70. Контроль на основі гнучких бюджетів.

Гнучкий бюджет являє собою бюджет, складений на підставі запланованих даних про доходи і витрати підприємства для фактичного обсягу реалізації. З метою формування гнучкого бюджету переглядають заплановані дані й розробляють новий бюджет для того обсягу діяльності, якого фактично було досягнуто за звітний період. Величина постійних витрат зазвичай залишається незмінною, а змінні витрати змінюються пропорційно до зміни обсягу діяльності. Гнучкі бюджети дають змогу готувати звіти про виконання, які порівнюють фактичні та бюджетні витрати для фактичного рівня діяльності. Гнучкий бюджет охоплює релевантний діапазон і є одним із рівнів багаторівневого аналізу відхилень. Бюджети корисні “до і після” як інструмент планування та контролю витрат. Гнучкі бюджети дають змогу вирішувати в короткотерміновому періоді, що в загальному вигляді зводитиметься до вибору альтернатив, що вигідніше для підприємства з позицій отримання максимальної урожайності (продуктивності), грошової віддачі за рахунок оптимального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, результат виробництва буде найвищим.

71. Поняття і класифікація центрів відповідальності.

Центр відповідальності – сфера (сегмент) діяльності, в межах якого встановлена персональна відповідальність менеджера за показники діяльності, які він повинен контролювати.

На практиці найчастіше застосовують такі принципи виділення центрів відповідальності на підприємстві:

• функціональний;

• територіальний;

За функціональним принципом виділяють наступні центри відповідальності:

• обслуговуючі;

• матеріальні;

• виробничі;

• управлінські;

• збутові.

Відмінності в характері відповідальності менеджерів дозволяють виділити три типи центрів: витрат, прибутку й інвестицій.

72. Облік і оцінка діяльності центрів витрат. Оцінку д-сті центрів дискреційних витрат здійснюють на підставі ре­з-тів викон. бюджетів цих центрів. Для оцінки д-сті центрів техно­логічних витрат звичайно використ. стандартні витрати. Стандартні витрати (Standard Cost) – витрати, необхідні для вироб-тва певної продукції або послуг за нормальних умов д-сті. У літ-рі вирізняють 3 види стандартів: базисні, теоретичні та поточні.Базисні стандарти (Basic Standards) – довготермінові стандарти витрат, які встановл. на термін від 2 до 5 років, щоб вивчити динаміку цін і продукт. праці. Теорет. стандарти (Theoretical Standards) – стандарти витрат, які можуть бути досягнуті лише за ідеальних умов д-сті. Поточні стандарти (Currently Attainable Standards) – стандарти, що відобра­ж. вит-ти, необх. для виготовл. продукції у звітн. періоді за наяв­них умов д-сті. Отже, сис-ма калькулювання стандартних витрат – це сис-ма обліку, яка використ. станд. витрати задля: контролю витрат; прийняття рішень щодо цін; оцінки виконання бюджетів; усвідомлення витрат; управління за відхиленнями. Розробку стандартів витрат здійсн. підрозділи, які відповід. за ті чи інші статті витрат. У процесі розробл. стандартів на ви­користання матеріалів застосов. відпо­відні інженерні розрахунки: карти розкрою, рецептуру різних сумішей тощо. Встановл. стандартів витрат на опла­ту праці почин. з визнач. переліку робочих операцій, їх нормат. тривалості та суми зароб. плати, що підлягає нара­хуванню за виконання кожної операції, ви­ходячи зі встановлених тарифних ставок. Розроблені стандарти прямих витрат на матеріали та оплату праці перевір. й узагальн. бухгалтером, який також розробл. стандарт наклад. витрат. Для встановл. стандарту наклад. витрат використ. заздалегідь встановл. (бюджетні) ставки розподілу накладн. витрат і гнучкий бюджет. Затвердж. стандарти узагальн. бухгалтером у картці нормат. (стандартної) собіварт. одиниці продукції. Стандарти витрат періодично перегляд., щоб вони відповід. сучасним і реальним умовам виробн-а. Відхил. від стандартів звичайно виявляють наприк. місяця роз­рахунк. шляхом і відображ. у звітах за центрами відповідальності із за­знач. причин виникн. їх. Відхил. змінних виробн. накладн. витрат зумовл. 2 осн. чинники: ціна та ефективн. використ. ресурсів. Алгебраїчне ці відхилення можна відобразити за допомогою формул: Відхил. за рах. цін = (Бюджетна ціна на одиницю ресурсів - Фактична ціна за одиницю ресурсів) ×Фактичну к-сть використ. ресурсів

Відхил. за рах. ефектив. використ. ресурсів = (Бюдж. к-сть використ. ресурсів – Факт. к-сть використ. ресурсів) × Бюдж. ціна на один. ресурсів

Відхил. прямих матеріал. витрат за ра­х. ціни – це різниця між стандарт. та фак­тич. ціною, помнож. на фактичну к-сть матеріалів.