36. Взаємоз’язок і відмінності фін. Та упр. Обліку

Спільні ознаки:1. Первинна документація.2. Проф-не середовище.3. Балансовий принцип двоїстості.4. Принципи ведення.

Основні відмінності між фінансовим та управлінським обліком

Порівнювані показники (критерії)	Відмінності
	Фінансовий облік	Управлінський облік
Користувачі	Зовнішні	Внутрішні
Відкритість даних	Доступні всім	Комерційна таємниця
Обов'язковість ведення	Обов'язковий	Необов'язковий
Базисна теорія	Подвійного запису	Облік за центрами відповідальності
Звітність	Повна фінансова	Короткотермінова сегментна
Періодичність звітності	Періодична (місячна, квар­тальна, річна)	Змінний інтервал, оперативна
Залежність від внутріш­ньої побудови діяльності (організаційна структура, технологічні процеси)	Не залежить	Залежить
Свобода вибору обліку	Відповідно до нор­мативних актів	Вільний вибір
Відображення часу (наці­леність)	Сувора ретроспек­тивна фінансова історія	Орієнтація на майбутнє
Критерії точності	Абсолютна точність	Можливі відхилення
Обмеження	Нормативні акти	Немає
Використання вимірників	Грошові	Грошові, кількісні, якісні, трудові

37. Функції, предмет та об’єкти упр-го обліку

Функції:1)інформаційна- упр. облік має забезп-ти інф-єю менеджерів різних рівнів упр-ня для планув-ня, контролю, та прийняття ними соєч. упр. рішень;2)комунікаційна- інф-я в упр. обліку є засобом внутр.-комунікац-го зв’язку між менеджерами різних рівнів упр-ня;3) контрольна-здійсн. операт-го контролю для оцінки рез-тів діяльності центрів відпов-сті;4) прогностична-здійсн. операцій по план-ню діяльності підп.-ва з метою розробки стратегій розвитку підп.-ва на перспективу.

Предметом вивчення упр. обліку є витрати, доходи та фін. рез-ти діяльності. Вит-ти, доходи та фін. рез-ти діяльності в межах центрів відп-сті можуть бути окремі підрозділи, служби, цехи вироб-цтв, бригаді т.д.

Об’єктом вивчення упр. обліку є: 1)виробничі ресурси(всі необоротні активи);2)госп-кі процеси(операції постачання, вир-ва, збуту, створення бази для упр. обліку).

38. Етапи розвитку упр-го обліку

I Зародження. Охоплює сер. ХІХ до поч. ХХст. Особливістю такого періоду є ведення обліку в частині витрат з метою зведення їх, в також з метою кальк-ння собів-сті прод-ції.

II Формування. Охоплює поч. ХХст. До сер. 50-их рр.. ХХст. Для нього хар-ним є широке застос-ня в країнах Європи та Америки такого методу калькул-ня собів-сті як «Стандарт-кост»-означає, що здійснювався розр-ок кальк-ня собів-сті прод-ції на основі попередньо розроб-их і затв-их стандартів,які являли собою гранично допустиму величину викор-ня любого ресурсу на вигот-ня прод-ції.Такий метод передбачає, що факт. собів-сть продукції яка надходила з вир-ва повинна бути такою, як попередньо розрах-на стандартна.У випадку виявлення відхилень(перевитрат), вони обов’язково відшкод-лись за рах-ок винних осіб. В Укр. із методом «Стандарт-кост» знаходить застос-ня нормативний метод обліку витрат і кальк-ні собів-сті. Цей метод теж застос-є попередньо розроблені і затверджені норми і ототожн-ся із поняттям «стандарт». Відмінність між ними полягала в тому, що відхилення у зв’язку з перевит-ми не відшкод. винними особами, а відносилась на збільш. собів. продукції.

III Розвиток.50-ті – 80-ті рр. ХХст. Широке застос-ня в країнах заходу методу кальк-ня «Директ-костинг»- розрах-ок собів. продукції на підставі тільки прямих витрат, які в основному є змінними.При чому, непрямі виробничі витрати(загальнов-чі) відшкод. за рах-ок прибутку, тобто спис-ся на зменшення фін. рез-ту.

IV Інтеграція.80-ті рр. до нашого часу. Харак-ним є перетвор-ня упр. обліку в стратег-ий облік в основі якого має бути покладено розробку стратегій розвитку діяльності відп-их суб’єктів на майб-нє у вигляді бюджетів чи планів. В основі має лежати упр-ня витратами і стратег. аналіз.