Територіальні претензії країн в Антарктиді

Територія	Пред’явник претензії	Межі	Дата
Земля Аделі	Франція	від 142°2′ сх. до 136°11′ сх.	1924
Аргентинська Антарктика	Аргентина	від 25° зх. до 74° зх	1943
Австралійські антарктичні території	Австралія	від 160° сх. до 142°2′ сх. і від 136°11′ сх. до 44°38′ сх.	1933
Антарктична провінція Чилі	Чилі	від 53° зх. до 90° зх.	1940
Британські антарктичні території	Велика Британія	від 20° зх. до 80° зх.	1908
Земля Королеви Мод	Норвегія	від 44°38′ сх. до 20° зх.	1929
Острів Петра I		від 68°50′ пд. 90°35′ зх.
Залежна територія Росса	Нова Зеландія	від 150° зх. до 160° сх.	1923
	Вільна від претензій територія	від 90° зх. до 150° зх. (за винятком острова Петра I)

5. Мультинаціональні функціональні утворення

У другій половині XX ст. надзвичайно зросло значення нових світосистемних процесів, роль яких безумовно підвищиться у XXI ст. Це:

— «розмивання» самодостатності господарства окремих країн і формування єдиного світового ринку;

— активізації міжнародних інвестиційних потоків і формування єдиного світового ринку капіталу;

— зростання ролі нових інфор­маційних технологій та розвитку науково-дослідних і конструк­торських робіт.

Новими компонентами світосистеми є:

• транснаціональні корпорації та банки (ТНК та ТНБ);

• міжнародні організації (МВФ, СБ, СОТ, ЮНІДО, ФАО і т.д.);

• регіональні організації, яких налічується близько 60. Серед них вирізняються регіональні інтеграційні системи (ЄС, НАФТА, АСЕАН тощо);

• інституційні інвестори (інвестиційні фонди, страхові компанії тощо);

• світові міста, передусім Нью-Йорк, Токіо, Лондон, Париж та інші.

Особливо вагому роль у функціонуванні світового господар­ства стали відігравати ТНК. Суми річних продажів найбільших ТНК світу наближаються до 200 млрд. дол. США. У десятків із них цей показник домірний до ВВП малих індустріальних країн Європи, найбільших країн Азії чи великих постсоціалістичних країн. Вартість же цінних паперів та фінансові можливості ТНК за небагатьма винятками перевищу­ють розміри нагромаджень золотовалютних резервів навіть вели­ких держав.

Фінансові можливості міжнародних організацій та­кож домірні до ВВП порівняно великих держав.

Водночас відбулася істотна поляризація в розміщенні госпо­дарства світу: економічна активність зосередилася в кількох десятках країн, які інтерпретуються науковцями як світовий «центр», та в ключових (так званих світових) містах, де зосеред­жуються функції управління світогосподарськими процесами.

Висновки. Зв'язки між компонентами світосистеми традиційно здійсню­валися шляхом руху товарів та послуг на ринку, передусім у зов­нішній торгівлі сировиною, промисловими та сільськогоспо­дарськими товарами, а також при трансфері технологій та русі інвестицій. Але на межі тисячоліть в умовах інформаційно-техно­логічної революції створено нові інтернаціональні транспортно-логістичні та інформаційно-комунікаційні системи. Формується небачена суперсистема фінансово-інформаційних зв'язків у масштабах планети. Нової якості набувають цивілізаційні ко­мунікації в галузях культури, мистецтва, спорту, мас-медіа, шоу-бізнесу.