9.Суть поняття дебіторської заборгованості. Склад дебіторської заборгованості. Облік розрахунків з покупцями та замовниками. Облік резерву сумнівних боргів.

Дебіторська заборгованість (ДЗ) - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Юрид. та фіз. особи, які заборгували підприємству певні суми грош.коштів, їхніх еквівалентів або інших активів, є дебіторами. ДЗ визнається активом, якщо її сума може бути достовірно визначена та існує вірогідність одержання за нею майбутніх економічних вигод.

Довгострокова дебіторська заборгованість (ДДЗ) — сума ДЗ, яка не виникає у процесі нормального операцій­ного циклу і буде погашена після 12и місяців від дати ба­лансу. ДДЗ фізичних або юридичних осіб обліковують на рахунку 16 «ДДЗ. Поточна дебіторська заборгованість (ПДЗ)— сума ДЗ, яка виникає у процесі нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців від дати балансу. До розрахунків за ПДЗ належать: розрахунки з покупцями; розрахунки за векселями одержаними; розрахунки з ін. дебіторами.

Значну частину виробленої продукції підприємство реалізовує, пе­реважно, покупцям та замовникам. В БО для групування інформації про ДЗ за товари, роботи і послуги призначений активний рахунок 36 „Розра­хунки з покупцями та замовниками".

Сумнівна — це прострочена ДЗ, щодо якої існує ймовірність непогашення боржником. На фактичну суму цієї заборгованості пропонується в БО створювати резерв сумнівних боргів. Створення та використання цього резерву ведеться на рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів», який використовується для корегування оцінки ДЗ покупців і замовників за товарних операціями та інших дебіторів за не товарними операціями. За К38 обліковується створення резерву: Д 944 «Сумнівні та безнадійні борги», К 38 «Резерв сумнівних боргів».

10. Облік резерву сумнівн боргів. Планом рах передб рах38 «Резерв сумнів боргів» (контракт рах). По Д відобр збільш суми боргу, яка відпов критерію сумнівн у коресп з різними витратн рах. По К відобр списан сумнівн заборг. Аналіт облік по цьому рах 38 ведеться або за боржниками або термінах непогаш ДЗ. Кредитов залишок по рах38 відобр у балансі і є регулюючим показником для визнач чистої реаліз вартості ДЗ. ДЗ включ за чистою реалізац вартістю (перв варт ДЗ - резерв сумнівних боргів). Способи визнач резерву сумнівн боргів: виходячи з платоспромож окремих дебіторів; на основі класифікац ДЗ. Незал від обраного методу резерву сумнівн боргів сума резерву визнач як добуток перв варт ДЗ за тов, роб, посл і коеф сумн

11.Оцінка запасів на різних етапах їх руху. Значення запасів у господарській діяльності підприємства. Шляхи надходження та вибуття запасів. Оцінка запасів при їх надходженні на підприємство. При надходженні запасів на підприємство їх первісна вартість(ПВ) формується так: придбаних- собівартість запасів складається з фактичних витрат на їх придбання формується на стадії закупівлі, транспортування і зберігання їх до моменту передачі на виробництво і т.д. Оцінка запасів при їх вибутті: метод ідентифікованої собівартості –маркування кожної 1-ці запасів, що дозволяє в любий момент часу визначити вартість і встановити дату витрачання кожної 1-ці запасу певного виду, собівартість витраченого запасу і вартість того що залишився і т.д. Запаси — матеріальні ресурси, необхідні для забезпечення розшире­ного відтворення, обслуговування сфери нематеріального вироб­ництва та задоволення потреб населення, які зберігаються на складах або в інших місцях з метою їх наступного використання. купівля у постачальника; в результаті обміну на подібні та неподібні запаси; безоплатне отримання; як внесок до статутного капіталу засновниками підприємства; виготовлення власними силами. Списання виробничих запасів з балансу може відбуватися внаслідок: відпуску у виробництво; реалізації; списання в результаті невідповідності критеріям активу; списання у зв'язку із псуванням; списання внаслідок надзвичайних подій; списання внаслідок передачі до статутного капіталу іншого підприємства; обміну на інші активи. При надходженні запасів на підприємство їх первісна вартість(ПВ) формується так: придбаних- собівартість запасів складається з фактичних витрат на їх придбання формується на стадії закупівлі, транспотування і зберігання їх до моменту передачі на виробництво; виготовлених власними силами собівартість формується на стадії виробництва; внесених до статутного капіталу- погоджена засновниками підприємсива справедлива вартість (СВ) запасів з урахуванням витрат, що включаються до їх ПВ, придбаних у постачальника; отриманих безплатно - СВ запасів + витрати, що включаються до їх ПВ є їх СВ; придбаних через бартер подібними активами - балансова вартість (БВ) переданих запасів. Якщо БВ>СВ, то ПВ=СВ; придбаних через бартер неподібними активами –СВ отриманих запасів.

12.Особливості обліку МШП.

До малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП) належать предмети, термін експлуатації яких не перевищує один рік. Питома вага використання МШП на проведення навчальних і наукових робіт, на господарські потреби установ у порівнянні з використанням інших матеріальних цінностей на потреби установ є незначною, однак перехідні запаси МШП порівняно з матеріальними запасами досить великі.

За складом МШП поділяються на дві групи:

— інструменти і пристрої загального і спеціального призначення, використовувані в кабінетах, відділеннях, лабораторіях, майстернях, дільницях установи;

— швидкозношуваний господарський інвентар, використовуваний в установі для господарських потреб.

Для обліку та узагальнення інформації про наявність і рух МШП, що належать установі та знаходяться в складі запасів, призначений активний субрахунок № 221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі і в експлуатації».

У бюджетних установах в розмірі вартості МШП утворюється фонд у МШП, обліковуваний на пасивному субрахунку № 411 «Фонд в МШП за їх видами», який є грошовим виразом коштів, вкладених у МШП, що перебувають у безпосередньому розпорядженні установи.

За дебетом субрахунка № 221 відображаються за договірною вартістю (без ПДВ) придбані або виготовлені МШП, за кредитом — відпускання МШП в експлуатацію зі списанням на зменшення фонду МШП.

13.Суть поняття та класифікація готової продукції. Документальний облік готової продукції. Особливості обліку готової продукції. Облік браку за його видами.

Готовою продукцією є виріб (або напівфабрикат), послуга, робота, що пройшли всі стадії технологічної обробки на даному підприємстві, відповідають затвердженим стандартам або умовам договору, прийняті технічним контролем підприємства і здані на склад або замовникові – покупцеві згідно з діючим порядком прийняття продукції.

Класифікація готової продукції:

1. За формою: - уречевлена (матеріальна); - результати виконаних робіт;

-результати наданих послуг.

2. За ступенем готовності: - готова продукція;- напівфабрикати – продукти окремих технологічних фаз, якій повинні пройти одну або декілька технологічних фаз обробки, перш ніж стати готовою продукцією; -незавершене виробництво;

3. За технологічною складністю: - проста; - складна:

Надходження з виробництва готової продукції оформляється накладними, специфікаціями, прийомними актами та іншими первинними документами.

Відпуск готової продукції покупцям оформляється накладними. В якості типової форми накладної використовується форма № М-15 "Накладна на відпуск матеріалів на сторону".

У залежності від галузевої специфікації організації можуть застосовувати спеціалізовані форми накладних та інших первинних документів із зазначенням у них обов'язкових реквізитів.

Підставою для виписки накладних є розпорядження керівника організації або уповноваженої ним особи, а також договори з покупцем (замовником).

Накладні форми М-15 виписуються на складі або у відділі збуту у чотирьох примірниках і передаються в бухгалтерію для оцінки в журналі реєстрації накладних на відпуск готової продукції і підписи їх головним бухгалтером або особою, ним уповноваженою.

Облік браку у виробництві класифікують за таки ознаками:

1.За місцем виникнення: внутрішній брак — брак, виявлений до відвантаження продукції (або передачі) споживачеві; зовніш-ній — брак, виявлений безпосередньо в покупця.

2.За характером дефектів: остаточний брак — брак, який не-можливо виправити або економічно недоцільно виправляти; ви-правний брак, який може бути виправлений додатковим оброб-ленням або заміною непридатних деталей і комплектуючих.

3.За причинами виникнення (неякісні матеріали, неподача електроенергії тощо).

4.За винними особами (робітник, постачальник).