- •Методичні вказівки
- •“Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях”
- •2. Методичні рекомендації з написання окремих
- •2.3. Аналіз умов праці на підприємстві відповідно теми диплому
- •2.4. Виконання правил безпеки відповідно теми диплому по
- •2.4.1. Технологія виробництва, переробки і маркетингу продукції тваринництва ……………………………………………………………………………… 10
- •3. План написання підрозділу «безпека в надзвичайних
- •Методичні рекомендації з написання окремих
- •Приклади оцінки стійкості роботи об’єкта в
- •5.3. Оцінка стійкості об’єкта в умовах впливу урагану, землетрусу,
- •2. Методичні рекомендації з написання окремих пунктів плану підрозділу «охорона праці»
- •2.1. Вступ
- •2.2. Система управління охороною праці
- •2.3. Аналіз умов праці на підприємстві відповідно теми диплому по
- •2.3.1. Технологія виробництва, переробки і маркетингу продукції
- •2.3.2. Ветеринарна медицина
- •2.3.3. Механізація сільського господарства
- •2.3.4. Агрономія, захист рослин, плодоовочівництво та виноградарство
- •2.3.5. Землевпорядкування та кадастр
- •2.3.6. Економічні спеціальності (для тем по господарствам)
- •Основні показники збитків внаслідок нещасних випадків (нв)
- •2.3.7. Економічні спеціальності (для загальних тем і тем по району)
- •2.4. Виконання правил безпеки відповідно теми диплому по спеціальностям
- •2.4.1. Технологія виробництва, переробки і маркетингу продукції
- •Додатковий перелік питань для тем по вирощуванню риби, транспортування заплідненої ікри та личинок
- •Додатковий перелік питань для тем по годівлі тварин
- •Додатковий перелік питань для тем по бджолярству
- •2.4.2. Ветеринарна медицина (загальний для всіх тем)
- •2.4.3. Механізація сільського господарства
- •2.4.4. Агрономія, захист рослин, плодоовочівництво та виноградарство
- •2.4.5. Землевпорядкування та кадастр
- •2.4.6. Економічні спеціальності
- •2.5. Висновки про стан охорони праці на підприємстві
- •2.6. Пропозиції щодо поліпшення умов праці, підвищення рівня безпеки і організації робіт з охорони праці на підприємстві
- •3. План написання підрозділу «безпека в надзвичайних ситуаціях»
- •1. Вступ.
- •4. Методичні рекомендації з написання окремих пунктів
- •4.3. Коротка географічна характеристика зон об’єкту. Опис об’єкту
- •4.4. Оцінка стійкості роботи об’єкту в надзвичайних ситуаціях
- •Ситуаціях
- •Оцінку стійкості мтф проводять у такій послідовності:
- •5.1.2. Оцінка стійкості свиноферми в умовах хімічного зараження
- •Оцінку стійкості свиноферми проводять у такій послідовності:
- •5.1.3. Оцінка стійкості рослинництва в умовах хімічного зараження
- •5.2. Оцінка стійкості об’єкта в умовах радіоактивного забруднення місцевості
- •5.2.1. Оцінка стійкості свиноферми в умовах радіоактивного забруднення
- •5.2.2. Оцінка стійкості рослинництва в умовах радіоактивного забруднення
- •Оцінку стійкості проводять у такій послідовності:
- •5.3. Оцінка стійкості об’єкта в умовах впливу урагану, землетрусу, вибуху
- •5.3.1. Оцінка стійкості ремонтної майстерні в умовах впливу вибухової
- •Оцінку стійкості проводять у такій послідовності:
- •5.3.2. Оцінка стійкості об’єкту в умовах впливу землетрусу
- •Оцінку стійкості проводять у такій послідовності:
- •5.3.3. Оцінка стійкості свиноферми в умовах впливу урагану
- •1. Оцінка можливих руйнувань.
- •2. Оцінюємо втрати продукції.
- •5. Пропозиції щодо підвищення стійкості свиноферми.
- •Рекомендована література
- •Додатки
- •Глибина поширення хмари зараженого повітря з уражаючою концентрацією сдяр, км (резервуари не обваловані, швидкість вітру – 1 м/с)
- •Поправочний коефіцієнт для урахування впливу швидкості вітру на глибину поширення зараженого повітря
- •Рівні радіації при аварії реактора типу ввер-1000 з викидом
- •10% І швидкості вітру 5 м/с
- •Дози опромінення, які одержують люди, тварини всередині зони на відкритій місцевості, р
- •Можливий вміст цезія-137 у молоці і м'ясі в n*10-9 Кі/кг на різних типах грунтів
- •Тимчасові допустимі рівні цезію-137 у харчових продуктах і воді, Кі /кг
- •Можливий вміст цезію-137 на одиницю маси урожаю в n· 10-9 Кі/кг на різних типах ґрунтів при щільності забруднення території 1Кі/км2
- •Характеристика руйнувань будівель і споруд від уражаючих факторів
- •Характеристика втрат населення для несейсмічних споруд та будівель, %
- •Радіуси зон вибухової хвилі під час вибуху хмари газоповітряної суміші, м
- •Ступінь руйнувань залежно від надлишкового тиску ∆рф
- •Ступінь руйнувань залежно від сили землетрусу
- •Ступінь руйнувань залежно від сили урагану за шкалою Бофорта
5.1.2. Оцінка стійкості свиноферми в умовах хімічного зараження
Наприклад:
Свинарська ферма, де утримуються С–100 свиней на відгодівлі, знаходиться в селі Петродолинське на відстані Д=14км від станції водопостачання «Дністер» (м. Біляївка), де зберігається 50т хлору. Місцевість відкрита, інверсія. Швидкість вітру 1 м/с, вітер у бік свинарської ферми.
Середня вага однієї свині mС =120кг. Щорічний забій 100%. Ціна м'яса свинини ЦС = 50грн/кг. Чисельність населення с. Петродолинське складає 2800 чоловік.
Оцінку стійкості свиноферми проводять у такій послідовності:
1. Проведемо оцінку можливої хімічної обстановки.
Відповідно таблиці 1 [ ] глибина поширення зараженої хмари з уражаючою концентрацією буде Г ≥ 80км. При порівнянні глибини поширення хмари (80 км) з відстанню до населеного пункту (14 км) робимо висновок, що свиноферма може знаходитись в зоні зараження.
Ширина зони зараження при інверсії буде становити Ш = 0,03Г = 2,4км.
Час підходу зараженої хмари до свиноферми буде становити:
tПІДХ = Д : (VПЕР · 60) = 14 000 : 2,2 · 60 = 106 хв.
2. Визначаємо ширину зони зараження в районі села:
Ш1 = 0,03 · Д = 0,03 · 14 000 = 420м.
По карті визначаємо процент території села, що може опинитися в зоні зараження – 30%.
3. Визначаємо кількість населення, що може опинитися в зоні зараження.
У зоні зараження опиниться до 30% території села, тобто населення:
Н = 0,3 · 2800 = 840 чоловік.
4. Оцінюємо можливі втрати серед населення, робітників і тварин.
Інверсія характерна тільки для ночі. У цей час населення знаходиться у приміщеннях, відпочиває, свині – у приміщеннях.
По табл. 4 [ ] знаходимо процент ураження населення, тварин.
Відповідно табл. 4 буде уражено 50% населення, з них: легкий ступінь ураження – 25%; середній і важкий ступінь ураження – 40%; смертельний – 35%.
Загальні втрати населення:
НЗАГ = 0,5 · Н = 420 чол.
Втрати безповоротні (смертельні):
НСМ = 0,35 · НЗ = 147 чол.
Втрати санітарні:
НСАН = НЗАГ – НСМ = 420 – 147 = 273 чол.
Втрати населення можуть бути дуже великі.
Оцінюють можливі втрати тварин (аналогічно, як втрати людей).
Відповідно табл. 4 буде уражено в загальному КЗАГ = 50 свиней, з них:
- смертельно – КСМ = 0,35 · КЗ = 0,35 · 50 = 18 свиней;
- важко – КВ = 0,4 · КЗ =0,4 · 50 = 20 свиней;
- легко – КЛ = 0,25 · КЗ = 0,25 · 50 = 12 свиней.
5. Оцінюємо матеріальні втрати.
Трупи загиблих тварин підлягають утилізації (18 свиней). Важко уражені тварини підлягають вимушеному забою (20 свиней), легко уражених – потрібно лікувати (12 свиней).
Втрати м’яса внаслідок утилізації загиблих тварин:
ВМ'ЯСА ЗАГ = mС · КЗ = 120 · 18 = 2160 кг.
Втрати м’яса внаслідок забою важко уражених тварин:
ВМ'ЯСА ВАЖ = mС · КВ = 120 · 20 = 2400 кг.
Загальні втрати продукції зручно вказувати у грошовому вираженні.
Втрати м’яса внаслідок утилізації загиблих тварин у грошовому виразі:
ВГМ'ЯСА ЗАГ = ЦС · ВМ'ЯСА ЗАГ = 50 · 2160 = 108 000 грн.
М’ясо від важко уражених свиней буде мати меншу ціну, наприклад,
Ц1С = 30 грн./кг.
Тоді втрати м’яса внаслідок забою важко уражених тварин у грошовому вираженні будуть складати:
ВГМ'ЯСА ВАЖ = (Ц С – Ц 1 С) · ВМ'ЯСА ВАЖ = 20 · 2400 = 48 000 грн.
Загальні втрати:
ВСФ = ВГМ'ЯСА ЗАГ + ВГМ'ЯСА ВАЖ = 108 000 + 28 000 = 156 000 грн.
6. Визначаємо планову (валову) продукцію свиноферми за рік у грошовому вираженні:
ВП = mС · ЦС · С =120 · 50 · 100 = 600 000 грн.
7. Визначаємо стійкість роботи свиноферми ССФ:
ССФ = ((ВП – ВСФ ) : ВП) · 100% =
= ((600 000 – 156 000) : 600 000) · 100% = 74%.
Висновок: стійкість роботи свиноферми в умовах хімічного зараження
внаслідок можливої аварії на водопостачальній станції «Дністер» задовільна. Ферма може функціонувати і виробляти продукцію.
Пропозиції щодо підвищення стійкості свиноферми:
- впровадити систему спостереження за станом ХНО;
- в с. Петродолинське зробити надійну систему оповіщення;
- провести декілька тренувань дій в НС;
- герметизувати приміщення свинарника;
- навчити працівників діяти в умовах надзвичайних ситуацій;
- забезпечити населення, в першу чергу працівників, протигазами ГП-5;
- підвищити рівень захисту води, джерел водопостачання, кормів;
- організувати загони долікарської допомоги;
- створити рятівну об’єктову групу ЦО у складі 3 осіб.
