146. Програма соціологічного дослідження, її зміст та вимоги до неї.

В практиці соціологічних досліджень надається особливо важлива увага

складанню програми досліджень. Саме з неї починається підготовка

соціологічного дослідження. Під програмою соціологічного дослідження

розуміють документ, що вміщує методологічні та процедурні передумови

наукового пошуку. В ній викладаються основні завдання дослідження, методика

та техніка збору та обробки соціологічної інформації. Розробка програми -

обов'язкова умова соціологічного дослідження.

В програмі соціологічного дослідження реалізується зв'язок між:

- соціологічними методами;

- загальносоціологічною теорією та соціальними фактами, що вивчаються;

- суб'єктом та об'єктом соціологічного пізнання;

- дослідницькими групами та окремими виконавцями, що взаємодіють в

процесі вивчення об'єкту;

- дослідниками та практичними працівниками, що відпрацьовують

рекомендації соціологів.

В програмі дослідження відбиваються структурна організація соціологічних

знань та навичок, необхідних для проведення дослідження, закладається

механізм отримання теоретичних висновків дослідження та розробки практичних

рекомендацій. Якщо соціолог, приступаючи до дослідження, має готову програму,

то і його дії, і контроль за цими діями будуть логічними, послідовними.

Програма соціологічного дослідження створює можливість оптимального зв'язку

соціолога, як суб'єкта пізнання, з людьми, яких він вивчає, та має значення

при аналізі та корегуванні їх дій.

Програма соціологічного дослідження реалізує три фун­кції: методологічну,

методичну та організаційну.

Методологічна функція програми соціологічного дослідження передбачає

визначення наукових проблем, для вирішення яких ведеться дослідження;

формування мети і завдань дослідження; фік­сування вихідних уявлень про об'єкт;

встановлення співвідношен­ня даного дослідження і раніше здійсненого або

паралельно вико­нуваного дослідження проблеми.

Методична функція програми полягає в тому, що в програмі розробляється

загальний логічний план дослідження, на основі яко­го здійснюється цикл

досліджень: теорія — факт — теорія. Методи­ка розкриває шляхи, методи і способи

збирання, аналізу і опра­цювання інформації, даних, дає можливість розробити

процедуру дослідження, провести порівняльний аналіз одержаних результатів

аналогічних досліджень.

Організаційна функція забезпечує розробку чіткої системи поділу праці в

дослідницькому колективі, налагодження контролю за ходом і процесом

дослідження, публікацію по необхідності результатів.

147. Особливості програми соціологічного дослідження.

3алежно від характеру вихідних критеріїв класифікації (систематизації) програми соціологічного дослідження поділяються на кілька видів: досконалі та недосконалі, науково обґрунтовані і необґрунтовані, тобто науково неспроможні, викладені письмово або сформовані в уяві дослідника; такі, що відповідають або не відповідають меті дослідження; розраховані на тривалий час чи короткострокові. Одним з найпоширеніших критеріїв поділу програм на види є їх класифікація за строками дослідження об'єкта. Згідно з цим програми поділяються на довгострокові, середньострокові, короткострокові та мікро- і мініпрограми. Відповідно до видів дослідження, довгострокові програми передбачають теоретико-методичне забезпечення досліджень, запланованих на 3—5 і більше років. Значні строки дають змогу досить ґрунтовно забезпечити постановчу частину дослідження, приділивши при цьому значну увагу понятійно-категорійному апаратові та огляду літератури, пов'язаної з його інтерпретацією, а також іншим аспектам методологічної платформи майбутнього дослідження. Короткострокові і середньострокові програми покликані забезпечити дослідження, строки яких розраховані на 1—З роки. Міні- та мікропрограми забезпечують дослідження, розраховані на строк від декількох діб до кількох місцях. Класифікація програм залежно від витрат часу передбачає таке важливе запитання: чи впливає скорочення строків дослідження на якість їх програмного забезпечення? Відповідь на нього пов'язана з розумінням того, що високий рівень професіоналізму виконавців спроможний забезпечити короткострокові дослідження науково обґрунтованими програмами, якщо вони мають характер здебільшого теоретичних міркувань, не завжди детально викладених на папері. Час, відведений на формування й вироблення програм, ще не гарантує їх високої якості. На жаль, у науці про людину та суспільство Ще значне місце відведене тенденції редукціонізму, технократизму, фізикалістських, механіцистських, біо- та психологічно орієнтованих програм, що зводить нанівець цінність здобутих результатів. Залежно від значимості дослідницьких завдань розрізняють програми, що мають стратегічне, тактичне, оперативне шачення. До програм стратегічного значення належать, як правило, теоретичні розробки, зміст яких торкається соцієтальних (глобальних) проблем і стосується інтересів соціальних інститутів, спільнот, різних державних структур та суспільства загалом. Програми тактичного рівня забезпечують виконання здебільшого прикладних досліджень, орієнтованих на вирішення проблем окремих галузей господарської, культурної чи побутової сфер. Вирішення окремих локальних проблем на незначних за обсягами соціальних об'єктах забезпечується виробленням так званих оперативних програм. Однак диференціація програм залежно від значимості проблем, які вирішуються, є відносною. Гірка традиція поділяти світ на добрий та злий, протиставляти теорію практиці призвела до протиставлення фундаментальних, академічних досліджень емпіричним, прикладним. Наслідки цього ще й зараз неподолані в соціологічному середовищі. Отже, науково обґрунтована програма може дати позитивні наслідки практично на будь-якому рівні дослідження. Подібно до того, як великий замах ще не свідчить про силу удару, так і сам по собі «масштаб» дослідження не гарантує його цінності й змістовності. За змістом завдань програми поділяють на пізнавальні, емпіричні та теоретично-прикладні. Щодо розкриття змісту різних соціальних об'єктів програми можуть бути описовими, інформаційними або ж науково-теоретичними. Іноді вкрай необхідним стає пошук інформації для прийняття виваженого рішення, що за відсутності належних умов потребує вироблення конкретної програми дослідження. За типом її можна віднести до проектно-конструкторських. Розширення бази даних у сфері теоретичної або емпіричної діяльності лежить в основі інформаційних програм. При виробленні теоретико-прикладних програм важливо не зловживати одним із аспектів, тобто не приділяти надмірної уваги тільки теорії, або ж, навпаки, не замикатись на суто локальних емпіричних питаннях. Ідеальна модель теоретико-прикладних програм має бути представлена двома рівнозначними розділами — емпіричним та теоретичним, що, на жаль, не завжди має місце на практиці. 

148. Основні елементи програми соціологічного дослідження.

До головних компонентів програми відносять «вихідну методологічну парадигму» — світоглядну позицію дослідників, яка обумовлює методи, логіку та результати соціологічного дослідження. Наступний компонент програми — мета дослідження, яка об'єднує інтереси вчених та замовників. Недостатня з'ясованість, а тим більше відмінність у трактуванні мети дослідження може спричинити значні розбіжності між дослідниками та замовниками не тільки у процесі виконання робіт, але й щодо тлумачення результатів. Ці ж небезпеки підстерігають дослідницькі колективи, коли в них наявний різнобій цілей. Визначивши мету дослідження, договірні сторони легше доходять згоди щодо засобів його реалізації, серед яких — матеріальні, моральні, методичні, технічні та ін. «Ми, — писав Гегель, — ставимо собі в житті цілі. При цьому думаємо про те, якими засобами зможемо їх досягти. Мета є тут загальне, керуюче, і ми володіємо засобами та знаряддям, діяльність яких ми визначаємо відповідно до цілей». Акцент, зроблений Гегелем на тому, що мета діяльності визначає знаряддя та засоби її досягнення, справді є виправданим, хоча й досі не всі поділяють думку, що мета дослідження багато в чому обумовлює його логічний, методичний лад та кінцевий результат. Таким чином, мета дослідження може бути визначена як мотивування системи упорядкування засобів одержання кінцевих результатів. До найбільш суттєвих і недостатньо з'ясованих відносять категорії «об'єкт», «предмет» та «проблема» соціологічного дослідження, які становлять третій компонент програми. Щодо визначення їх змісту та взаємодії існують різні думки. Менше це стосується поняття «проблема» та її ролі в соціологічному дослідженні, оскільки без осмислення проблеми наукова і практична значимість дослідження дорівнюватиме нулю, тобто без проблеми не існує і самого дослідження. Предмет соціології — це пізнання законів, принципів та механізмів становлення і змін лише тієї частини буття природи, діяльність якої обумовлена рухом соціальних форм матерії. Отже, вихідним у співвідношенні цих трьох категорій є поняття «проблема», яка визначає рівень та характер соціальних протиріч. Вони, в свою чергу, зумовлюють інтерес як замовника, так і виконавців соціологічного дослідження. Згідно з цим тлумачаться такі компоненти програми, як предмет та об'єкт соціологічного дослідження. Предмет соціологічного дослідження — конкретизований проблемою цілісний фрагмент соціальної реальності, тобто окрема особа, сім'я, група, колектив чи їх сукупність, інститут або їх система, спільнота, суспільство в цілому чи сукупність суспільств. Об'єкт соціологічного дослідження — будь-який аспект, рівень чи зріз соціального явища, спроможний науковими методами сприяти пізнанню досліджуваного предмета. «Об'єктом може бути все те, що явно чи неявне містить соціальне протиріччя і породжує проблемну ситуацію. Об'єкт соціологічного дослідження — це те, на що спрямований процес пізнання» (В. Ядов).

149. функції програми соціологічного дослідження У відповідності зі своїм призначенням програма соціологічного дослідження виконує три функції: методологічну, методичну та організаційну. Методологічна функція програми соціологічного дослідження полягає в тому, що програма дозволяє: визначити наукову проблему, для рішення якої проводиться дослідження; сформулювати цілі й завдання дослідження; зафіксувати вихідне уявлення про досліджуваному об'єкті; встановити відношення даного дослідження до раніше виконаних або паралельно виконуваних дослідженням з аналогічним проблем. Методична функціяпрограми полягає в тому, що програма дозволяє розробити загальний логічний план дослідження, на основі якого здійснюється цикл дослідження: теорія - факти - теорія. Крім того, методична функція показує, як використовувати методи збору та аналізу інформації, дозволяє розробити процедуру дослідження, проводити порівняльний аналіз отриманих результатів аналогічних досліджень. Організаційна функція забезпечує розробку чіткої системи поділу праці між членами дослідницького колективу, полегшує контроль за ходом дослідження.  1. Пізнавальна - отримання нових знань про досліджуваних об'єктах. Вона виражається в тому, що поряд із загальною соціологією допомагає суспільству глибше зрозуміти сутність соціальнихпроцесів і явищ, розкрити динаміку, тенденції та перспективи їх розвитку.  2. Практична - вироблення практичних рекомендацій з метою вдосконалення досліджуваних явищ і процесів.  3. Нормативно-ціннісна - вираз цілей, норм, цінностей, що відповідають вимогам суспільства на даному етапі його розвитку.  4. Гносеологічна - конкретизація основних питань теорії пізнання, стосовно цього пізнавальному процесу. Виражається в тому, що вона дозволяє встановити і вивчити ознаки, що характеризують стан досліджуваних соціальних об'єктів, у тому числі ознаки соціальної напруженості, екстремальних ситуацій, конфліктів, а це сприяє своєчасному ухваленню необхідних управлінських рішень, що сприяють підтриманню соціальної системи в динамічному і стійкому стані.  5. Інформаційна - збір та обробка інформації, ознайомлення громадськості з результатами дослідження, полягає в тому, що вона на основі пізнання соціальних процесів і явищ надає в розпорядження суспільства, його навчальних і керуючих структур, підприємницьких, комерційних та інших організацій інформацію про їх цікавлять соціальних об'єктах, особливості їх зміни та розвитку в сучасному суспільстві. Ця функція дозволяє прикладної соціології стати важливим фактором інформатизації соціологічного простору, в рамках якого відбуваються всі явища і процесисуспільного життя.  6. Логічна - послідовне виконання основних етапів і окремих дослідницьких процедур. Полягає в тому, що вона здатна виконувати технологізацію соціального простору, тобто розробляти та застосовувати в практиці управління соціальні технології, методи виявлення і використання прихованих резервів і потенціалів соціальної системи, допомагати керуючим структурам отримувати оптимальні соціальні результати при найменших матеріальних та організаційних витратах. 

150. Основні вимоги до програми соціологічного дослідження.

  Перша вимога — необхідність чіткої, конкретної, аргументованої програми. Дослідження без програми взагалі нагадує пошук методом спроб і помилок: розтрати енергії часто не виправдовують, не дають ні пізнавального, ні взагалі бажаного ефекту. В процесі дослідження виявляється, що поняття «покриваються емпіричними даними», при відсутності гіпотез неясно, як опрацьовувати матеріал: факти, дані, аналіз подій, явищ. Спроби сформувати питання на стадії аналізу даних, фактів веде до зневір'я: матеріал (факти, дані) зібрано неповністю, відбір не задовольнив потреби, завдання дослідження, одержані відповіді не на ті питання, що передбачались напочатку. Нарешті, дослідники приходять до висновку, що в процесі проведеного дослідження зроблено не все і не так, як планувалось, передбачалось, що тепер зробили б все зовсім інакше. Попередній висновок нерідко виникає і при старанно, детально розробленій програмі. Але тут сумніви і нові питання мають інший характер — досягнення бажаних результатів, ефективності. Виникають обгрунтованіші гіпотези, що вимагають спеціальної, цілеспрямованої переробки за новою програмою. Таке незадоволення досягнутими результатами — плоди творчого пошуку, тоді як раніше — факти невикористаних можливостей.        Друга вимога — ясність і точність, деталізація програми. Всі її позиції і положення мають бути чіткими,, всі елементи продумані відповідно з логікою дослідження і ясно сформульовані. При відсутності ясно вираженої програми учасники дослідження втрачають спільну мову, витрачають час на уточнення, вивірку питань, що не виникли б, будь у них спільна програма.        Третя вимога — логічна послідовність всіх елементів, ланок програми. Неможна починати вибір плану, не уявляючи мети і завдання дослідження. Бездумно намагатися формулювати окремі гіпотези не уявляючи об'єкту. Програма — чітко і логічно сформульовані мета, завдання, орієнтири, об'єкти, предмети дослідження, способи, методи дослідження тощо.        Четверта вимога — гнучкість програми. Здається, що це суперечить логічності, послідовності вивчення об'єкту. А в дійсності гнучкість програми підкреслює зв'язаність всіх її ланок і елементів в динаміці розвитку процесу дослідження, зобов'язує систематично оглядати всі розділи, а виявивши окремі помилки, негайно ж усувати. Підготовка програми соціологічного дослідження — справа не проста, вимагає значних затрат часу і зусиль. Практика показує, що розробка формулювання програми забирає більше часу, аніж сам процес її реалізації'. Старанно продумана програма СЄЩОЛОБРШЄГО дослідження — неодмінна умова її успішної реалізації, високий рівень науковості.