5.3. Оцінка стійкості об’єкта в умовах впливу урагану, землетрусу, вибуху

Вхідними даними для оцінки стійкості об’єкту в умовах впливу урагану, землетрусу, вибуху є максимальне значення уражаючих факторів і характеристика об’єкту або його елементів, тобто споруд.

Для оцінки стійкості до вибухової хвилі береться надлишковий тиск ∆Р_Ф, визначений у кг/см², землетрусу і урагану – бали.

Потрібно звернути увагу на таке правило: втрати основних будівель та споруд виробничого циклу рівнозначно втратам основних фондів виробництва, а також пропорційні людським втратам на цьому виробництві. Характеристика руйнувань будівель і споруд від уражаючих факторів приведена в таблиці 11. Характеристика втрат населення для несейсмічних споруд та будівель приведена в таблиці 12. При цьому потрібно відзначити, що залишок після втрат і є тією базою, на якій буде проводитися відновлення об’єкту, якщо цьому дозволять технічні умови, тобто залишок є якби економією при відновленні.

Радіуси зон вибухової хвилі під час вибуху хмари газоповітряної суміші приведені в таблиці 13.

Ступінь руйнувань залежно від надлишкового тиску ∆Р_Ф приведені в таблиці 14.

Ступінь руйнувань залежно від сили землетрусу приведені в таблиці 15.

Ступінь руйнувань залежно від сили урагану приведені в таблиці 16.

5.3.1. Оцінка стійкості ремонтної майстерні в умовах впливу вибухової

хвилі

Наприклад:

Ремонтна майстерня має такі основні споруди і будівлі:

• гаражі цегляні одноповерхові з перекриттям із залізобетонних елементів;

• складські цегляні будівлі для зберігання запчастин;

• станція заправки пальним із складом ПММ (5 т бензину, 5т дизельного палива) – будівлі із збірного залізобетону;

• інші споруди;

• автотракторна техніка на відкритих площадках (5 комбайнів, 5 тракторів);

• в ремонтній майстерні працює 20 робітників.

Характерною небезпекою потрібно вважати вибух 5т бензину. Відстань від складу ПММ до об’єктів майстерні 150 - 200 метрів.

Оцінку стійкості проводять у такій послідовності:

1. Визначаємо величину надлишкового тиску від вибуху 5т бензину (таблиця 13) [ ].

Враховуючи те, що всі об’єкти знаходяться на відстані 150-200м, можна очікувати біля даних об’єктів надлишковий тиск вибухової хвилі:

δ_МАКС = 0,4-0,5 кг/см² .

2. Виділяємо основні елементи (будівлі, споруди) майстерні, від яких залежить його функціонування: гаражі, склад запчастин, трактори, комбайни.

3. Оцінюємо стійкість даних елементів майстерні проти дії надлишкового тиску (табл. 14) [ ]. Найменшу межу стійкості мають комбайни δ_ЛІМІТ = 0,2 кг/см².

Таким чином можна вважати межу стійкості ремонтної майстерні:

δ_ЛІМІТ = 0,2 кг/см² .

4. Порівнюємо межу стійкості ремонтної майстерні з максимальним значенням надлишкового тиску вибухової хвилі. Для нашого випадку:

δ_ЛІМІТ = 0,2 кг/см² < δ_МАКС = 0,4-0,5 кг/см² .

Це означає, що ремонтна майстерня в цілому не стійка до надлишкового тиску вибухової хвилі.

5. Визначаємо ступінь можливих руйнувань і втрат (таблиця11) [ ]. Середні ушкодження отримують практично всі споруди і комбайни із втратами до 45%.

Людські втрати визначаємо по таблиці 12 [ ].

Загальні втрати людей – 11% (2 робітника), це втрати санітарні.

6. Визначаємо стійкість роботи ремонтної майстерні по формулі:

К_ТГ = 1 – К _ВТРАТ : 100,

де: К_ТГ – коефіцієнт технічної готовності;

К _ВТРАТ – коефіцієнт втрат, % .

Отже, К_ТГ = 1 – 45/100 = 0,55.

Висновок: стійкість роботи ремонтної майстерні до вибухової хвилі можна вважати задовільною. Майстерня може виконувати роботи після проведення певних відновлювальних робіт.

Пропозиції щодо підвищення стійкості роботи ремонтної майстерні в умовах вибухової хвилі:

- зміцнити цегляні будівлі за допомогою додаткових опорних колон, металевих каркасів;

- розосередити розміщення техніки на відкритих площадках; обладнати ці

стоянки металевими конструкціями;

- станцію заправки пальним із складом ПММ розмістити на віддалі від решти

об’єктів не ближче 300м;

- створити запаси ПММ, запчастин, будівельних матеріалів.