Принцип відповідальності старшого штабу за зв’язок з підлеглими.

Цей принцип визначає, що старший штаб повинен організувати й забезпечити зв’язок із підлеглими, виділивши з цією метою необхідні сили й засоби.

При цьому відповідальність за зв’язок із підлеглими покладається на старший штаб. Проте й старший, і підлеглий штаби зобов’язані вжити всі заходи для його встановлення, а з втратою зв’язку –для негайного його відновлення.На практиці принцип реалізується створенням напрямкових підрозділів і частин зв’язку, які своїми силами і засобами розгортають лінії зв’язку до підлеглих; виділенням радіо, радіорелейних, тропосферних, проводових і космічних засобів для організації ліній прямого зв’язку, відповідної командної інстанції; централізованою розробкою старшим штабом необхідних даних із питань зв’язку (радіоданих, таблиць позивних вузлів зв’язку й посадових осіб і т.п.). Згідно з принципом відповідальності зв’язок встановлюється не тільки з безпосередньо підлеглими командирами (командуючими) і штабами, але й через одну командну інстанцію нижче.

Як правило, зв’язок через інстанцію має тимчасовий характер і організовується для здійснення централізованого управління або на випадок втрати безпосереднього управління підлеглими.

Принцип комплексного використання засобів зв’язку

 

Цей принцип пропонує одночасне застосування на кожному напрямку засобів різних родів і видів зв’язку. Застосування засобів різних родів і видів зв’язку під час утворення систем зв’язку і АУВ визначається їх ТТХ, умовами бойової обстановки й місцевості. Аналіз ТТХ, переваг і недоліків різних засобів зв’язку показує, що в сучасній війні жодний засіб зв’язку не може повністю забезпечити потреби управління військами. Для забезпечення потрібної якості зв’язку в складних умовах ведення сучасних бойових дій, необхідно комплексне використання в різному поєднанні засобів, родів і видів зв’язку. При цьому одні роди (види) зв’язку на напрямках можуть бути основними, що використовуються для забезпечення зв’язку в даний момент часу, інші - резервними (дублюючими). Основними є ті засоби, які в даній обстановці здатні найбільш повно забезпечити потреби управління військами. Так, радіозасоби є основними, а в багатьох випадках і єдиними засобами зв’язку з рухомими об’єктами й з військами, що переміщаються (оточенні), а телефонний засекречений зв’язок - основним видом зв’язку з ними. За інших умов обстановки більш ефективними можуть бути інші засоби зв’язку. Наприклад, в умовах активної радіорозвідки й сильних перешкод противника проводові та рухомі засоби забезпечують більшу їх прихованість, а слуховий телеграф - стійкість напрямків зв’язку.У всіх випадках рекомендується застосовувати ті засоби, які максимально забезпечують збереження в таємниці не тільки змісту інформації, але й самого факту її передачі.

Принцип єдності системи зв’язку

Принцип єдності системи зв’язку передбачає об’єднання сил і засобів зв’язку під єдиним керівництвом, створення єдиної системи зв’язку для задоволення потреб управління всіма об’єднаннями (з’єднаннями, частинами) видів Збройних Сил, родів військ, спеціальних військ і тилу, що беруть участь в операції (бою). Створення єдиної системи зв’язку дає можливість забезпечити більш раціональне й ефективне використання засобів і каналів зв’язку, здійснити маневр ними, досягти економії в силах і засобах зв’язку. Основний недолік єдиної системи полягає в тому, що обмеженим числом каналів не завжди можна повністю задовольняти потреби деяких начальників родів військ і спеціальних військ. Тому єдність системи не виключає автономного використання частини сил і засобів для забезпечення зв’язку в своїх інтересах окремими начальниками родів військ і спеціальних військ з урахуванням специфіки завдань, вирішуваних під час операції (бою) підпорядкованими військами. З цією метою в системі можуть створюватися підсистеми зв’язку військ ППО, авіації, розвідки, тилу та інші. Реалізація принципу єдності досягається централізацією управління зв’язком і координацією дій автономних сил і засобів для створення (розгортання) підсистем зв’язку в межах єдиної системи зв’язку; розгортанням і використанням загальної опорної (територіальної, зонової) мережі зв’язку; централізованим використанням ліній (каналів)державної мережі, стаціонарних прийомних і передавальних радіоцентрів у смузі об’єднання (з’єднання) та ін.