14.Особливості обліку витрат на виробництво продукції (робіт, послуг.) Суть поняття калькулювання та виробнича собівартість. Методи калькулювання.

Рахунок 91 “Загальновиробничі витрати”

На рахунку 91 “Загальновиробничі витрати” виробничі підприємства обліковують протягом місяця виробничі накладні витрати на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного і допоміжного виробництва, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування. Цей рахунок замінює старі рахунки 24 “Витрати на експлуатацію машин і обладнання” та 25 “Загальновиробничі витрати”.За дебетом рахунку 91 “Загальновиробничі витрати” відображається сума визнаних витрат, за кредитом – щомісячне за відповідним розподілом списання загальновиробничих витрат на рахунки 23 “Виробництво” та 90 “Собівартість реалізації”.

Калькулювання - це термін, який нині практично завжди вживається поряд з виробничими затратами, бухгалтерським обліком затрат на виробництво (управлінським обліком).

Виробнича собівартість - це грошовий вираз безпосередніх витрат підприємства, пов'язаних з виробництвом продукції, виконаних робіт та наданих послуг.

Методи калькулювання:

Попередільний метод: застосовують на тих промислових підприємствах, де продукція виготовляється при послідовній переробці вихідної сировини за окремими стадіями (переділами, фазами) технологічного процесу.

Нормативний метод обліку витрат на виробництво застосовують для щоденного виявлення відхилень від діючих норм на виробництво з метою запобігання надмірних витрат коштів підприємства.

15.Поняття транспортно-заготівельних витрат. Склад транспортно-заготівельних витрат. Методи обліку транспортно-заготівельних витрат. Облік транспортно-заготівельних витрат.

Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) — один з елементів витрат, який включається до первісної вартості (собівартості) запасів, придбаних за плату. За достатньої уяви до цих витрат можна віднести навіть частину оплати праці бухгалтера, бо він опрацьовує документи постачальників на придбання запасів, а отже, бере участь у заготівлі запасів. До ТЗВ належить:1) оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи;2) оплата тарифів (фрахту) за транспортування запасів. Методи:1) методом прямого розподілу; 2) “збірно-розподільчим “методом. За дебетом субрахунку 932 «Транспортно-заготівельні витрати» відображатимуться витрати, понесені при придбанні виробничих запасів, а за кредитом – їх списання в порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати». Враховуючи положення нормативно-правових актів, підприємства мають змогу самостійно обирати метод обліку та розподілу транспортно-заготівельних витрат з двох запропонованих. Тобто, визначити, чи потрібно ці витрати включати до собівартості придбаних запасів чи зазначати загальною сумою на окремому субрахунку рахунків обліку запасів.

19.Визнання, класифікація та оцінка зобов'язань. Облік довгострокових зобов'язань. Особливості обліку довгострокових позик.

Зобов’язання – це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілює в собі економічні вигоди. У бухгалтерську обліку зобов’язання групуються на:довгострокові,поточні,забезпечення,непередбачені зобов’язання,доходи майбутніх періодів. До довгострокових відносяться такі зобов’язання, первинний термін погашення яких був встановлений більше 12 місяців. Поточними (короткостроковими) вважаються зобов’язання, строк погашення яких був початково встановлений протягом поточного року. Забезпечення — це зобов’язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу. Непередбаченими вважаються такі зобов’язання, які можуть виникнути внаслідок минулих подій, а існування яких може бути підтверджено майбутніми подіями, або ж зобов’язання, які не можна достовірно визначити. Доходи майбутніх періодів — це такі доходи, які виникли в даний час, але відносяться до майбутніх періодів. Оцінюються зобов'язання згідно з принципом собівартості, за номінальною вартістю. Довгострокові зобов’язання за кредитами банку обліковуються на рахунку 50 «Довгострокові позики». За кредитом цього рахунка відображаються суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових відстрочених позик до складу довгострокових. Для узагальнення інформації про довгострокові зобов’язання Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11. 99 р. № 291 призначені рахунки 5 класу. Довгострокові зобов’язання відображаються на рахунках бухгалтерського обліку, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок їх погашення.Довгострокові зобов'язання - зобов'язання інші, ніж поточні.