- •1 Загальні положення
- •2 Тематика завдань з навчальної практики
- •2.1 Формування знань та вмінь
- •2.2 Вимоги до завдання з навчальної практики
- •2.3 Вимоги до оформлення щоденника-звіту
- •2.4 Зміст розділів щоденника-звіту
- •Інструкція для роботи з програмою: системному програмісту, користувачу
- •Приклад тестування та результату роботи програми
- •Висновки
- •Список літератури
- •2.5 Порядок захисту навчальної практики
Методичні вказівки
до виконання та оформлення
навчальної практики з програмування
для студентів
спеціальності 5.05010101
«Обслуговування програмних систем та
комплексів»
1 Загальні положення
Навчальна практика з програмування передбачає виконання комплексного завдання з елементами дослідницького характеру.
Метою навчальної практики є закріплення, поглиблення та узагальнення знань, якими студент оволодів під час вивчення курсу "Основи програмування та алгоритмічні мови", в набутті навичок використання основ алгоритмізації та програмування на алгоритмічних мовах високого рівня з використанням принципів об'єктно-орієнтованого проектування та програмування, методики розробки програмних модулів та програмного забезпечення, набуття навичок з оформленням відповідного текстового, програмного та ілюстративного матеріалу у формі звіту.
Знання основ алгоритмізації та програмування з використанням принципів об'єктно-орієнтованого проектування ПЗ різних задач на ЕОМ необхідно для подальшого використання у розробці програмного забезпечення сучасних складних технічних систем та комп'ютерних систем управління.
Після проходження навчальної практики з програмування студенти повинні:
знати: загальні питання технології і методології побудови програмних засобів, загальні питання побудови та використання сучасних систем об'єктно-орієнтованого та візуального проектування програмних засобів; основні поняття та методи об'єктно-орієнтованого проектування та програму-вання, основні засоби розробки програм з використанням ієрархічних структур об'єктів;
вміти: самостійно, згідно з отриманим завданням, розробити інтерфейс програмного засобу, самостійно вибирати середовище проектування програмного засобу, проектувати, розробляти, налагод-жувати та супроводжувати сучасне програмне забезпечення комп'ютерних систем управління.
Під час виконання завдання студент повинен продемонструвати:
вміння збирати і аналізувати відповідні матеріали про об'єкт дослідження, використовуючи сучасні джерела інформації, включаючи Інтернет-ресурси;
спроможність проводити необхідні обгрунтування для розробки програмних засобів систем управлін-ня різного призначення, тощо;
здатність доводити розв'язання поставленої задачі до логічного завершення;
розуміння модульного принципу розроблення програм;
знання стандартних бібліотечних функцій;
розуміння методів структурного, модульного та об'єктно-орієнтованого програмування;
вміння аналізувати отримані результати і робити з них висновки.
Навчальна практика є самостійною роботою студента. Відповідальність за правильність аналітичних висновків, результатів розрахунків і моделювання, а також оформлення несе студент – виконавець завдання навчальної практики.
2 Тематика завдань з навчальної практики
Тематика та індивідуальні завдання з навчальної практики повинні віддзеркалювати сучасний стан розвитку в галузі комп'ютерних програм та бути спрямовані на поетапне створення проекту, на розробку програмних засобів (ПЗ). Основний напрямок тематики завдань заздалегідь формується, розглядається та затверджується на засіданні циклової комісії. Завдання з навчальної практики виконується за варіантом, наданим викладачем.
2.1 Формування знань та вмінь
У результаті виконання завдання з навчальної практики студенти повинні отримати:
Знання:
модульного принципу розроблення програм;
стандартних бібліотечних функцій;
методів структурного, модульного та об'єктно-орієнтованого програмування;
принципів роботи з типізованими файлами. Вміння:
розробляти алгоритми розв'язання задач на ПЕОМ за математичним описом;
програмувати алгоритми на мовах високого рівня;
програмувати графічні алгоритми;
реалізовувати багатомодульні програми;
розробляти зручний інтерфейс користувача;
використовувати бібліотечні функції.