49. Економіка виробництва картоплі та овочів.

Картоплярство та овочівництво – дві великі галузі сільськогосподарського виробництва, які мають важливе народногосподарське значення. Картопля – культура універсальна і вона водночас є продуктом харчування, сировиною для переробної промисловості та високоякісним кормом у тваринництві. Крім того, картопля – цінна технічна культура, сировина для виробництва крохмалю та спирту. Овочі – цінна сировина для харчової і консервної промисловості. Вирощування овочів має свої особливості. Їх структура значною мірою визначається природними та економічними умовами, а економічна ефективність залежить від зони вирощування. Основними показниками, що характеризують економічну ефективність виробництва картоплі є: Урожайність. Це найважливіший показник економічної ефективності, тому що саме врожайність значною мірою визначає рівень ефективності галузі; Собівартість. Даний показник протягом останніх років зростає; Рентабельність. Даний показник показує, що протягом останніх років ефективність картоплі зростає.

50. Економіка галузей тваринництва і рослинництва.

Рослинництво. Якість продукції – це сукупність її властивостей і характеристик, що зумовлюють спроможність даної продукції задовольнити потреби споживача згідно з її цільовим призначенням. Сільськогосподарська продукція має різне цільове призначення: продукція кінцевого споживання (свіжі овочі, фрукти, ягоди, тощо); проміжна продукція (насіння, посадковий матеріал, корми); сільськогосподарська сировина (цукрові буряки, технічні сорти картоплі, льонопродукція, соняшник, тощо). Кожному з типів продукції притаманні свої показники якості: біологічні показники; технологічність; транспортабельність; надійність; екологічність; безпечність; естетичність. Стандартизація – це діяльність, спрямована на знаходження оптимальних рішень у процесі упорядкування, узаконення і запровадження показників і норм якості продукції, технологічних процесів, операцій і прийомів у відповідній сфері виробництва. Сертифікація – це важлива ланка управління якістю, функцією якої є об’єктивна оцінка продукції з точки зору її відповідності вимогам стандарту. Тваринництво. Реформування економіки України за останнє десятиріччя, що здійснювалося без належного наукового обґрунтування і аналізу можливих наслідків, призвело до загострення економічної кризи в країні і особливо позначилося на стані тваринництва. За цей короткий період поголів'я ВРХ скоротилося у 2,6 раза, свиней – у 2,5, овець і кіз – у 8,2, птиці – у 2 рази, ліквідовано сотні ферм, втрачено висококваліфікованих працівників і спеціалістів, знищено МТБ. Основною причиною такого скорочення кількості поголів'я худоби та птиці і виробництва продукції тваринництва була незаінтересованість товаровиробників у розвитку тваринництва через велику збитковість його галузей.

51. Економіка скотарства. Економіка вівчарства.

Економіка скотарства. В Україні серед галузей продуктивного тваринництва перше місце займає скотарство. Його народногосподарське значення полягає у забезпеченні населення цінними продуктами харчування: - молоком, яловичиною і телятиною. Худоба є джерелом одержання шкур, необхідних для народного господарства. Відходи забою тварин та їх переробки використовуються у різних галузях промисловості. Молоко і молочні продукти – незамінні продукти харчування за поживною цінністю. Порівняно з іншими видами тварин велика рогата худоба має найвищу молочну продуктивність. Велика рогата худоба споживає найбільш дешеві рослинні корми, відходи цукрової та інших видів харчової промисловості, а тому раціон її має нижчу собівартість, ніж для інших видів тварин. Специфічними особливостями скотарства є висока капіталомісткість. Це пояснюється, з одного боку, технічними особливостями галузі, а з іншого тим, що худоба як засіб виробництва також має високу вартість. Молочне скотарство більш капіталомістке, ніж м’ясне. Ефективність скотарства характеризується системою показників, найважливішими з яких є: надій молока від корови; приріст живої маси і голови молодняку; продуктивність праці; витрати кормів на виробництво 1 ц молока і приросту живої маси; собівартість 1 ц продукції; прибуток та рівень рентабельності виробництва окремих видів продукції і галузі в цілому. На ефективність виробництва молока значно впливає якість тварин. Для комплектування стада потрібні корови з високим генетичним потенціалом, придатні для промислової технології утримання. Значним резервом збільшення молочної продуктивності худоби та виробництва молока є ліквідація яловості корів, адже у ялової тварини значно зменшується продуктивність. Проблема підвищення продуктивності праці в молочному скотарстві пов’язана з розширенням комплексної механізації виробничих процесів на фермах. Економіка вівчарства. Вівчарство - важлива галузь продуктивного тваринництва, яка забезпечує економіку України такими важливими продуктами, як вовна, овчина, смужки, баранина і молоко. Вівчарство сприяє підвищенню ефективності використання сільськогосподарських угідь, особливо в посушливих степових та гірських районах. Вівці - пасовищні тварини, порівняно невибагливі до умов утримання. Вони можуть досить ефективно використовувати малопродуктивні природні угіддя і найдешевші грубі і соковиті корми. Таким чином, забезпечується висока оплата  корму, а виробничі витрати на утримання овець порівняно невеликі.