Розділ 2

АНАЛІЗ РЕАБІЛІТАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ

З підлітками девіантної поведінки в україні

2.1. Технологічні аспекти реабілітаційно-педагогічної роботи з підлітками

девіантної поведінки

При роботі з підлітками девіантної поведінки, доцільно використовувати певні технології, які можуть допомогти їм пристосуватися до нормального життя. Відомо, що реабілітувати підлітка девіантної поведінки досить складно, для цього потрібен певний період часу, нерідко він може затягуватися на довго. Але, потрібно залучати до такої роботи спеціалістів, які зможуть адаптувати девіантів до усталених норм в суспільстві.

Взагалі, девіантна поведінка характеризується діями, які не відповідають офіційно (чи неофіційно) встановленим у певному суспільстві (соціальній групі) моральним і правовим нормам, котрі ведуть людину до ізоляції, лікування, виправлення чи покарання [6, с. 66].

Реабілітаційна робота з девіантними підлітками передбачає здійснення у кілька етапів: діагностичний, що дозволяє виявити інтереси, потреби, моральні цінності, позитивні якості дитини, самосвідомість і самоповедінку, профілактичний, корекційний. Профілактика передбачає усунення причин і чинників, які викликають відхилення у поведінці і розвитку особистості. Корекція передбачає роботу з конкретними відхиленнями і спрямована, в першу чергу, на самого підлітка [19, с. 52].

Для роботи з девіантами потрібно добирати адекватні технології. Саме педагогічні технології дають змогу: знаходити підґрунтя для результативної діяльності; мобілізувати кращі досягнення науки і досвіду, щоб гарантувати бажаний результат; будувати діяльність на інтенсивній, тобто максимально науковій, не на екстенсивній основі, яка призводить до виправданих затрат сил, часу і ресурсів; більше уваги приділяти прогнозуванню і проектуванню діяльності з метою попередження її корекції у ході виконання; використовувати найбільш повноцінно інформаційні засоби тощо. Але не завжди педагогічна робота може вплинути на девіанта, тобто для того щоб працювати з таким підлітком потрібно застосовувати більш дієві технології, які ґрунтуються на реабілітаційно-педагогічній роботі, її повинні виконувати кваліфіковані соціальні педагоги чи соціальні працівники [12, с. 34].

Уміння застосовувати технології реабілітаційно-педагогічної роботи з такими підлітками дає свої певні результати, хоча не завжди вони є досить позитивними. Адже, дійсно, технологія – це не данина моді, а стиль сучасного науково-практичного мислення, яке сприяє радикальному вдосконаленню діяльності людини, підвищенню її результативності, інтенсивності, інструментальності, технологічної забезпеченості. Технологія в будь-якій сфері – це діяльність, яка максимально відображає об’єктивні заходи даної предметної сфери і тому забезпечує адекватність діяльності визначеним цілям [32, с. 39].

Основними характеристиками педагогічних технологій дослідники називають системність, концептуальність, науковість, інтегративність, гарантованість результату, відтворюваність, ефективність, якість навчання, його вмотивованість, новизну, алгоритмічність, інформаційність, оптимальність, можливість трактування чи перенесення в нові умови

[12, с. 36].

Звідси можна сказати, що технологія – це педагогічна діяльність, яка максимально реалізує в собі закони виховання, соціалізації і розвитку особистості і тому забезпечує її кінцеві результати. А педагогічна технологія – це вмотивована діяльність, яка реалізує науково обґрунтований проект освітньо-виховного процесу і яка володіє високою мірою ефективності, надійності і гарантованості результатів [26, с. 95]

Педагогічною технологією реабілітації підлітків відхиленої поведінки можна назвати комплекс, який включає:

– певні уявлення про передбачувані результати виховання;

– засоби діагностики поточного стану вихованців;

– засоби діагностики поточного стану вихованців;

– пакет методів педагогічного впливу;

– критерії вибору оптимальних методів виховання для конкретних умов [27, с. 96].

Для реабілітації підлітків з відхиленою поведінкою найбільш сприятливими є особистісно-орієнтовані педагогічні технології. В їх основі є незаперечне визнання індивідуальності, самобутності, самоцінності кожної людини, наділеної своїм неповторним суб’єктивним світом і досвідом. Використання особистісно-орієнтованих педагогічних технологій реабілітації підлітків з девіантною поведінкою не можна здійснити без врахування внутрішнього протесту підлітка як носія особистого досвіду. Крім того, застосування цих технологій і управління ними залежить від індивідуальних здібностей підлітка як учасника реабілітаційного процесу. Це робить технології гнучкими, варіативними, багатофакторними.

Ефективне функціонування педагогічних технологій у реабілітаційній роботі з девіантними підлітками передбачає:

– визнання підлітка суб’єктом реабілітаційного процесу;

– визначення мети реабілітації як розвитку індивідуальних здібностей дитини, відновлення порушення зв’язків і його взаємовідносин з середовищем;

– пошуки засобів, які забезпечують реалізацію визначення мети шляхом виявлення і структурування особистого досвіду дитини, її спрямованого розвитку у процесі реабілітації [17, с. 137–138].

Педагогічні технології соціальної реабілітації виконують організуючу, зв’язуючу та координуючу функції між розвитком дитини як суб’єкта діяльності і розвитком самої діяльності, між формуванням мікроколективу і розвитком самої діяльності, між формуванням мікроколективу і розвитком особистості, між процесом виховання і самовиховання [20, с. 17].

Як вважає, відомий науковець Л.Мардахаєв, у кожній конкретній ситуації педагогу необхідно з’ясувати:

– соціально-педагогічну мету, до чого прагнути, чого слід домагатися;

– умови її реалізації;

– особливості та можливості об’єкта;

– особливості місця реалізації;

– часові можливості реалізації мети;

– можливі форми реалізації;

– особливості суб’єкта соціально-педагогічної діяльності, його можливості [12, с. 35].

Технології педагогічної роботи – це сукупність способів, дій, спрямованих на встановлення, збереження чи поліпшення соціального функціонування об’єкта, а також на попередження негативних соціальних процесів. Технології педагогічної роботи відображають її найголовнішу складову – прикладний аспект. Урахування технологій, що мають місце в педагогічній роботі допомагає збільшити можливості вирішення соціальних проблем сімей, що мають підлітків з відхиленнями у поведінці. Зважаючи на інтегрований, універсальний характер педагогічної роботи, можна визначити її основні складові: соціально-психологічні, соціально-медичні й безпосередньо соціально-педагогічні технології. В основу реалізації соціально-педагогічних технологій мають бути покладені принципи соціальності та розвитку їхнє визначення та застосування в роботі є свідченням певного рівня розвитку соціально-педагогічної діяльності [22, с. 17].

На сьогоднішній день для соціальних працівників, педагогів та психологів є дуже багато роботи в плані реабілітаційної та педагогічної підтримки підлітків, яким притаманна девіантна, делінквентна та інші асоціальні види поведінки. Тому кожному спеціалісту для того, щоб краще орієнтуватися в даному питанні необхідно розібратися, які ж бувають взагалі відхилення у поведінці, та що може бути причинами цього. Отже, вчені визначають різні причини відхилень у поведінці підлітків, такі як:

– відхилення від норми через стан здоров’я – порушення у фізичному та психічному здоров’ї, відставання у рості, акцентуації характеру, дефекти пам’яті, мислення;

– порушення в сфері міжособистісних взаємин – непопулярний, ізольований в класному колективі, конфліктний, відчужений;

– помилки педагогів, перебільшення педагогічної влади – позбавлення дитини індивідуальних стимулів, покарання пов’язані з приниженням особистості дитини, поверхневе знання особливостей школяра, конфліктні відносини між педагогами та батьками дитини чи між педагогами і дитиною;

– помилки сімейного виховання – заласкане, самотнє чи задавлене дитинство, відсутність елементарних психолого-педагогічних знань, перекладання турбот про виховання на школу, конфлікти в сім’ї;

– соціальні причини – суперечності в суспільстві, в мікросоціумі [29, с. 9].

При роботі з девіантними підлітками, доцільно застосовувати педагогічний метод “зрив” за А.Макаренком. Адже, поставлені перед необхідністю щось вирішувати терміново девіантні підлітки не в змозі займатися аналізом і копатися у своїх “за” і “проти”. І в такій ситуації оперативно і рішуче діють. Але водночас для них є дуже важливою оцінка оточення, мікроколективу, що спонукає підлітка по-новому подивитися на себе. Реабілітація підлітків з девіантною поведінкою посилюється за рахунок методів і техніки психокорекції: індивідуальних (бесіда, співбесіда, сеанси психоаналітики), групові (інтерактивні, імітаційно-ігрові, невербальні з елементами музикотерапії та ін.) [20, с. 19].

Найбільш адекватною технологією вирішення питань, які стосуються девіантних підлітків вважають аналітико-перетворюючий метод – перевиховне коректування особистості підлітка, яке здійснюється в такій послідовності:

– психологічна кваліфікація особистих деформацій підлітка, виявлення їх внутрішніх механізмів, визначення рівнів психічних змін (індивідуально-психологічні, міжособистісні, особистісні);

– встановлення на основі проведеного аналізу конкретних завдань та сфер, по відношенню яких показаний профілактичний, дидактичний та корекційний вплив;

– відшукування, розробка та апробація тактичних прийомів діагностичних та корекційних методик, оптимальних умов, які будуть сприяти їх реалізації. Цей етап одночасно являється перевіркою попередніх гіпотез та висновків, які були зроблені на попередніх етапах [18, с. 23].

Також, ефективною при роботі з девіантними підлітками є індивідуальна програма реабілітації підлітка, вона створюється на основі вивчення особистості та аналізу усієї доступної інформації (стан його фізичного та психічного здоров’я, ступінь освітньої підготовки), яка обумовлює не тільки проведення загальних оздоровчих заходів, але і комплексну реабілітаційно-педагогічної роботи [20,с. 18].

Підчас роботи з підлітками девіантної поведінки важливу роль відіграють педагогічні технології соціальної адаптації, які включають: передбачення результатів виховання, засоби діагностики, методи педагогічного впливу, критерії вибору методів. Педагогічні технології передбачають ситуації розвитку, саморозвитку, самовдосконалення, самореалізації; пропонують групи методів виховання: переконання, заборону, вказівки, обмеження; бесіду, співбесіду; інтерактивні, комунікативні, ігрові та інші ситуації [12, с. 37].

Щоб, досягати позитивних результатів при роботі з девіантними підлітками, можна використовувати багатий досвід зарубіжних країн, наприклад у Голландії для роботи з підлітками, що допустили дрібні крадіжки або акти вандалізму використовують проект під назвою “Halt”. Даним проектом охоплено 79% території Голландії. Суть цього проекту полягає в тому, що підліткові, що здійснив правопорушення, пропонується відшкодувати матеріальний або моральний збиток власною працею. Він може відмовитися, але в цьому випадку буде мати справу з місцевими органами правопорядку. Судимість у Голландії, як відомо, має серйозні соціальні наслідки, тому що в у цьому випадку виникають складності при надходженні у вищий навчальний заклад і на роботу. Тож, можна запровадити і в нашій країні таку технологію, що допоможе уникати негативних наслідків від дій девіантних особистостей [37, с. 45].

Отже, ці данні є досить корисними для використання їх підчас проведення реабілітаційної чи педагогічної роботи з підлітками девіантної поведінки. Адже, як ми помітили причин для прояву такої поведінки в нашому суспільстві безліч, тому спеціалісти різних галузей повинні використовувати різноманітні педагогічні технології, які дозволять уникнути негативних наслідків. Шляхом використання технологій можна повернути підлітка до нормального життя та забезпечити його нормальне функціонування у всіх аспектах життя. Тому, здійснивши аналіз технологій реабілітаційно-педагогічної роботи з підлітками девіантної поведінки, ми дійшли висновків, що деякі з них є дуже дієвими, а деякі мало дієвими, але щоб досягти максимального результату при роботі з девіантом, необхідно застосовувати данні технології в комплексі, так як кожна окрема технологія може доповнювати іншу і давати більш позитивний ефект.