1.3. Організаційно-правова основа місцевого самоврядування в Україні як вихідний чинник регламентування на місцевому рівні.

Правова основа становить сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають у процесі організації й функціонування органів публічної влади, закріплюють елементи їх організації і діяльності. (2) Правову основу місцевого самоврядування можна представити наступними взаємопов’язаними і взаємообумовленими складовими:

- Українське законодавство — Конституція України, закони "Про місцеве самоврядування в Україні" 1997 р., "Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування" 1997 р., "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", "Про статус депутатів місцевих рад" 2002 р., "Про органи самоорганізації населення" 2001 р., "Про службу в органах місцевого самоврядування" 2001 р., "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" 1991 р., "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні ЗМІ". Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні, затверджене Постановою ВРУ 1993 р., Хартія українських міст 1997 р. Загальних зборів Асоціації міст України. Компетенція органів місцевого самоврядування деталізується у галузевих законах.

- Міжнародно-правові акти — Всесвітня декларація місцевого самоврядування 1985 р., прийнята Всесвітньою асоціацією місцевого самоврядування. Європейська декларація прав міст 1992 р., прийнята Постійною конференцією місцевих і регіональних органів влади Європи (СІДАЕ) Ради Європи, Європейська хартія міст 1992 р., Хартія Конгресу місцевих і регіональних влад Європи (КМРВЄ) 1994 р., ухвалена Комітетом Міністрів;

3. Локальні нормативно-правові акти — статути територіальних громад, регламенти місцевих рад, положення про символіку територіальної громади та інші акти, які приймаються органами і посадовими особами місцевого самоврядування.

Правовий статус місцевого самоврядування у містах Києві та Севастополі, Автономній Республіці Крим визначається згаданими актами з особливостями, передбаченими законами про міста Київ і Севастополь (2).

Одним із основних елементів організаційної основи місцевого самоврядування є територіально громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр(5). Вона є важливим джерелом для інституту місцевого самоврядування.

Власно кажучи, всі повноваження місцевого самоврядування є компетенцією територіальних громад , які можуть виконуватися ними як безпосередньо, так і через утворені територіальними громадами органи та обраних посадових осіб. (15)

Формами безпосередньої діяльності громад є місцеві вибори, місцеві референдуми, загальні збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи, громадські слухання, індивідуальні та колективні письмові звернення, громадські експертизи, участь жителів у роботі органів місцевого самоврядування, громадські обговорення проектів актів органів місцевого самоврядування та ін. незаборонені Конституцією форми прямої місцевої демократії. (2)

Інші форми безпосередньої діяльності громад та їх членів визначені статтями 38-40, 69-71,141 Конституції, законами "Про всеукраїнський та місцеві референдуми", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", "Про статус депутатів місцевих рад" тощо.

Формами опосередкованої реалізації громадами свого права на місцеве самоврядування є органи та посадові особи місцевого самоврядування.

Органами, що представляють відповідні територіальні громади, є сільські, селищні, міські ради, яким у системі органів місцевого самоврядування належить провідна роль.

Рада обирається місцевим товариством, чисельний склад якої неоднаковий навіть для поселень з одним адміністративним статусом, адже згідно із Законом «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» загальний склад ради визначається відповідно до чисельності населення у поселенні. (Додаток)

Закон України «Про місцеве самоврядування» визначив понад 50 питань виняткової компетенції місцевих рад. Згідно зі ст. 25 даного Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Найважливішою організаційно-правою формою діяльності ради є сесія. Тільки в рамках сесії рада діє як колегіальний представницький орган. Зміст цього періоду становлять пленарні засідання ради, а також засідання постійних комісій, що проводяться з метою реалізації повноважень ради, шляхом розгляду питань порядку денного та прийняття рішення. Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде голова відповідної ради, крім випадків передбачених законом.

Постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконкому.

Організація роботи постійної комісії ради покладається на голову комісії. Голова комісії скликає і веде засідання комісії, дає доручення членам комісії, представляє комісію у відносинах з іншими органами, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами, організовує роботу по реалізації висновків і рекомендацій комісій. Форма роботи – засідання.

Вищою посадовою особою місцевого самоврядування, яка наділена громадою повноваженнями по здійсненню представницьких, виконавчих і контрольних функцій є голова.

Він здійснює три осно­вні функції: 1) представляє територіальну громаду у відно­шеннях з іншими територіальними громадами, органами державної влади, підприємствами, установами і організаціями. 2) головує на пленарних засіданнях відповідної ради; 3) очолює виконавчий комітет відповідної ради.

Вибори сільського, селищного, міського голови проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості в єдиному одномандатному окрузі на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 4 роки в по­рядку, визначеному Законом України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», і здійс­нює свої повноваження на постійній основі.

Закон передбачає можливість дострокового припинення його повноважень у разі його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови; припинення його громадянства; набрання законної сили обвинувальним вироком що­до нього; порушення ним вимог щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою, встановлених цим Законом; визнання його судом недієздатним, безвісно відсут­нім або оголошення таким, що помер; його смерті. Крім того, якщо голова порушує Конституцію або зако­ни України, права і свободи громадян, не забезпечує здійс­нення наданих йому повноважень тощо, його повноваження можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму чи за рішенням відпові­дної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як 2/3 голосів депутатів від загального складу ради.

Одним із елементів управління поселеннями, значення якого постійно підвищується, є виконавчі органи рад, що відповідають за повсякденне управління, підготовку і реалізацію рішень представницьких органів місцевого самоврядування, розпоряджень голови територіальної громади. До зазначених структур належать як виконавчий орган загальної компетенції, так і органи спеціальної компетенції.

Статус виконавчих органів місцевого управління зафіксований у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні». Відповідно до чинних норм виконавчим органом сільської, селищної, міської ради є виконавчий комітет, що утворюється на термін її повноважень. Після закінчення повноважень ради і голови територіальної громади виконавчий комітет здійснює свої повноваження до формування нового складу виконкому.

Виконком може розглядати і вирішувати будь-які питання, як самоврядні, так і делеговані, зазначені в ст. 27-41 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів ради. Інші питання роботи виконкому регулюються їхніми регламентами.

Організація роботи виконавчого комітету ради покладається на його апарат, яким керує керуючий справами. Виконавчий комітет є юридичною особою.

Основною формою роботи виконавчого комітету відповідної ради є його засідання на яких приймаються рішення. Засідання виконкому скликаються головою територіальної громади в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць.

Сільська, селищна, міська рада в межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та ін. виконавчі органи ради для здійснення повноважень, що належать до їх відання.

Положення про відділи, управляння та ін. виконавчі органи ради затверджуються відповідною радою. Організація внутрішньої роботи відділу, управління та ін. виконавчих органів ради здійснюється відповідно до їх регламентів.

Система місцевого самоврядування, як уже зазначалось, містить у собі органи самоорганізації населення як одну з інституціональних форм реалізації прав і інтересів територіальної громади. Орган самоорганізації населення є однією з форм участі членів територіальних громад сіл, селищ, міст у вирішенні окремих питань місцевого значення.

Орган самоорганізації населення створюється за територіальною ознакою. Територією, у межах якої діє даний орган, може бути частина тери- торії села, селища, міста у межах якої проживають жителі, котрі обрали цей орган. Територія, у межах якої діє орган самоорганізації населення, визначається рішенням ради, що дала дозвіл на створення.

Орган самоорганізації населення обирається зборами жителів за місцем проживання шляхом голосування, які на законних підставах проживають на відповідній території. Загальний склад органу самоорганізації населення визначається зборами жителів за місцем проживання. Ними ж на підставі рішення ради про створення органів самоорганізації населення відповідно до Конституції та законів України, рішень відповідних органів місцевого самов- рядування затверджують Положення про орган самоорганізації населення.

Орган самоорганізації населення обирається терміном на строк повноважень відповідної ради, якщо інше не передбачено рішенням ради чи положенням про орган самоорганізації населення і є юридичною особою.

Формою роботи органу самоорганізації населення є засідання, які скликаються його керівником/заступником керівника в міру необхідності, але не рідше 1 разу на квартал на яких приймаються рішення організаційно-розпорядчого характеру.

Члени органу самоорганізації населення виконують свої обов’язки на громадських засадах. За рішенням зборів жителів за місцем проживання керівник і секретар цього органу можуть працювати в ньому на постійній основі з оплатою їх праці за рахунок коштів, переданих органу самоорганізації населення.

РОЗДІЛ 2.

Скадовська міська рада як орган місцевого самоврядування