121.Основні завдання аудиту готової продукції та операцій з продажу товарів (робіт, послуг) є:

- o перевірка правильності та своєчасності оформлення документів про рух готової продукції і товарів у матеріально відповідальних осіб;

- контроль за відвантаженням продукції та розрахунками з покупцями відповідно до укладених контрактів;

- контроль за операціями з продажу товарів;

- перевірка правильності оформлення операцій у бухгалтерському і податковому обліку та точності визначення результату з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Основними джерелами інформації аудиту готової продукції та операцій з продажу товарів є:

- акти здавання-приймання, здавальні накладні, накладні;

-вантажні декларації, рахунки-фактури, митні декларації;

- матеріали інвентаризацій;

-картки складського обліку, сортові оборотні відомості;

-картки кількісно-сумового обліку, матеріальні звіти;

-оборотні відомості (у розрізі матеріально відповідальних

-осіб і номенклатурних номерів);

-журнали реєстрації доручень;

-відомості аналітичного обліку з покупцями та замовниками;

-журнал-ордер № 5;

-головні книги;

-баланси підприємства та форми звітності.

До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена і яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками та відповідає технічним умовам і стандартам.

У зв'язку з цим першим етапом аудиту готової продукції є перевірка достовірності даних первинних документів, які підтверджують здання готових виробів на склад. Тут слід установити, чи не були зараховані до складу готової продукції вироби, обробка яких не була закінчена в звітному періоді. Це можна виявити, переглядаючи документи з обліку виробничих витрат, і встановити, чи не списувалися матеріали і чи не нараховувалася заробітна плата на доводку виробів, які були відображені у минулому періоді як готова продукція.

122. За змістом касові операції різноманітні і мають масовий характер, тому потребують докладної й трудомісткої перевірки.

Основними завданнями аудиту грошових коштів є перевірка:

наявності грошових коштів у сільськогосподарського підприємства та виявлення нестач або надлишків;

дотримання правил зберігання грошових коштів та цінних паперів і правильності організації ведення касового господарства;

дотримання Положення ведення касових операцій у національній валюті в Україні;

своєчасності та повноти оприбуткування грошових коштів;

законності витрачання грошових коштів;

цільового використання грошових коштів;

достовірності обліку й ефективності внутрішньогосподарського контролю грошових коштів.

Об’єкти аудиту грошових коштів: наявність і збереження грошових коштів у касі, операції з руху готівки в касі, операції на рахунках в банку, матеріали інвентаризації, фінансова звітність.

Джерела інформації для аудиту грошових коштів:

первинні документи з обліку грошових коштів (прибутковий касовий ордер (ПКО), видатковий касовий ордер (ВКО), журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів, касова книга, книга обліку прийнятих і виданих касиром грошей, грошовий чек, об’ява на внесення готівки, супровідна відомість до сумки з грошовою виручкою, фіскальний касовий чек на товари (послуги), фіскальний касовий чек видачі коштів, розрахункова квитанція, платіжна відомість, розрахунково-платіжна відомість, платіжне доручення, гарантійне доручення, платіжна вимога-доручення, банківська платіжна картка (БПК), виписка з банку, інші документи, передбачені наказом про облікову політику підприємства);

облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку коштів, розрахунків та інших актів;

аудиторський висновок попередньої перевірки та інша документація, що узагальнює результати контролю;

До документів, які безпосередньо стосуються каси, належать прибуткові й видаткові касові ордери, касова та товарно-касова книги. Зв’язок касових операцій з більшістю розділів обліку (реалізацією, розрахунками з підзвітними особами, постачальниками тощо) обумовлює необхідність порівняння касових документів з іншими документами. Перевірці аудитора підлягають касова та товарно-касова книги, Книга обліку придбання і продажу товарів, звіти касира, прибуткові й видаткові касові ордери, журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів, Журнали-ордери № 1 с.-г.; № 2 с.-г.; № 3 с.-г. та машинограми, акти інвентаризації каси, акти аудиторських перевірок за минулий період, Журнал реєстрації виданих доручень, Журнал реєстрації платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей, підтверджувальні документи до касових ордерів, авансові звіти, накладні на відпуск продукції, податкові накладні, рахунки-фактури, товарні чеки, акти виконаних робіт, наданих послуг тощо.

123. Об'єктами аудиту грошових коштів на поточному рахунку в бан­ку та банківських операцій є: наявність у підприємства поточних та інших рахунків у банках; законність операцій, які здійснюю­ться на цих рахунках; правильність документального оформлення банківських операцій; повнота і відповідність сплачених коштів виставленим рахункам; відповідність сум, вказаних у виписках банку сумам, відображеним у первинних розрахункових докумен­тах; достовірність і доцільність здійснення банківських операцій; правильність відображення банківських операцій на бухгалтер­ських рахунках тощо.

Під час аудиту необхідно впевнитись у наявності всіх випи­сок банку з рахунків підприємства. Якщо виявиться, що частина виписок у справах підприємства відсутня, необхідно отримати в банку засвідчені копії.

Вірогідність виписок визначають як за їх зовнішніми ознака­ми (наявність необхідних реквізитів, підписів, штампів банку то­що), так і зустрічної перевірки, на всіх виписках повинен бути штамп банку.

Виправлення у виписках засвідчується підписом головного бух­галтера і гербовою печаткою. Зустрічній перевірці обов'язково підлягають виписки з підчистками і виправленнями, не підтвер­дженими банком.

Насамперед, необхідно звірити залишки коштів, відображені у виписках з залишками коштів, які зазначаються в облікових даних. При цьому перевіряються не лише суми залишків, а й від­повідність оборотів за випискою і обліковими регістрами.

Важливо перевірити повноту і достовірність банківських випи­сок і прикладених до них документів. Повноту встановлюють за їх нумерацією по сторінках і переносом залишку коштів на ра­хунку. Залишок коштів на кінець періоду в попередній виписці банку повинен дорівнювати залишку коштів на початок періоду в наступній виписці.

124. Основними завданнями аудиту розрахунків із підзвітними особами є: перевірка дотримання правил видання авансів; контроль за своєчасністю здавання авансових звітів; перевірка правильності використання підзвітних сум і оформлення документів, доданих до авансових звітів, а також своєчасності повернення невитрачених сум. Крім того, завданням аудиту є: виявлення незаконних і недоцільних з господарського погляду витрат.

Джерелами аудиту є: накази і розпорядження по підприємству, авансові звіти з прикладеними до них виправдувальними документами про використання підзвітних сум, звіти касира з прикладеними прибутковими і видатковими касовими документами, Головна книга, баланс підприємства, дані аналітичного і синтетичного обліку з рахунка 372 "Розрахунки з підзвітними особами". Сальдо цього рахунка може бути як дебетовим, так і кредитовим. Такі показники відображаються розгорнено: дебетове сальдо - у складі оборотних активів, кредитове сальдо - у складі зобов'язань балансу підприємства. Аудитор перевіряє, чи підзвітна особа протягом трьох днів після повернення з відрядження або після виконання доручення подала авансовий звіт про використання підзвітних сум; чи до авансового звіту додані: посвідчення на відрядження, оформлене в установленому порядку (з відмітками про вибуття і прибуття), залізничний та інші квитки, копії товарних чеків, приймальні акти або розписки осіб, що прийняли від підзвітної особи придбані цінності тощо.

125. Метою аудиту розрахунків є встановлення правильності ведення розрахунків з постачальниками за отримані товарно-матеріальні засоби, послуги, підтвердження законності виникнення дебіторської і кредиторської заборгованості, її достовірності і реальності погашення на підставі показників фінансової звітності відповідно до чинного законодавства. Завданнями аудиту розрахунків з постачальниками є:

- встановлення наявності і правильності оформлення документів з поставки ТМЦ (договорів, рахунків-фактур, актів звіряння розрахунків);

- встановлення правильності здійснення вказаних операцій та відображення їх у обліку, а також перевірка своєчасності, правильності та достовірності здійснених розрахунків грошовими коштами, законності, достовірності та правильності відображення в обліку здійснених розрахунків з використанням векселів та товарообмінних операцій;

• визначення правильності оцінки отриманих товарів при бартерних (товарообмінних) операціях;

• підтвердження повноти і своєчасності оприбуткування отриманих товарів і обліку виконаних робіт;

• встановлення правильності оформлення та відображення в обліку виданих авансів, пред’явлення претензій;

• встановлення правильності відображення за відповідними статтями дебіторської чи кредиторської заборгованості в балансі підприємства;

• встановлення причин та строків виникнення заборгованості по розрахунках, визначення реальності та шляхів її погашення.

Для досягнення поставлених завдань необхідно отримати аудиторські докази, використовуючи різні прийоми і джерела отриманої інформації. Джерелами інформації для перевірки вказаних розрахунків є:

• законодавчі і нормативні акти, що регулюють питання організації обліку і оподаткування розрахункових операцій (Закон України «Про податок на додану вартість», П(С)БО 7 «Основні засоби», 8 «Нематеріальні активи», 9 «Запаси», 10 «Дебіторська заборгованість», 16 «Витрати», План рахунків бухгалтерського обліку, Інструкція щодо застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку тощо);

• наказ про облікову політику підприємства;

• договірна документація на постачання товарно-матеріальних засобів, виконання робіт і послуг;

• журнал реєстрації рахунків-фактур постачальників;

• рахунки-фактури постачальників;

• журнал реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних засобів;

• акти звіряння розрахунків;

• акти інвентаризації розрахунків;

• копії платіжних доручень;

• книга придбання товарно-матеріальних засобів;

• бухгалтерська звітність, облікові регістри, обігові відомості, журнали-ордери

126.М-ка а-ту правил визнач фін рез Однією з найважл а-х процедур є оцінюв фін звітн п-ва, при цьому а-р керуєт ЗУ „Про БО і фін звітн”, П(С)БО 1-6, а також норматив актами і полож з о-ї і веден обліку. А-р керуюч норматив актами оцін балансові статті, дає оцінку фін звітн і застос різноман м-ди аналізу балансу (гориз і вертик м-ди перевірки балансу). В першу чергу а-р оцін викор необор активів, зокрема оз, нематер активів, фін інв, коштів що утрим п-ва з метою отрим доходу. Окрем етапом а-ту є правил формув і відобр в обліку приб (збитку) від д-сті. При цьому а-ри оцін своєчас формув фін звітн і представ її до контрол органів. Перевір фін бух звітів є основ етапом для склад окрем а-ких процедур, крім цього особлив статист звітності повинні міст також галузев специф д-сті п-в. А-ри застос докум і порівнял м-д контролю виход із а-ї вибірки. Вся а-ка перевірка звод до того, що фін рез п-ва в цілому х-є ек еф-ть роботи п-ва. А-ри окремо оцін отрим фін рез від різних видів д-сті керуючись псбо15„Дохід”. Ретел перевір а-ра підляг первин докум, які х-ть збит від д-сті, збит від спис боргі через нестачі і крадіж, збит через неплатоспр боржників. А-ми свідчен вист: ріш судів про неплатоспр відпов-в. Окремим напрямом для перевірки є обгрунт відобр в БО тої част приб, яка підляг вилуч у бюдж у звязку із застосув штрафн санкцій, або з причини прихов розмірів приб. Отже, а-кий висновок повинен міст інфор про достов даних фін звіт, дотр правил вед обліку і склад звітн

127.М-ка а-ту кап і зобов. Рах кл4 (Влас кап і забезп зобов) признач для узагал інфор про стан і рух кош, різновидів влас кап: стат, пайов, додат, резерв, вилуч, неоплач, а також нерозпод приб, цільов надходж, забезпеч майб в-т і платежів, страхов резервів. Кап- сукуп матер рес і коштів, фін вкладень на придб прав необх для субєкта госп. А-ту підляг стр-ра капіталу за джерел його утвор. Споч здійс а-т стат кап, бо він форм на основі внесків власн п-ва у вигляді ГК, майна, нематер активів у розмірах визнач установ докум. Надходж внесків засновн контрол на підставі даних первин докум і записів за К рах67 «Розрах з учасн» в коресп з Д рах ОЗ, ГК, вир запасів тощо. За даними ПКО, виписок банку з поточн рах у нац і інозем вал з даними до них докум перевір повноту і своєчас грош сум і матер цінн. Кожний внесок підтверд докум де обовязк роблять посилан на формув стат кап. Наступним етапом а-ту є перевірка своєчас внесків у стат кап засновн п-ва. Повноту внесків засновн у стат кап п-ва перевір шляхом зіставл його розміру що зафіксов в установ докум і числит на рах40 «Стат кап», із велич заборг за рах67 «Розрах з учасн» і встановл строками її погаш. А-р перевір дотрим принципу стабіл велич стат кап у засновниц докум. А-р перевір правил розпод приб між учасн. Заверш етапом є узагал виявл відхил в обліку стат кап порівн з нормат полож і обґрунт пропоз щодо їх усунен. Потім а-р перевір забезп майб в-т і платежів рах47. А-р врахов те що за К-том рах47 відобр нарах забезп, за Д їх викор.А-р зясов законність створ резерв ГК, тобто які резерви створ і чи передб це стат.

128.А-т фін звітн п-в за заг ф-лою оподат-ня. Однією з найважл а-ких процедур є оцінюв фін звітн п-ва, при цьому а-р керується ЗУ„Про БО і фін-ву звітн”, ПСБО 1-6, а також нормат актами і полож з орг-ї і веден обліку. А-р керуюч норматив актами оцін балан статті, дає оцінку фін звітн і застос різном м-ди аналіз балан (гориз і вертик м-ди перевір балансу). В першу чергу а-р оцін викор необор активів, зокрема оз, нематер активів, фін інв, коштів що утрим п-ва з метою отрим доходу. Окрем етапом а-ту є правил форм і відоб в обліку прибутку (збитку) від д-сті. При цьому а-ри оцін своєчас формув фін звітн і представ її до контрол органів. Перевір фін звітів є основн етапом для склад окрем а-ких процедур, крім цього особлив статист звітності повинні містити також галузеву специфіку д-сті п-в. А-ри застос докум і порівн м-д контролю виход із а-кої вибірки. Вся а-ка перевірка звод до того, що фін рез п-ва в цілому х-є ек еф-ть роботи п-ва. А-ри окремо оцін отрим фін рез від різних видів д-сті керуюч ПСБО 15 „Дохід”. Окремим напрямом для перевір є обгрунт відоб в БО тої част приб, яка підлягає вилуч у бюдж у звязку із застос штрафн санкцій, або з причини приховув розмірів приб. Отже, аудитор висновок повинен містити інфор про достовірн даних фін звітн, дотрим правил ведення обліку і склад звітн. Оцінюв а-м достовір даних звітн вимаг від а-ра керув ПСБО і МСБО взявши за календар період календ рік. Проміж звітн склад щокварт, наростаючим підсум від поч року. Здійсн а-кий контроль зверт увагу на те чи провед відпов коригув у разі змін облік оцінок з метою відоб у фін звітн достовір даних. При чому облікова оцінка згідно з ПСБО 6 „Виправ помилок у фін звітн” може перегляд у 2 випадках: 1 Якщо змін обставини на яких грунтув ця оцінка. 2 У випадку коли отрим додат інфор про обєкт обліку. Рез а-кої оцінки повинні відобр стан діючої облік політ п-ва. Тому здійсн а-кий контр звер увагу на послідов відоб зміни обл політ у практ роб п-ва.

129. Аудит фін звітн субєктів малого п-цтва. На поч перевірки а-р повинен визнач, чи належ п-во-обєкт перевірки до тих п-в що мають право застос спрощ с-му оподат. ЗУ«Про держ підтрим малого п-цтва» визнач правові основи держ підтр малого п-цтва. Субєкти малого п-цтва: * фіз особи зареєстров у встановл порядку як субєкти п-цької д-сті; *юр особи- субєкти п-цької д-сті в яких середньообл чисельн працівн не перевищ 50 осіб і обсяг річн валов доходу не перевищ 50тис.євро (306тис.грн). Процедури а-го контролю передб застос м-в: докум, суціл і вибірк м-ду контролю. Способи аналітї перевір поляг в тому, що під час а-ту застос прийоми порівн факт облікових даних із нормат, планов чи прогнозн показник. Особливо актуал цей м-д контр під час аналіт групування показн звітн за однорід ознаками. Тому в процесі перевір а-р здійс розклад опер на окремі ел-ти, встанов між ними взаємозв і оцін вплив факторів (чинників) на окремі опер процеси, що дає можлив а-ру визнач негатив ділянки при здійс окрем аналіт робіт. Оцінюв і встанов юр сили докум здійс з тим, щоб встанов чи обліков докум відоб дійсн зміст госп опер. Для цього а-ру необх застос прийоми факт і докум контролю, перевір докум за сутністю і змістом, і встановл достовір показник (реквізитів) докум. У с-мі факт перевір суті і змісту госп опер в практиці а-ту значне місце посід: речові і письм докази.

130. Ауд.свідчення - це інф-я, яку відбирає аудитор з метою склад-я висновків, на яких ґрунт-ся його кваліфікац-й висновок про бух.(фін.) звітність. Вони по-винні відповідати ряду вимог, що забезп-ть одерж-ня оптимально необхідної інф-ї, яка дозволить зробити обгрунт-й висновок про стан об'єкту аудиту: необ-хідність; обґрунтованість; повнота; правильність. Для одерж-ня аудит-х дока-зів викор-ть інф-ю з різних джерел: засновницькі док-ти (статут, засновницькій договір…), Головна книга, реєстри синтет. і аналіт. облі-ку – (журнали-ордери, книги…), акти, довідки перевірок і ревізій, нормативна інф-я (Положення про оплату праці, норми виробітку тощо). При необхідності використ-ть адмін.-орг-ну інф-ю: накази, розпорядження, протоколи, договори, ліцензії тощо. Ефект-ть роботи аудитора залежить від вміння поєднувати різні види інф-ї і давати їм правильну оцінку, а також від вмілого контролю. Ауд.докази - це до-кумент-но підтверджена інф-я, зібрана аудитором під час пер-ки, яка підтвер-джує висновки аудитора щодо б.-я. дії чи події господ.суб'єкта. Свідчення мо-жна класиф-ти: прямі - ті, які підтвердж-ся первинними док-тами та облік. ре-гістрами; непрямі - ті, що немають безпосеред. відношення до фактів з даного питання; внутрішні – інф-я одержана від клієнта; зовніш. – інф-я одержана від третіх осіб; змішані (комбіновані) - отримані від клієнта і підтверджені зовн. джерелами; релевантні -мають цінність для вирішення поставленої проблеми.

131. Міжнародні стандарти аудиту(МСА).Ауд.стандарти – док-ти, що формулюють єдині базові вимоги й загальні підхо-ди до проведення аудиту. Вони є підставою для  доказу в суді якості проведе-ння аудиту  й визнач-ня міри  відповід-ті аудитора; визначають загал.підхід до провед-я аудиту, масштаб пер-ки, види звітів аудитора,  пит-ня методології  та осн.принципи, якіих мають дотрим-сь аудитори. Призначення МСА: забезп-ть високу якість ауд.пер-ки; сприяють впровадженню в ауд.практику нових нау-кових досягнень; допомагають користувачам зрозуміти процес аудиту; підви-щують імідж професії аудитора; усувають зайвий контроль з боку дер-ви; до-помагають вести переговори з клієнтом; забезп-ть зв'язок окремих ел-тів ауд. процесу. МСА покликані уніфікувати підхід до аудиту в міжнарод.масштабі й сприяти розвитку аудиту в країнах, де рівень професіоналізму нижче загально-світового. На сьогодні діють 49 МСА, поділених на 10 груп.

132.ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АУДИТУОсн. завд. інформац. забезпеч. аудит. д-сті - це інформування учасників аудиторс. процесу про стан п-ства, де провод. аудит, функціонув. його відповідно до законодавчих і нормат.-правових документів. Інф-ція - це сукупн. різних док-тів про стан і зміни об'єктів аудиту або їх відповідність законодавчим актам. Вона поділ. на робочу пряму і непряму. Пряма ін-ція стосується дослідження п-ства, а непряма - це дослідження нормат.-правових док-тів, які регул. процес надання аудит. послуг, та методичних вказівок щодо виконання аудит. процедур. Інф-ція також поділяється на нову, тобто відображ. новизну запропонованого рішення та обґрунт. причину недоліків, виявлених у процесі аудит. послуг, та ту інф-цію, що була раніше. Вона має бути достатньою для аудит. доказу. За змістом інформац. забезпеч. Аудит. послуг поділ. на: законодавче, нормативно-довідкове, договірне, організаційне та ін. Згідно з Націон. нормативом № 22 аудитор повинен отримати від керівництва п-ства інф-цію, яка необх. для досягн. мети його роботи. Під час аудит. перевірки аудитор може отрим. безліч інф-ції від керівництва п-ства, котра надається як за його власним бажанням, так і на вимогу аудитора. Інформація, що надається керівництвом підприємства, не може заміняти інші докази, котрі аудитор може отримати. Наприклад, нова інф-ція про витрати на придб. того чи іншого активу не може замінити інші аудит. докази з цього питання. Як правило, аудитор повинен включити у свої робочі док-ти отрим. від керівництва інф-цію. П-ство, щорічно оприлюднює фін. звітність разом з аудит. звітом. Під час оприлюднення річного звіту п-мство може включити в нього "іншу" фін. або нефін. інф-цію в додатках (пояснення до балансу та ін.). У Націон. нормативі № 27 така фін. або нефін. інф-ція назив. "іншою інф-цію".