1.3 Головні напрями вдосконалення системного управління якістю на вітчизняних підприємствах

Курс нашої країни на європейську інтеграцію вимагає прискорення підготовки вітчизняних підприємств до жорстких умов міжнародних ринків, що може бути досягнуто тільки через застосування сучасних інструментів управління якістю.

Вже сьогодні національні виробники, котрі вийшли зі своєю продукцією на міжнародні ринки, пересвідчились, що без впровадження систем управління якістю неможливо знайти торгового партнера, а тим більше завоювати міжнародні ринки збуту і бути там конкурентоспроможними. Саме конкуренція передбачає жорстоку боротьбу за споживача і змушує керівників підприємств шукати нові підходи для виробництва продукції найвищої якості.

З метою координації дій, спрямованих на якнайширше залучення представників промисловості, громадськості, урядових і наукових організацій до вирішення проблем підвищення якості і конкурентоспроможності вітчизняних товарів, робіт та послуг, протягом останніх років Урядом було прийнято низку рішень. Серед них – затвердження Концепції державної політики у сфері управління якістю, прийняття як національних міжнародних стандартів ISO 9000 версії 2000 року, ISO серії 14000, створення інституту якості у складі ДП «УкрНДНЦ», розгалуженої мережі консультаційних пунктів з питань якості, навчання і підвищення кваліфікації фахівців. [43, с. 110-115]

За офіційною інформацією Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) у світі сертифіковані вже більш ніж 800 тисяч систем управління якістю відповідно до міжнародного стандарту ISO серії 9001 версії 2000 року. Світовими лідерами у цій сфері є Китай, Італія, Велика Британія, Японія, Іспанія, США, Франція та Німеччина. У Європі найбільша кількість сертифікованих систем управління якістю у Чеській Республіці (понад 11 тис.), Угорщині (понад 10 тис.), Польщі (майже 6,5 тис.), Румунії (6 тис.). Лідерами з активізації робіт щодо впровадження і сертифікації систем управління якістю є Латвія (приріст у 6 разів), Чехія, Російська Федерація та Словенія (у 4 рази).

У сфері сертифікації систем екологічного управління відповідно до міжнародного стандарту ISO 14001 така ситуація. На кінець 2008 року у світі сертифіковані майже 110 тисяч систем. Світовими лідерами у цій сфері є Японія, Китай, Іспанія, Велика Британія, Італія, США, Німеччина. У Європі найбільша кількість сертифікованих систем екологічного управління у Чеській Республіці, Угорщині, Польщі, Румунії, Словенії.

В Україні станом на 1 січня 2006 року є чинними:

• 1405 сертифікатів на системи управління якістю вітчизняних підприємств, у тому числі у Реєстрі системи УкрСЕПРО зареєстровано 989 чинних сертифікатів на системи управління якістю (ДСТУ ISO 9001-2001);

• 49 сертифікатів на системи екологічного управління, у тому числі у реєстрі системи УкрСЕПРО 23 сертифікати на системи екологічного управління (ДСТУ ISO 14001-97) вітчизняних підприємств.

У минулому році в цілому видано 350 сертифікатів на системи управління якістю в системі УкрСЕПРО, що в 1,3 рази більше ніж у 2007 році (269 сертифікатів). Із цієї кількості 254 сертифікати видано органами із сертифікації Держспоживстандарту України, що в 1,4 рази більше ніж у минулому році (172 сертифікати). Проте це недостатньо у порівнянні з розвиненими європейськими країнами та країнами-членами ЄС (Чеська Республіка, Угорщина, Польща, Словаччина, Словенія). Що стосується систем екологічного управління, то у 2008 році підвідомчими підприємствами Держспоживстандарту сертифіковано лише 7 систем екологічного управління: 3 в Дніпропетровській та 2 у Харківській областях, по одній у АР Крим та м. Києві.

Окремі вітчизняні виробники-експортери вже усвідомили, що наявність сертифікованої системи управління якістю є однією з вимог, яку висувають іноземні партнери до своїх потенційних партнерів. Сьогодні відомі українські підприємства і організації мають впроваджені та сертифіковані системи управління якістю відповідно до вимог стандарту ISO 9001. Продукція або послуги таких підприємств користується попитом як на внутрішньому так і на зовнішньому ринках. Серед них:

- у харчовій промисловості - ЗАТ "Оболонь", НВАО "Масандра", "Союз-Віктан", ЗШВ "Новий Світ", ЗАТ "Артемівський завод шампанських вин", ТОВ "Княжий Град", ККЗБН "Росинка";

- у металургійній промисловості - ДП "Нікопольський трубний завод", КДГМК "Криворіжсталь";

- у сфері послуг - ВАТ "Готель "Прем’єр - палац", ЗАТ "Київстар GSM";

- у фармацевтичній промисловості - : ЗАТ "Борщагівський хімфармзавод", ВАТ "Фармак";

- у легкій промисловості - ВАТ "Київська швейна фабрика "Желань"; серед закладів освіти: - Університет економіки та права "Крок".

Впровадження та сертифікація систем управління відповідно до вимог національних або міжнародних стандартів у першу чергу дозволить підвищити конкурентоспроможність продукції вітчизняних виробників. Другим позитивним фактором є потенційна можливість активізації залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій у сертифіковане виробництво. Наприклад, за оцінками міжнародних реєстраторів сертифікація системи управління якістю підвищує ринкову вартість підприємства в середньому на 10 %. [38, с. 76-81]

В основі усіх систем якості лежить «петля якості». Вона включає 11 етапів, чи стадій, життя продукту (рис.1.1.), на кожному з яких повинна вироблятися оцінка якості.

Забезпечення якості маркетингу ґрунтується на тому, що маркетинг повинен:

1. Створити систему пошуку, обробки й аналізу інформації про вимоги, запропонованих зовнішнім середовищем (споживачами, суспільством) до продукції й організації. Основними показниками якості маркетингової інформації при цьому повинні виступати її повнота, вірогідність і актуальність.

2. Установити наявність поточної чи перспективної потреби, засобом якої може стати конкретний товар (послуга), і сформулювати вимоги споживачів.

Забезпечення якості продукції складається з процедур забезпечення якості на кожній стадії життєвого циклу продукції (ЖЦП).

Основою для виконання наступного етапу ЖЦП може служити загальний опис продукції, що включає наступні аспекти:

• параметри експлуатації (умови використання, надійність і т.д.);

• споживчі переваги у відношенні дизайну й органолептичних характеристик продукції;

• вимоги до пакування;

• процедури забезпечення якості продукції в процесі експлуатації;

• існуючі законодавчі обмеження і стандарти. [20, с. 141-143]

Належний рівень якості перерахованих вище робіт забезпечується за допомогою:

• розробки системи документованих процедур по збору, обробці й аналізу даних;

• планування робіт з періодичним переглядом планів і їхнім коректуванням (у разі потреби);

• доручення виконання робіт кваліфікованому персоналу, що має у своєму розпорядженні необхідні засоби.

Етап розробки продукції ЖЦП повинен забезпечити переклад попередніх параметрів продукції, що містяться в описі, представленому маркетологами, на мову технічних вимог до матеріалів, конструкції, технологічних процесів. Якість проектування забезпечується шляхом:

• розробки і реалізації програми проектування, що включає контрольні моменти оцінки проекту на кожному етапі програми. Результати оцінки й аналізу підлягають реєстрації і відображенню в технічних умовах і кресленнях;

• залучення до аналізу проекту представників різних підрозділів організації;

• затвердження всієї документації, що складає основу проекту, на відповідних рівнях керівництва, що несуть відповідальність за виробництво продукції.

Покупні сировина, матеріали і комплектуючі вироби безпосередньо впливають на якість продукції.

Якість постачання забезпечується наступними заходами:

1. Розробкою і реалізацією програми постачань, що містить:

• вимоги до замовлень на постачання;

• угода по забезпеченню якості;

• угода по методах перевірки;

• плани приймального контролю;

• процедуру вхідного контролю.

2. Процедурами врегулювання спірних питань, що відносяться до якості постачань.

3. Організацією робіт із прийому, збереженню, видачі, а також по забезпеченню схоронності матеріалів.

Якість виробництва забезпечується наступними заходами:

1. Плануванням виробничих операцій, докладно відображених у робочих інструкціях.

2. Технічним контролем виробничих процесів.

3. Створенням умов, що виключають можливість ушкодження матеріалів, напівфабрикатів і продукції в ході виробництва (відповідним збереженням, захистом і переміщенням).

4. Перевіркою, калібруванням і іспитами устаткування, інструментів і оснащення.

У першу чергу мова йде про пакування, монтаж і технічне обслуговування.

Якість на цих стадіях ЖЦП забезпечують:

1. Планування всіх процесів.

2. Створення умов, що виключають можливість псування продукції до відправлення споживачу або в торгову мережу і при вантажно-розвантажувальних роботах.

3. Грамотно складена супровідна документація на продукцію.

4. Перевірка й тестування контрольно-вимірювального й іншого устаткування, використовуваного при монтажі.

5. Узгодження взаємних зобов'язань продавців і споживачів. [36, с. 59-63]

Спіраль якості являє собою просторову модель якості, у якій кожен виток характеризується новим, більш високим рівнем якості. Такий розвиток обумовлений постійною еволюцією індивідуальних, групових і суспільних потреб.

Модель Демінга описує діяльність по управлінню якістю, реалізовану на кожнім етапі ЖЦП (рис. 1.2.).

Для загального управління якістю передбачається залучення в роботу з забезпечення, підтримки й удосконалення якості всіх структурних підрозділів організації, усього персоналу фірми — від рядового робітника або службовця до голови фірми. Для ефективної роботи організації будуть потрібні не тільки різні ресурси, але і розробка всіляких механізмів взаємодії і процесів. Саме в такий спосіб складається система якості, що являє собою сукупність організаційної структури, ресурсів, процесів і методик, що забезпечують адміністративне (загальне) управління якістю. Ефективна, добре структурована система якості дозволяє організації оптимізувати якість з погляду зменшення різних ризиків, зниження витрат і зростання прибутку. [37, с. 3-8]

Усі системи якості, незважаючи на особливості підприємств і організацій, спрямовані на досягнення фундаментальних цілей (рис.1.3.).

Система менеджменту якості повинна задовольняти наступним групам вимог до системи:

1) управління якістю на всіх стадіях ЖЦП;

2) організації виробництва.

Основним документом при розробці і впровадженні системи якості в організації повинна бути «Настанова з якості», що містить опис системи загального управління якістю і виконує функції постійного довідкового матеріалу при впровадженні і підтримці в робочому стані інформаційних даних системи.

У великих організаціях документація на систему загального управління якістю може бути представлена документами трьох рівнів:

• загальфірмовою «Настановою з якості»;

• окремими «Настановами з якості» для різних структурних підрозділів;

• спеціалізованими по функціональній ознаці «Постановами з якості» (для проектно-конструкторських робіт, матеріально-технічного забезпечення і т.д.). [46, с. 210-224]

При розробці нових видів продукції (послуг, процесів) керівництво організації відповідно до положень «Посібника з якості» формує програму якості, що оформляється в писемній формі і визначає:

• цілі в області якості;

• розподіл повноважень і відповідальності в ході проектування;

• визначення використовуваних процедур, методів і робочих інструкцій;

• програми відповідних іспитів, перевірок і контролю на різних етапах ЖЦП;

• процедури внесення змін у програму якості в міру виконання робіт;

• інші заходи, що забезпечують розробку і виробництво нової продукції.

Усі компоненти системи якості повинні бути постійно контрольовані. Систематична перевірка повинна забезпечувати оцінку ефективності функціонування різних елементів системи менеджменту якості. Перевірки необхідно проводити відповідно до плану, розробленого керівництвом фірми, що містить наступні позиції:

• перелік видів діяльності, що підлягають перевірці;

• вимоги до кваліфікації персоналу, що перевіряє;

• причини проведення перевірки (організаційні зміни або що-небудь інше);

• процедури представлення висновків і рекомендацій з результатів перевірки. [16, с.115-118]

Результати аналізу матеріалів перевірки повинні представлятися в документальній формі керівництву організації.

Керівники фірми повинні офіційно оголосити основні цілі і задачі організації в області якості, тобто сформулювати політику фірми в області якості, що є невід'ємним елементом загальної політики фірми. Ця політика може переслідувати, наприклад, наступні цілі:

• розширення цільового ринку організації;

• збільшення прибутку;

• поліпшення найважливіших показників якості продукції;

• виведення на ринок принципово нової продукції;

• зниження рівня дефектності виробленої продукції і т.д. [26, с. 118-121]

Політика в області якості реалізується за допомогою забезпечення якості, управління якістю й удосконалювання якості.

Виконавши дослідження, ми можемо запропонувати своє визначення якості – це ступінь досконалості та придатності, яким володіє товар чи послуга як кінцевий продукт бізнес-процесу.

Отже, варто зазначити, що система якості - це не лише чітко викладені у документах правила та регламенти, а цілеспрямована діяльність усього персоналу підприємства, це засіб управління, ведення виробництва та бізнесу.

Впровадження систем управління якістю на підприємствах дали поштовх для постійного поліпшення якості продукції, ефективності виробництва, умов праці. Я вважаю, що саме наявність працюючої СУЯ на підприємстві є гарантом для споживачів, що представлена продукція стабільно якісна.

Найсуворіший контроль і облік на протязі всього циклу виробництва, починаючи з вибору постачальників, вхідного контролю сировини, випуску готової продукції до перевірки умов виготовлення й реалізації виробів у торговельній мережі - все це дозволяє суворо дотримуватись встановлених нормативних показників якості.

Для забезпечення стабільної якості, збереження сталих показників та показників безпеки на підприємствах постійно модернізується виробниче обладнання. Спосіб і висока технологічна культура виробництва дозволяє випускати привабливі якісні вироби.