2.2. Діагностика рівня схильності осіб підліткового віку до проявів

девіантної поведінки

Тема дослідження: Дослідження рівня схильності осіб підліткового віку до проявів девіантної поведінки.

Початкові уявлення про тему дослідження: Дану тему розглядали багато вчених, серед яких педагоги, юристи, психологи, соціологи та інші. Так, як ця тема стосується нашого молодого покоління, то вона є об’єктом вивчення та дослідження багатьох науковців. Відомий доктор юридичних наук Е.Єрмаков зазначав, що підліткам з проявами девіантної поведінки притаманна впертість і вони не відчувають болю інших, на першому місці – в них деформація в морально-емоційній сфері. Відомий психолог В.Оржеховська, також розглядала дане питання. Характеризуючи підлітків девіантної поведінки вона виділяє такі групи:

– конфліктно-ситуаційні з переважною позитивною спрямованістю;

–неврівноважено-ситуаційні з переважною негативною спрямованістю;

– нестійкі з переважно негативною спрямованістю; [44, с. 36].

Характеристика особистості підлітків з відхиленнями у поведінці у вчених педагогів В.Процюк, Л.Кацинської, М.Кравченко характеризується так:

перша група – переважають позитивні потреби в соціальному спілкуванні, але є незначні спотворювання. Ставлення до навчання позитивне, працездатність відносно висока. Правопорушення для них випадкове явище, яке стало можливим завдяки випадковій ситуації.

друга група – важковиховувані підлітки, які формувалися у середовищі з незначним відхиленням. Послаблений інтерес до навчання, вони ізольовані в колективі. Схильні до вживання наркотичних речовин.

третя група – формуються у несприятливому середовищі. Схильні до вживання спиртних напоїв, полюбляють бійки. Виявляють високу трудову активність, вбачаючи в цьому сенс самоутвердження, можливість заробити гроші.

четверта група – переважно ведуть споживацький спосіб життя. Як правило, це – невстигаючі учні. Крадіжки – їхні основні правопорушення.

Але все ж таки, ці науковці більше звертали свою увагу на теорію, а ніж на практику, тому дана тема є не достатньо вивченою на сьогоднішній день, це також зумовлено тим, що більшість проблем на які звертають увагу наші громадяни стосуються переважно економічного, а не соціального характеру. Тому судити про ступінь вивченості даної проблеми досить складно [1, с. 11–12].

Проблема: Дана проблема є досить актуальною для нашого суспільства, адже число підлітків з девіантною поведінкою постійно зростає. Проблема девіантності є надзвичайно серйозною, так як вона стосується нашого молодого покоління. Адже, проявляючись ще у підлітковому віці вона з кожним роком набуває все більшої складності. Якщо підлітку не допомогти виправити таку поведінку, то це може потягти за собою більш серйозніші наслідки в майбутньому. Тому спеціалістам різних галузей потрібно звертати увагу на дану проблему та намагатися її вирішувати.

Об’єктом дослідження є особи підліткового віку.

Предметом дослідження є дослідження рівня схильності осіб підліткового віку до проявів девіантної поведінки.

Мета дослідження полягає у визначенні рівня схильності підлітків до проявів девіантної поведінки та розробці шляхів покращення реабілітаційно - педагогічної роботи.

Відповідно до поставленої мети визначенні такі завдання:

– скласти анкету для проведення дослідження; (див. дод. Б)

– провести пілотажне опитування;

–проаналізувати отримані результати та запропонувати шляхи покращення даної проблеми.

Гіпотеза дослідження: в основу дослідження було покладено припущення про те, що на прояви девіантної поведінки серед підлітків впливають, як безпосередньо сім’я, друзі, так і суспільство в цілому, тому необхідно визначити який з факторів підштовхує підлітків до прояву девіантної поведінки найбільше та що є причиною підвищення рівня схильності девіантної поведінки серед підлітків.

Підлітковий вік – це період розвитку дітей від 11 до 15 років. Підлітковому віку характерні інтенсивні й кардинальні зміни в організмі дитини на шляху біологічної зрілості і статевого дозрівання [7, с. 28].

Девіантна поведінка – це система вчинків, що відхиляються від загальноприйнятої норми: психічного здоров’я, права, культури чи моралі; це асоціальна поведінка, що порушує будь-які соціальні та культурні норми [43, с. 37].

Реабілітація – це комплекс медичних, психологічних, педагогічних, технічних, професійних мір, спрямованих на відновлення, або компенсацію порушених функцій організму і працездатності, обмеженої життєдіяльності хворих, інвалідів, втрати близьких людей, соціальної дезадаптації [40, с. 34].

Технологія – це педагогічна діяльність, яка максимально реалізує в собі закони навчання, виховання, розвитку особистості і тому вона забезпечує її кінцеві результати [42, с. 35].

Для того, щоб працювати з підлітками девіантної поведінки необхідно використовувати різні заходи та прийоми. Зокрема, необхідно проводити педагогічну роботу, яка буде залучати підлітків до нормального навчального процесу та розумового розвитку. Отже, педагогічна робота – включає в себе діяльність, яка пов’язана з процесом виховання дітей та нормального їхнього функціонування в суспільстві. Якщо аналізувати визначення поняття реабілітація, то можна говорити, що реабілітаційна робота – це комплекс заходів, який спрямований на підтримку та адаптацію різних категорій населення, до нормального способу життя.

“Дослідження рівня схильності підлітків до проявів девіантної поведінки, порівняльний аналіз ” було проведено на базі Нововоронцовських загальноосвітніх шкіл І – ІІІ ступенів № 1 та № 2 було опитано по одному 8 класу, з кожної школи. Взагалом в школі № 1 було опитано 22 учні з них 14 дівчаток та 8 хлопчиків, та в школі № 2 було опитано 20 учнів з них 9 дівчат та 11 хлопчиків. Опитавши учнів, ми порівняли результати двох шкіл. Основні результати опитування подані у таблиці 2.1 Додаток В.

Отже, порівняння результатів опитування показало, що у вільний час діти переважно спілкуються зі своїми друзями, це підтверджує показник 50% учнів ЗОШ № 1, та 45% учнів ЗОШ № 2 і лише декілька відсотків допомагають батькам, всі останні грають в комп’ютерні ігри та відвідують гуртки. Стосовно відвідування учнями школи, то тут ситуація є досить негативною, та як лише 40% учнів ЗОШ № 1 сумлінно відвідують всі уроки кожного дня, а в ЗОШ № 2 лише 30%, тобто учні першої школи менше пропускають заняття, аніж учні другої школи, тому можна сказати, що учні школи № 2 більше підпадають під вплив оточуючого середовища, яке може негативно впливати на них, і як результат може з’являтися схильність до проявів девіантної поведінки. Проаналізувавши дану ситуацію можна сказати, що не відвідування школи може бути підґрунтям для появи осіб девіантної поведінки, тому слід чітко організовувати шкільний порядок і слідкувати за цим процесом, що б у майбутньому уникнути серйозних проблем.

Що ж стосується питання чи знаєте ви як називається поведінка підлітка, яка суперечить загальноприйнятим нормам, то всі підлітки відповіли так, це говорить про певну обізнаність учнів в даному питанні, теж саме стосується питання чи знаєте ви хто такий правопорушник. Якщо розглядати питання, яке стосується втеч з дому, то в обох класах по 10% учнів намагалися покинути домівку. Це здавалося б не високий показник, але все ж таки такі дії є притаманними для підлітків і якщо не працювати з цими школярами, то їхня поведінка може систематично повторюватися, і може тягти за собою більш серйозніші наслідки.

На питання як ви оцінюєте ситуацію, що склалася на сьогоднішній день в нашому суспільстві стосовно здійснення різноманітних порушень підлітками в ЗОШ № 1 70% відповіли, що негативно, тому що цю проблему потрібно вирішувати, а в ЗОШ № 2 65%. Тобто, підлітки, розуміють, що це є великою проблемою для нашого суспільства, і що її потрібно вирішувати, що б не погіршувати цю проблему. Що стосується питання чи є серед ваших знайомих особи які чинили антисуспільну (антиморальну) поведінку, то в учнів ЗОШ № 1 у 20% є знайомі, які чинили таку поведінку, а в учнів ЗОШ № 2 У 10%. Тобто, цей показник свідчить про те, що навіть на підлітка з нормальною поведінкою, може негативно впливати його оточення. На питання, про те чи вживали підлітки алкогольні напої, в обох школах, майже рівні результати, 30% учнів ЗОШ № 1 та 40% учнів ЗОШ № 2 цей показник є високим, адже вживання алкоголю, це вже є певний вид девіантної поведінки. На питання, як часто ви вживаєте алкогольні напої, то переважна кількість учнів вживають алкоголь на свята, але знайшлися і такі, що вживають алкоголь один раз на тиждень, а це є досить негативним результатом. Тому, що вживання алкогольних напоїв з підліткового віку може призвести до різноманітних негативних ситуацій, які можуть потягти за собою дуже погані наслідки. На запитання, які у вас стосунки з вчителями та батьками, в обох класах, переважна більшість відповіли нормальні, і лише у 10% учнів ЗОШ № 1 негативні, та в 15% учнів ЗОШ № 2. Тобто, проаналізувавши отримані дані, виявилося, що в обох школах рівень схильності підлітків до проявів девіантної поведінки є середнім, так як відвідування школи є незадовільним, вживання алкогольних напоїв є досить високим, втечі з дому також спостерігалися у декількох відсотків, тобто на сьогоднішній день необхідно проводити роботу в обох школах, аби допомогти підліткам відсторонитися від девіантної поведінки та жити нормальним життям.

Проаналізувавши отримані результати, їх можна представити у вигляді діаграм, на основі яких можна порівняти дані двох шкіл та виявити, в якій школі навчається більше підлітків, які схильні до проявів девіантної поведінки, яка є неприйнятною в нашому суспільстві. Адже, така поведінка негативно впливає на формування особистості підлітка, а в майбутньому це може зруйнувати життя багатьом дітям та їхньому оточенню. Тож, для виявлення девіантної поведінки у школярів було створено діаграми. Для створення діаграм, було взято основні питання з анкети, з допомогою яких, можна виявити рівень схильності осіб підліткового віку до проявів девіантної поведінки. Основні результати поданні у діаграмах 1 та 2.

Діаграма 1