10. Земельний кодекс України. Право власності на землю і право землекористування.

Земельний кодекс України – це основний документ земельного законодавства, яким регулюються земельні відносини з метою створення необхідних умов для раціонального використання і охорони земель рівноправного розвитку всіх форм власності на землю і форм господарювання. Прийнятий 25 жовтня 2001 р.,складається з 10 розділів, 37 глав, 213 статей. Включає в себе: 1) Земельні відносини: володіння, користування, розпорядження; 2) Правове підґрунтя для здійснення застави, купівлі-продажу і обмежень та землекористування; 3) Форми власності: приватна, комунальна, державна; 4) Суб’єкти власності: фізичні і юридичні особи, територіальні громади сіл, міст, селищ, держави; 5) Різновиди приватної власності – спільна власність; 6) Встановлені норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянами України для ведення селянського господарства, особистого селянського господарства (не більше 2 га), для садівництва (0,12 га), для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (0,25 га), у селах (до 0,25 га), у селищах (до 0,15 га), у містах (до 0,10 га), для гаражів у містах (0,01 га); 7) Розглядаються умови набуття права на землю і умови придбання земельних ділянок; 8) Обмежує концентрацію земельних ділянок у приватній власності; 9) Іноземці не мають права власності; 10) Іноземці і особи без громадянства – на землі с/г призначення, коли на них є нерухоме майно; 11) Право земельного сервітуту; 12) Охорона земель, раціональне використання, захист від ерозії, переосушення, забруднення відходами виробництва, хімічними і радіоактивними відходами; 13) Є механізми контролю за використанням і охороною земель; 14) Є моніторинг земель;15) Є виділення коштів для відновлення земель; 16) Земельний кадастр.

11. Державний земельний кадастр і економічна оцінка землі.

Земельний кадастр України – це система відомостей і документів про місце розташування і правовий режим земельних ділянок, їх розподіл між власниками землі і землекористувачами за категоріями земель про їх оцінку, кількісну і якісну характеристику, класифікацію і народногосподарську цінність. Частини земельного кадастру: Кадастрове зонування, Кадастр зйомки, Державна реєстрація земельних ділянок, Облік кількості і якості земель, бонітування земель, економічна оцінка, грошова оцінка. Економічна оцінка: 1) Загальна – Вартість ВП, Окупність витрат, Чистий дохід; 2) Частковий – Врожайність культур, Окупність витрат, Чистий дохід від кожної продукції. Грошова оцінка: 1) Нормативна – для визначення розміру земельного податку, орендної плати, витрат с/г і л/г виробництва, економічного стимулювання, раціонального використання, охорони земель; 2) Експертна – при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок.

12. Експлікація і трансформація земельних угідь. Меліорація земель.

Експлікація – це пояснення умовних позначень земельних угідь, що вживаються у планах і на картах. ЕЗУ представлена у формі таблиць, містить числові дані загальної площі землекористування с/г підприємств, відображена на плані та площ окремих видів с/г культур, в окремому рядку є дані, які позначають різні елементи плану. Перед складаннями ЕЗУ проводять загальні контурні обчислення площ за матеріально-наземні зйомки або аерофотозйомки. ЕЗУ є довідниковим матеріалом, при плануванні і управлінні с/г виробництва, використовують як самостійний облік земельних документів при оформленні органами землеустрою земельних балансів. Трансформація с/г угідь – перехід одних видів земельних угідь в інші. Завдання підприємства: забезпечити переведення менш продуктивних угідь у більш продуктивні. Види меліорації земель: Гідротехнічна, Агротехнічна, Культуротехнічна, Хімічна. Функції меліорації земель: 1) Підвищує врожайність с/г культур, 2) Забезпечує стабільність виробництва, 3) Запровадження нових галузей с/г. Вимоги до меліорації земель: 1) Нові технології, 2) Нові навички щодо організації виробничих процесів, 3) Нова робоча сила нової кваліфікації, 4) Потрібен додатковий, власний, позичковий капітал.