке, але не тотожне поняттю «педагогічна технологія». Навчальна технологія окреслює шляхи засвоєння конкретного навчального матеріалу в межах навчальної дисципліни, теми, проблеми. Дидактична технологія потребує чіткого визначення цілей навчання, спеціального структурування навчального змісту, адекватних йому форм і методів навчання. За означенням ЮНЕСКО технологія навчання в загальному розумінні – це системний метод створення, застосування і визначення усього процесу навчання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, який ставить своїм завданням оптимізацію освіти.
Реалізуються дидактичні технології засобами педагогічної техніки, яку слід розглядати як комплекс знань, умінь і навичок, необхідних педагогу для чіткої й ефективної організації навчальних занять, ефективного застосування на практиці методів педагогічної взаємодії в системі «Викладач/Вчитель – Студент/Учень».
При вивченні педагогічної літератури звертає на себе увагу використання у деяких випадках понять «методика викладання» та «технологія навчання» як ідентичних. В основу дидактичної технології покладено ідеї проектування та відтворення навчального циклу, а також забезпечення оптимального зворотного зв’язку. В.О. Сластьонін підкреслює, що поняття технологія навчання слід розглядати як педагогічну діяльність, котра реалізує науково- обгрунтований проект дидактичного процесу й має більш високий ступінь ефективності, надійності та гарантованості результатів, ніж це має місце при традиційних методиках навчання.
Слід зазначити, що у вищій школі протягом століть традиційно домінувала спочатку лекційна, а потім лекційно- практична методика навчання.
Традиційна система навчання більш чи менш задовольняла суспільні потреби, однак кінець ХХ – початок XXI століття ознаменувалися революційними соціально- економічними, інформаційними змінами, які вимагали кардинальних змін в освітньому середовищі.
У цей період:
- освіта перетворюється в одну з ключових сфер суспільства, у якій формується його майбутнє інтелектуальне багатство, у тому числі і основні ресурси;
- освіта найактивніше діє на оновлення і розвиток усіх галузей суспільного життя, що сприяє підвищенню рівня освіти в найбільш розвинених країнах світу і активізує проблему переходу до загальної вищої освіти населення;
- відбувається швидке зростання об’ємів інформації, що потребує швидкого оновлення змісту, форм, методів і засобів навчання, подовження термінів навчання, утвердження принципу неперервності освіти впродовж усього життя, всебічної технологізації освітнього процесу.
Якщо у традиційному навчанні увага акцентувалася на запам’ятовуванні і відтворенні інформації, то у нових умовах виникла потреба розвитку творчого (продуктивного) мислення студента, формування його комунікативних умінь та практичної підготовки до активної життєдіяльності у постійно мінливому соціальному середовищі. Слід зважати на особливість сучасної системи вищої освіти в Україні, де має місце співіснування традиційних та інноваційних технологій навчання з яскравим нахилом у бік традиціоналізму, що повною мірою не забезпечує сучасних вимог до випускників ВНЗ. Отже, постає нагальна потреба широкого упровадження інновацій у навчальний процес.
Педагогічна інновація (з лат. іп – в, поvus – новий, оновлення, зміна) – це введення нового в цілі, зміст методи і форми навчання і виховання, в організацію діяльності педагога.
Характерною рисою інноваційних педагогічних і, зокрема, дидактичних технологій є особистісно-орієнтована освіта. Інноваційні технології відрізняються від традиційних перш за все місцем і роллю основних учасників навчального процесу – викладача і студентів, їх взаємовідносинами, характером і змістом освітньої діяльності. І якщо в традиційному навчанні яскраво виражена підсистема «суб’єкт-об’єкт», у якій тільки викладач відіграє роль суб’єкта, котрий визначає зміст, методи навчання та стиль взаємовідносин, то в інноваційному навчальному процесі зникає жорсткий розподіл ролей між викладачем і студентом. Студент у цьому варіанті перетворюється у важливий освітній суб’єкт, залучаючись до активного спілкування з викладачем і використанням знань, отриманих у процесі самостійної роботи з різними джерелами інформації. Спрямованість на суб’єкт-суб’єктну, діалогічну взаємодію закономірно приводить до необхідності реалізувати навчально-виховний процес як через традиційні, так і через інноваційні форми у їх гармонійному поєднанні.
Класифікацію сучасних технологій навчання у ВНЗ подано на рис. 15
Рисунок …. 15
Запитання та завдання для самоконтролю
1. Визначте поняття «дидактики вищої школи» та її основні категорії.
2. Які завдання виконує дидактика вищої школи?
3. Яка специфіка загальних закономірностей навчання у дидактиці вищої школи?
4. Охарактеризуйте систему принципів навчання.
5. Що означає принцип єдності освітніх, розвивальних і виховних функцій навчання?
6. Розкрийте напрями реалізації принципу забезпечення органічної єдності теоретичної і практичної підготовки фахівців вищої кваліфікації.
7. Які моделі освіти склались у світі?
8. У чому полягають відмінності феноменологічної моделі освіти?
9. Розкрийте сутність змісту освіти.
10. Якими документами закріплюється зміст освіти у вищій школі?
11. Визначте сучасні напрями оновлення змісту освіти вищої школи.
12. Наведіть відомі класифікації методів навчання.
13. Який зв’язок між наочними, словесними і практичними методами навчання?
14. Назвіть види організаційних форм навчання у ВНЗ.
15. У чому полягає зв’язок лекції з іншими формами організації навчального процесу у вищій школі? 16. Охарактеризуйте види лекцій та покажіть їх особливості.
17. Які дидактичні вимоги є обов’язковими для лекції?
18. У чому відмінність між семінарським, лабораторним тапрактичним заняттями?
19. Розкрийте сутність педагогічної інновації.
20. Які сучасні технології навчання використовуються у вищій школі?