57.Облік та аналіз відхилень від норм(стандартів) постійних накладних витрат.

Постійні – це витрати, абсолютна величина яких зі збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється.До постійних належать витрати, пов'язані з обслуговуванням операцій та управлінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.Якщо внаслідок вивчення ринків збуту продукції з'являється можливість значного збільшення обсягу виробництва до рівня, який значно перевищує існуючі виробничі потужності, це можна вважати розширенням виробництва і може бути реалізовано тільки за умов збільшення постійних витрат. Крім того, постійні витрати можуть збільшитися (зменшитися) внаслідок якогось управлінського рішення. У собівартості одиниці продукції постійні витрати змінюються обернено пропорційно зміні обсягу виробництва. Загальна сума постійних витрат розраховується в цілому по підприємству і його структурних підрозділах, потім залежно від технологічних умов виробництва по кожній статті витрат у калькуляції собівартості визначається їх частка, що припадає на окремі види продукції.

58.Порівняльна характеристика вітчизняного нормативного методу і зарубіжного “стандарт-костингу”.

Вивчення обох систем обліку дозволяє зробити висновок, що між ними багато спільного. Так, загальними принципами для обох систем обліку є:

- Попереднє (до початку звітного періоду) складання нормативних калькуляцій на основі встановлених норм (стандартів) витрат ресурсів за окремими статтями витрати

- Систематичне узагальнення і аналіз відхилень, що виникли з метою використання інформації для усунення негативних явищ у виробничому процесі та управління витратами;

- Універсальність і можливість застосування при будь-якому методі обліку витрат і способі калькулювання собівартості продукції.

Однак між цими системами обліку, є також відмінності, які полягають у тому, що, при системі обліку стандарт-кост, на відміну від вітчизняної системи нормативного обліку, відокремлений облік змін самих норм витрат не ведеться. Попередньо обчислені норми витрат розглядаються як твердо встановлені ставки з тим, щоб привести фактичні витрати у відповідність зі стандартами шляхом вмілого керівництва виробництвом. При виникненні відхилень стандартні норми не змінюють. Вони залишаються відносно постійними на весь встановлений період, за винятком серйозних змін, викликаних новими економічними умовами. При цій системі стандартні витрати списуються безпосередньо на рахунки виробництва. Крім того, на відміну від стандарт-коста вітчизняна система нормативного обліку зосереджена на виробництві і не орієнтована на процес реалізації, що утруднює розробку та обгрунтування продажних цін на вироби.

59.Застосування аналізу “витрати-обсяг-прибуток”.

Показники маржинального доходу є основою аналізу взає-мозв’язку «витрати-обсяг-прибуток» Аналіз взаємозв’язку «витрати–обсяг–прибуток» можна ви-конувати різними методами: графічними або розрахунковими (математичними). Застосування аналізу взаємозв'язку "витрати— обсяг-прибуток" (стратегічного аналізу витрат):

• визначення точки беззбитковості (критичної, "мертвої", рентабельності та ін.);

• введення обмежувальних припущень і допусків при проведенні аналізу;

• аналіз невизначеності та відчутності;

• використання маржинального доходу;

• вплив комбінації продаж на чистий прибуток.