
- •Матриці та визначники
- •Різновиди матриць
- •Найпростіші дії з матрицями
- •1.3 Визначники
- •1.4. Ранг матриці та обернена матриця
- •1.5. Розв’язування матричних рівнянь
- •2. Системи лінійних алгебраїчних рівнянь
- •Різновиди систем лінійних алгебраїчних рівнянь
- •2.2. Теорема Кронекера - Капеллі
- •2.3. Еквівалентні системи
- •2.4. Знаходження єдиного розв’язку
- •2.4.2. Матричний метод
- •Методи Ґаусса та Жордана – Ґаусса
- •2.6. Поняття різновидів розв’язків
- •2.7. Метод Жордана – Ґаусса з використанням розрахункових таблиць
- •Список рекомендованої літератури
1.4. Ранг матриці та обернена матриця
Нехай задана матриця А розміру m п
Виберемо в ній довільно k рядків та k стовпців. Елементи, що знаходяться на перетині виділених рядків та стовпців, утворюють квадратну матрицю k-того порядку, визначник якої називають мінором k-того порядку матриці А. Обираючи різними способами k рядків та k стовпців, одержимо деяку кількість мінорів k-того порядку. Матриця має мінори будь-якого порядку: від першого (елементи матриці-мінори 1-го порядку) до найменшого із чисел m та п.
Розглянемо в матриці А ті її мінори різних порядків, які відмінні від нуля і нехай їх найбільший порядок = r.
Означення 5. Рангом матриці називають найбільший порядок її мінорів, відмінних від нуля.
Ранг матриці позначають r(А) або rA або просто r. Ранг матриці можна знаходити методом обвідних мінорів або простіше — методом елементарних перетворень.
Означення 6. Елементарними перетвореннями матриці називають слідуючи перетворення:
перестановка рядків (стовпців) матриці;
множення всіх елементів рядка (стовпця) на число
;
додавання до елементів рядка (стовпця) відповідних елементів іншого рядка (стовпця), помножених на деяке число.
Всі ці перетворення не змінюють ранг матриці, але з їх допомогою матрицю зводять до матриці, у якої нижче головної діагоналі всі елементи — нулі. Тоді ранг матриці дорівнює кількості елементів головної діагоналі, відмінних від нуля.
Приклад 6. Знайти ранг матриць:
а)
б)
Розв’язання. Ранг матриці будемо знаходити методом елементарних перетворень.
а) Елементи першого рядка матриці помножимо на (-3) і додамо до відповідних елементів другого рядка матриці А:
Звідси випливає, що ранг цієї матриці дорівнює 1(нижче головної діагоналі – нуль та один елемент головної діагоналі ≠0)
б) Зробимо такі перетворення, щоб нижче головної діагоналі були нулі:
Оскільки можна третій та четвертий стовпці поміняти місцями і отримати третій елемент головної діагоналі, який ≠0, то r(A) =3.
Означення
7.
Матриця
називається оберненою матрицею до
матриці А,
якщо виконуються рівності
(9)
тобто
матриці
та
комутують і їх добуток є одинична
матриця.
Якщо
detA
то
матриця називається неособливою.
Не всяка матриця має обернену.
Теорема. Будь-яка неособлива квадратна матриця має єдину обернену до неї матрицю.
Обернену матрицю до матриці А можна знаходити за формулою
(10)
де Аij — алгебраїчні доповнення елементів aij матриці А, (алгебраїчні доповнення до і-го рядка розташовані у і стовпці, (і= 1, 2, ..., п).
Приклад 7. Знайти матрицю обернену до матриці
Розв’язання. Обчислюємо визначник цієї матриці
Знаходимо алгебраїчні доповнення елементів матриці В:
Отже,
Приклад 8. Знайти матрицю обернену до матриці
Розв’язання. Обчислюємо визначник цієї матриці
Знаходимо алгебраїчні доповнення елементів матриці С
;
;
;
Отже,
Перевірка: