- •1.Облік вибуття необоротних матеріальних активів. Документальне оформлення та відображення в системі синтетичного та аналітичного обліку вибуття необоротних матеріальних активів.
- •9.Суть поняття дебіторської заборгованості. Склад дебіторської заборгованості. Облік розрахунків з покупцями та замовниками. Облік резерву сумнівних боргів.
- •14.Особливості обліку витрат на виробництво продукції (робіт, послуг.) Суть поняття калькулювання та виробнича собівартість. Методи калькулювання.
- •15.Поняття транспортно-заготівельних витрат. Склад транспортно-заготівельних витрат. Методи обліку транспортно-заготівельних витрат. Облік транспортно-заготівельних витрат.
- •19.Визнання, класифікація та оцінка зобов'язань. Облік довгострокових зобов'язань. Особливості обліку довгострокових позик.
- •20.Облік поточних зобов'язань. Облік зобов'язань по розрахунках з постачальниками і підрядниками за товари (роботи, послуги). Облік зобов'язань забезпечених виданими короткостроковими векселями.
- •21.Методика розрах. Суми зп при різних формах оп і с-мах оплати праці за відпрацьований і невідпрацьований час.
- •22.Утримання із заробітної плати.
- •24. Облік забезпечення наступних виплат і платежів .
- •26. Облік податку на прибуток (ПнП): визначення суми податку за декларацією,відображення розрахунків з ПнП в системі рахунків.
- •27. Облік відстрочених податкових активів та зобов’язань з ПнП.
- •27.Аналітичний облік операцій з реалізації продукції(робіт,послуг)
- •31. Облік фінансових результатів звітного фінансового року та економічний зміст показника.
- •32. Облік нерозподіленого прибутку (непокритих збитків). Облік використання прибутку звітного періоду. Облік покриття збитків.
- •33.Облік доходів майбутніх періодів.
- •34.Облікова характеристика складових власного капіталу підприємства.
- •35. Сутність і економічний зміст упр. Обліку
- •36. Взаємоз’язок і відмінності фін. Та упр. Обліку
- •37. Функції, предмет та об’єкти упр-го обліку
- •38. Етапи розвитку упр-го обліку
- •39. Класиф-ція витрат з метою оцінки запасів та визначення фін. Рез-тів.
- •40.Класифікація витрат з метою прийняття управлінських рішень.
- •41.Класифікація витрат, які використовуються для контролю виконання управлінських рішень.
- •42.Функція витрат та методи її визначення
- •44.Позамовний метод (пм)обліку витрат і калькулювання собівартості продукції.
- •45.Попередільний метод(пм)обліку витрат і калькулювання собівартості продукції.
- •48. Система обліку і калькулювання за змінними витратами
- •49. Варіанти директ-костингу: простий і розвинутий.
- •50. Маржинальний дохід для аналізу прибутковості та прийняття управлінських рішень.
- •51. Визначення соб-ті продукції шляхом кальк-ня за повними витратами.
- •52. Сутність та сфера застосування системи обліку і кальк-ня за нормативними витратами.
- •53. Методи визначення нормативних витрат та їх види.
- •54. Облік та аналіз відхилень від норм матеріальних витрат.
- •55. Облік та аналіз відхилень від норм витрат на оплату праці.
- •56.Облік та аналіз відхилень від норм(стандартів) змінних накладних витрат.
- •57.Облік та аналіз відхилень від норм(стандартів) постійних накладних витрат.
- •58.Порівняльна характеристика вітчизняного нормативного методу і зарубіжного “стандарт-костингу”.
- •59.Застосування аналізу “витрати-обсяг-прибуток”.
- •60.Економічний зміст точки беззбитковості.
- •61. Графічний методу аналізу “витрати-обсяг-прибуток”.
- •62 Релевантний підхід до управлінських рішень.
- •63.Сутність бюджетування, види бюджетів.
- •65. Методика складання бюджету придбання матеріалів.
- •66. Методика складання бюджету витрат на оплату праці.
- •67. Методика складання бюджету накладних витрат.
- •68. Методика складання бюджету адміністративних витрат.
- •70. Контроль на основі гнучких бюджетів.
- •73. Облік і оцінка діяльності центрів доходу.
- •74. Облік і оцінка діяльності центрів прибутку.
- •75. Облік і оцінка діяльності центрів інвестицій.
- •76. Облік прямих витрат на виробництво продукції
- •78. Методи використ. Контролю за використ. Матеріалів у виробництві
- •80.Використання внутрішньої звітності для аналізу діяльності, її види.
- •81. Регламентація обліку за міжнародними стандартами (мсбо).
- •82.Загальні принципи побудови міжнародних планів рахунків бухгалтерського обліку та їх види.
- •83.Класифікація, оцінка дебіторської заборгованості та облік рахунків до отримання.
- •88. Облік виробничих витрат за системою директ-костинг
- •89.Особливості оцінки необоротних активів
- •90. Облік нематеріальних активів та природних ресурсів
- •91.Методи нарахування амортизації основних засобів
- •92. Види інвестицій і порядок їх оцінки
- •93.Облік інвестицій в акції та порядок їх переоцінки
- •94. Призначення склад та порядок подання консолідованої фін-ї звітності.
- •95. Призначення склад та порядок подання консолідованої фін-ї звітності.
- •96. Принципи та процеси консолідації фінансових звітів (кфз).
- •97. Облік короткострокових (поточних) зобов’язань.
- •99….Сутність, класифікація та порядок визнання доходів і витрат.
- •100…Порядок визначення та облік фінансових результатів.
- •101…Призначення та зміст фінансової звітності.
- •102….Зміст, структура та методика складання балансу.
- •103.Звіт про прибутки та збитки(зпз), його зміст і методика складання.
- •104.Призначення і мет-ка складання Звіту про рух грошових коштів(зргк).
- •105.Характеристика Звіту про зміни у власному капіталі(ззвк) та Приміток до фінансової звітності.
- •106. Сертифікація аудиторів. Ліцензування аудиторської діяльності.
- •107. Організація аудиторських послуг.
- •108. Проблеми розвитку аудиту в Україні.
- •110. Порядок регулювання стосунків між аудиторською фірмою і клієнтом.
- •111.Зміст договору на проведення аудиту та аудиторське обслуговування
- •114. Об’єкти та суб’єкти внутрішнього аудиту
- •121.Основні завдання аудиту готової продукції та операцій з продажу товарів (робіт, послуг) є:
78. Методи використ. Контролю за використ. Матеріалів у виробництві
Лімітування, як засіб попер. контролю викон. свої функції тільки в тому випадку, коли ліміт встановл. на основі вірно розрах. норм при операт. перегляді їх відносно змін виробн. циклу і факт. випуску продукції порівняно з планом. Окрім вище згаданого, на кожному виробництві повинен бути організований операт. поточний контроль за дотрим. норм витрат сировини і матеріалів, виникн. фактичних відходів у співставленні з нормат., а також фіксуванням причин і винуватців порушень. Тому, природно, виник. необхідність в операт. систематичному контролі за дотрим. норм витрат сиров. і матеріалів з виявл. причин та винуватців виникн. відхилень, що є особливо актуальним аспектом в умовах раціоналізації обліку виробництва. Методи визнач. відхил. фактич. матеріал. витрат від нормативних — документ. оформлення відхилень від норм, інвентарний облік — регламентовані основн. положеннями обліку матеріалів та планування, обліку і калькулюв. собіварт. продукції всім промисловим підприємствам незалежно від специфіки технології виробництва та фізико-механічних властивостей споживаних сировини й матеріалів. У заготів. цехах найбільш ефект.методом контролю за використ. матеріалів, на нашу думку, слід визнати метод партійного поділу. Використ. вказаного методу контролю дозволить виявляти не менше 85% загальної суми відхилень від норм витрат матеріалів у цехах. Другий варіант контролю за використанням матеріальних ресурсів у виробництві, здійснюваний методом партійного розподілу і заснований на техніко-економічному розрахунку. При його використ. виявл. кінц.рез-ти витрачання матеріалів: витрати по нормах, відхиленнях від норм, перевитрати або економія з фіксацією причин і винуватців недотримань, що забезп. необх. аналітичність обліку. Крім того, цей метод явл. найбіл. оперативним, оскільки дозвол. виявити факт. дані про витрач. матеріалу за достатньо короткі проміжки часу (добу, зміну). В порівнянні з іншими методами, він є найбіл. достовірним, дозволяючи якнайповніше та об'єктивніше характериз.процес використ. матеріалів як у віднош. їх витрат порівняно з нормою, так і стосовно причин і винуватців відхилень. Таким чином, цей спосіб відповід. всім вимогам, що пред'явл. до нормат. методу контролю за використ. матер. ресурсів у виробництві. Разом з тим слід відмітити, що застосув. його на практиці припускає: організацію належного складськ. гос-ства з подачею матеріалу на робочі місця партіями, причому в кожній партії матеріали мають бути однак. номін. розмірів; визнач. нормат. витрат матеріалу щодо кожної партії; документув. факт. витрат матеріалу також по кожній партії у 2 величинах: у фактич. вазі, об'ємі або площі, визнач. шляхом факт. зважування або виміру, і в теорет., обчисл. шляхом множ. номін. розмірів на питому вагу. Основою аналізу причин і винуватців, що виникли в процесі виробництва відходів понад встановлених у нормах, слід використ. принцип елімінування, що припускає співставл. факт. даних з нормат., досліджув. в певній послідовності. Контроль за використ. матеріал. ресурсів на деяких промисл. підприємствах здійсн. інвентарним, або розрахун.-зіставним методом. Тому при розрахун.-співставному методі обчисл. відхил. може бути попереднім - до поч. технолог. процесу і подальшим, коли величина відх. визнач. за результ. виробництва.
79. Методика визначення фактичної собівартості продукції Фактична собіварт. продукції (однорідних груп або видів виробів) при нормат. методі обліку обчисл. не шляхом прямого підрахунку за статтями витрат, а як алгебраїчна сума нормат. витрат, змін норм і відхилень від норм, що можна виразити формулою: Ф=Н±В±3, де: Н - поточні витрати за встановлен. нормами плану; В – відхил. від діючих норм витрат; З - зміни діючих норм витрат. Факт. собіварт. од. прод-ї визнач. за допом. індексів відхилень, розрахов. як віднош. факт. собіварт. товарн. продукції до норматив.
Факт. собівартість один. продукції (робіт, послуг) розрахов. після викон. замовлення шляхом ділення суми витрат за ним на к-сть виробл. продукції (виконаних робіт, наданих послуг).
Для визнач. фактич. собіварт. продукції (робіт, послуг) важливе значення має визнач. обсягу незаверш. виробництва. До незаверш. вир-цтва віднос. витрати на випуск продукції (викон. робіт і послуг), які ще не закінчені, оскільки не пройшли всіх стадій технологіч. процесу. Незаверш. виробництво може бути при будь-яких методах обліку витрат і калькулюв. собіварт.продукції. Обсяг незаверш. виробництва визнач. на основі інвентаризації. В інвентаризац. описах вказують назву продукції (робіт, послуг), які є незавершеними, ступінь їх готовності, масу, кількість чи обсяг. Вартість незаверш. виробництва визнач. за статтями, на основі нормативних або планових калькуляцій чи технологічних карт. На кожний вид незаверш. виробництва склад. відомість (картку), а підсумок за ними переносять у "Відомість обліку витрат на виробництво" ф. № В-3, де його вказують як сальдо на кінець місяця за Д-т рах. 23 "Виробництво". Якщо ж при інвентаризації будуть виявлені сировина і матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати, які ще не були піддані обробці, а лише видані із складу у виробн. підрозділи/їх вартість не включ. до незаверш. виробництва, а відображ. як виробн. запаси.
Малі під-ства, що викон. роботи або надають послуги, відображу. витрати по Д-т рахунка 23 "Виробництво" і у подальшому щомісячно списують їх з К-т рах. 23 у дебет рахунка 79 "Фін. рез-ти". Однак це не означає, що всі без винятку витрати потрапляють до Д-т рахунка 23. Під-ства, що надають послуги, повинні розподіл. витрати на прямі (що складають виробн. собіварт. робіт, послуг) та інші (адмін., на збут тощо) відповідно до П(С)БО 16 "Витрати". Це необх. для правил. складання фін. звітності (зокрема для заповн. рядків 040 і 090 Звіту про фін. рез-ти малого підприємства).