1. Охарактеризуйте порядок розробки, затвердження і втілення стандартів.

Разработка стандарта начинается с заявок на разработку. Заявить на разработку стандарта могут следующие субъекты в соответствии с подведомственными им объектами стандартизации: Государственные органы и организации; научно-технические, инженерные и другие общественные объединения и различные предприятия.

Для того, чтобы Госстандарт РФ учел заявку при составлении плана годовой стандартизации, необходимо, чтобы в заявке была четко обоснована актуальность установления такого стандарта. Причем заявители имеют возможность предложить свой вариант данного стандарта.

Затем между заявителем и разработчиком заключается договор, регламентирующий разработку стандарта по следующим стадиям: написание технического задания; работа над проектом стандарта; отправка разработанного варианта стандарта на рассмотрение в Госстандарт; изменение стандарта при необходимости; пересмотр и отмена стандарта.

Техническое задание представляет собой основу всей дальнейшей работы над стандартом. В нем намечаются сроки выполнения каждой стадии разработки, составляются наброски разрабатываемого стандарта, формируется полный набор требований, правил и норм для стандарта, указывается предполагаемая область применения стандарта. При разработке стандарта могут учитываться отзывы о стандарте субъектов из области его применения.

Разработка проекта включает в себя два этапа.

1. Первая редакция. На данном этапе должно быть проверено, не имеет ли проект противоречий с действующими законами РФ и соответствует ли он Международным стандартам. На данном этапе проект обсуждается специальной группой, которая должна решить, удовлетворяет ли он условиям договора, составленного технического задания и положениям Государственной системы стандартизации. Затем заявители и субъекты из области применения стандарта должны ознакомиться с его первой редакцией.

2. Вторая, или окончательная, редакция. На этом этапе собираются полученные отзывы, на их основе вносятся корректировки, и готовится окончательная редакция документа. Чтобы документ был рекомендован к принятию, необходимо, чтобы его положительно оценили не меньше двух третей технического комитета по стандартизации, занимавшегося его разработкой. Окончательная редакция документа отправляется в Госстандарт РФ и его заказчику.

Принятие стандарта происходит только после обязательной его проверки, которая должна определить, не содержит ли данный проект противоречий действующим законам РФ, установленным правилам и нормам и общим требованиям оформления стандартов. После этого стандарт может быть принят Госстандартом РФ с указанием даты его вступления в силу и, возможно (необязательно), срока действия. Принятый стандарт должен быть зарегистрирован и опубликован в Информационном указателе.

1. Опишіть геодезичні роботи, що здійснюються при проектуванні і будівництві протиерозійних гідротехнічних споруд.

Гідротехнічні споруди призначаються для використання водних ресурсів і для боротьби з водною стихією.

Залежно від виду використовуваного природного потоку або водойми розрізняють річні, озерні й морські гідротехнічні споруди.

По характері впливу на водний потік або водойму гідротехнічні споруди умовно підрозділяють на три основні групи.

1. Водопідпірні, що випробовують на собі напір води й утримуючі її перед собою. До їхнього числа ставляться різні дамби й греблі.

2. Водопровідні, службовці для відводу або підведення води з одних пунктів до інших. До них ставляться канали, трубопроводи, гідротехнічні тунелі.

3. Регуляційні, що визначають умови протікання водних потоків у руслах; обмежуючі наноси, розмиви; регулюючу дію хвиль, плинів. Це хвилебої, льодозахисті стінки, берего- і днопоглиблювальні системи.

Крім того, розрізняють спеціальні види гідротехнічних споруд, як наприклад, будинку гідроелектростанцій (ГЕС), судноплавні шлюзи, лесіпропускні, портові, меліоративні споруди, споруди санітарної гідротехніки, для рибництва й ін.

Група різних гідротехнічних споруд, зв'язаних загальною водогосподарчою метою й місцем розташування, становить вузол гідротехнічних споруд або гідровузол.

Найбільше число споруд звичайно буває в річкових гідровузлів, що часто поєднують в одному місці споруди загального й спеціального призначення.

Одним з найпоширеніших і відповідальних видів гідротехнічних споруд є греблі. Гребля призначається переважно для створення водоймищ. Запас води у водоймищі використається для одержання електричної енергії на ГЕС, збільшення судноплавних глибин у ріці, водопостачання промислових об'єктів і населених пунктів, зрошення земель і т.п.

По своїх розмірах і конструктивній складності греблі можуть бути від найпростіших (у вигляді невеликих загат) до найбільших висотою в 300м і більше довжиною в кілька кілометрів.

Залежно від будівельних матеріалів розрізняють земляні, кам’яно-набросні й бетонні греблі.

По конструктивних ознаках бетонні греблі підрозділяються на гравітаційні, аркові, арочно-гравітаційні й контрофорсні.

Гравітаційні греблі являють собою масивні споруди, що пручаються власною вагою напору води.

Аркові греблі мають у плані криволінійну форму. Їх споруджують, як правило, на гірських ріках з міцними скельними берегами.

Арочно-гравітаційні греблі працюють одночасно як арки й гравітаційні греблі, тобто вони мають криволінійну форму, більшу висоту й масу.

Контрофорсні греблі складаються з ряду контрофорсів - стінок, установлюваних на деякій відстані друг від друга для опору тиску води.

Найважчим спорудам гідровузла є гідроелектростанція (ГЕС). Якщо будинок ГЕС розміщають поблизу греблі, то така ГЕС називається пригреблева. Якщо будинок ГЕС, перебуваючи в складі споруд стаційного вузла, вилучено від греблі, а вода до турбогенераторів підводить по спеціальному каналі або тунелю, то така ГЕС називається дериваційної.

Для будівництва гідроелектростанції в обраному на ріці місці необхідно створити напір, тобто різниця рівнів води перед греблею (верхній б'єф) і нижче її (нижній б'єф). Разом з витратою (кількість кубічних метрів води, що протікає через 1 поперечний переріз ріки в одну секунду) напір визначає потужність ГЕС.

З воднотранспортних гідротехнічних споруд найбільший інтерес представляють канали. По своєму призначенню канали розділяються на судноплавні, зрошувальні (іригаційні), енергетичні (дериваційні), водопровідні, обводнювальні, осушувальні й лісосплавні. Часто канали виконують кілька функцій і називаються змішаними або комплексними. Одним з головних споруд на судноплавних каналах є судноплавні шлюзи. Вони служать для підйому (або спуска) судів з одного водного горизонту на іншій.

Зміст й обсяг геодезичних робіт залежать від виду гідротехнічного споруди, стадії його проектування й будівництва. При проектуванні більшості гідротехнічних споруд геодезичні роботи виконують для складання топографічних і гідрографічних планів, поздовжніх профілів рік, а також для обслуговування геологічних, гідрологічних й інших спеціальних робіт.

Для цих цілей розвивають вихідного й знімальне планово-висотного геодезичного обґрунтування, що створюють єдину систему планових координат і висот на всю територію будівництва. Зйомки, у тому числі й руслові, виконують у різних масштабах залежно від стадії проектування.